Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга пророка Єзекії 2 страница






20. Щоб вони ходили за Моїми заповідями і дотримувалися приписів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом.

21. А чиє серце заполонять гидоти їхні і мерзоти їхні, то поведінку таких наверну на їхню голову, говорить Господь Бог.

22. Тоді херувими підняли крила свої, і колеса біля них; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними.

23. І піднеслася слава Господня з-посеред міста та й зупинилася над горою, котра на схід від міста.

24. І Дух підняв мене і переніс мене до Халдеї до вигнанців, у видінні, Духом Божим. І відійшло од мене видіння, котре я бачив.

25. І переказав я вигнанцям усі слова Господа, котрі Він відкрив мені.

Єзекія 12

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Ти живеш серед дому бунтівного; у них є очі, щоб бачити, а вони не бачать; у них є вуха, щоб чути, але не чують; тому що вони – бунтівний дім.

3. А ти, сину людський, приготуй собі все необхідне для переселення, і серед дня переселяйся з місця твого на інше місце перед очима їхніми; можливо, вони зрозуміють, що вони – дім бунтівний.

4. І речі твої винеси, як речі, що необхідні під час переселення, вдень, перед очима їхніми, і сам вийди увечері перед очима їхніми, як виходять для переселення.

5. Перед очима їхніми проламай собі отвір у стіні і винеси крізь нього.

6. Перед очима їхніми візьми поклажу на плече, потемки винеси її, лице твоє затули, щоб не бачити землі; бо Я вчиню тебе ознакою домові Ізраїля.

7. І вчинив я, як велено було мені; речі мої, як речі необхідні під час переселення, виніс за дня, а увечері проламав собі рукою отвір у стіні, потемки виніс поклажу і поклав на плече перед їхніми очима.

8. І було до мене слово Господнє уранці:

9. Сину людський! Чи не казав тобі дім Ізраїлів, дім бунтівний, що ти дієш?

10. Скажи їм: Так говорить Господь Бог: Це – провіщення для князя в Єрусалимі і для всього дому Ізраїлевого, котрий є там.

11. Скажи: Я – ознака для вас; що вчиняю Я, те буде з ними, – на переселення, в полон підуть вони.

12. І князь, котрий серед них, потемки покладе [поклажу ] на плече, і вийде. Стіну проламають, щоб спровадити [його ] через неї; він затулить обличчя своє, аж так, що не побачить очима землі тієї.

13. І накину на нього сіть Мою, і буде впійманий в тенета Мої, і відведу його до Вавилону, у край халдейський, але він не побачить його, і там помре.

14. А всіх, котрі довкіл нього, поборників його і все військо його розвію на всіх вітрах, і оголю услід їм меча.

15. І спізнають, що Я – Господь, коли розпорошу їх поміж народів і розвію їх по країнах.

16. Але невеличке число їх Я збережу від меча, голоду і моровиці, щоб вони оповіли народам, до котрих підуть, про всі свої мерзоти; і спізнають, що Я – Господь.

17. І було до мене слово Господнє:

18. Сину людський! Хліб твій їж із трепетом, і воду твою пий з тремтінням та сумом.

19. І скажи народові краю: Так говорить Господь Бог про мешканців Єрусалиму, про землю Ізраїлеву: Вони хліб свій будуть їсти із сумом і воду свою питимуть в зажурі, тому що земля його буде позбавлена всієї рясноти своєї за неправди усіх, що мешкають на ній.

20. І будуть розорені велелюдні міста і земля стане пусткою, і спізнаєте, що Я – Господь.

21. І було до мене слово Господнє:

22. Сину людський! Що це за приказка у вас, у краї Ізраїлевому: " Багато днів промине, і всіляке пророче видіння щезне".

23. А тому скажи їм так: Так говорить Господь Бог: Знищу цю приказку, і не будуть уже вживати такої приказки в Ізраїля; Але скажи їм: Близько дні і справдження всілякого видіння пророчого.

24. Бо вже не залишиться марним жодне видіння пророче, і жодне провіщення не буде облудним у домі Ізраїлевому.

25. Бо Я Господь, Я промовляю, і слово, котре Я промовляю, справджується, і не буде загайним; у ваші дні, бунтівний доме, Я виповів слово і виконаю його, говорить Господь Бог.

26. І було до мене слово Господнє:

27. Сину людський! Ось, дім Ізраїлів каже: Пророче видіння, котре бачив він, [справдиться ] по багатьох днях, і він пророкує про віддалені часи.

28. А тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Жодне з Моїх слів уже не буде відстрочене, але слово, котре Я скажу, справдиться, говорить Господь Бог.

Єзекія 13

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Повідай пророцтво на пророків Ізраїлевих, що пророкують, і скажи пророкам від власного серця: Слухайте слово Господнє!

3. Так говорить Господь Бог: Горе безглуздим пророкам, котрі ведені власним духом і нічогісінько не бачили.

4. Пророки твої, Ізраїлю, мов лисиці в руїнах.

5. У проломи ви не входите і не огороджуєте муром дому Ізраїлевого, щоб твердо стояти у битві Господнього дня,

6. Вони бачать пусте і пророкують облуду, кажучи: Господь сказав; а Господь не посилав їх; і викликають надію, що слово справдиться.

7. Хіба ж не марне видіння ви бачили? І чи не облудні пророцтва виповідали, кажучи: Господь сказав, а Я не говорив?

8. А тому так говорить Господь Бог: Оскільки ви виповідаєте марноту і бачите у видіннях лжу, за це, ось, Я – на вас, говорить Господь Бог.

9. І буде рука Моя супроти цих пророків, що бачать марноту і пророкують лжу; на раді народу Мого вони не будуть, і в список дому Ізраїлевого не впишуться, і до землі Ізраїлевої не увійдуть, і спізнаєте, що Я – Господь Бог.

10. За те, що ви баламутите Мій народ, кажучи: Мир, коли миру нема; і коли один будує мура, а інші обмазують його глиною,

11. Скажи обмазувальникам муру глиною, що він упаде; буде злива, впаде кам'яний град, і вітер буремний розвалить мура.

12. І ось, коли мур упаде, то чи не скажуть вам тоді: Де той розчин, котрим ви обмазували?

13. А тому так говорить Господь Бог: Я випущу бурхливий вітер у гніві Моєму, і піде ливний дощ у люті Моїй, і каміння граду в обуренні Моєму – для винищення.

14. І зруйную мура, котрого ви обмазали глиною, і повалю його на землю, і відкриються підмурки його, і впаде, і ви разом із ним загинете; і спізнаєте, що Я – Господь.

15. І виснажу лють Мою на мурові і на тих, що обмазували його глиною, і скажу вам: Немає муру, і немає тих, що обмазували його, –

16. Пророків Ізраїлевих, котрі пророкували Єрусалимові і провіщали йому видіння миру в той час, коли миру нема, говорить Господь Бог.

17. А ти, сину людський, оберни лице твоє до доньок народу твого, що пророкують від власного серця і скажи на них пророцтво,

18. І скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють чародійні мішечки під пахви і вчиняють покривала для голови всілякого зросту, щоб занапащати душі. Невже, коли занапащаєте душі Мого народу, ви врятуєте свої душі?

19. І ганьбите Мене перед народом Моїм за жменю ячменю і за кусник хліба, умертвляючи душі, котрі не мусять померти, і залишаючи життя душам, котрі не повинні жити, обдурюючи народ, котрий слухає лжу.

20. А тому отак говорить Господь Бог: Ось, Я на ваші чародійні мішечки, котрими ви занапащуєте душі, щоб вони прилітали, і вирву їх з ваших рук і випущу на волю душі, котрих ви ловите, як пташок.

21. Я розірву покривала ваші і визволю народ Мій з ваших рук, і не будуть уже у ваших руках здобиччю, і спізнаєте, що Я – Господь.

22. За те, що ви облудою засмучуєте серце праведника, котре Я не хотів засмутити, і підтримуєте руки лиходія, щоб він не відвернувся од недоброї путі своєї і не зберіг життя свого, –

23. За це вже не будете мати марних видінь, і вже не будете вгадувати; і Я визволю народ Мій з рук ваших, і спізнаєте, що Я – Господь.

Єзекія 14

1. І прийшли до мене декілька чоловіків із старшини Ізраїлевої і сіли перед обличчям моїм:

2. І було до мене слово Господнє:

3. Сину людський! Оці люди допустили ідолів своїх у серце своє і поставили спокусу безчестя свого перед лицем своїм: Чи можу Я відповідати їм?

4. Тому передай їм і скажи: Так говорить Господь Бог: Якщо хтось із дому Ізраїлевого допустить ідолів своїх у серце своє і поставить спокусу безчестя свого перед лицем своїм і прийде до пророка, – то чи зможу Я, Господь, не зважаючи на численних його ідолів, відповісти йому?

5. Нехай дім Ізраїлів затямить у серці своєму, що всі вони через своїх ідолів стали чужими для Мене.

6. А тому скажи домові Ізраїлевому: Так говорить Господь Бог: Наверніться і відкиньтеся од ідолів ваших, і від усіх мерзот ваших відверніть ваше обличчя.

7. Бо коли хтось із дому Ізраїлевого, або з чужинців, котрі живуть в Ізраїлі, відкинеться од Мене і допустить ідолів у серце своє, і вчинить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка, щоб потурбувати Мене через нього, – то Я, Господь, чи дам йому відповідь од Себе?

8. Я оберну обличчя Своє супроти того чоловіка і знищу його на ознаку і притчу, і винищу його з-поміж народу Мого, і спізнаєте, що Я – Господь.

9. А якщо пророк допустить спокусити себе і скаже слово так, ніби Я, Господь, навчив цьому пророка, то Я простягну на нього руку Мою і винищу його з народу Мого, Ізраїля.

10. І будуть покарані за провини свої. Яка провина того, хто запитує, така ж провина буде в пророка.

11. Щоб надалі дім Ізраїля не відхилявся од Мене, і щоб відтак не опоганювали себе всілякими беззаконнями своїми, а щоб народом Моїм були, і Я був їхнім Богом, говорить Господь Бог.

12. І було до мене слово Господнє:

13. Сину людський! Якби якась земля згрішила переді Мною, підступно відступивши від Мене, і Я простягнув на неї руку Мою, і винищив у ній хлібні комори, і послав на неї голод, і почав вигублювати на ній людей і худобу,

14. І якби знайшлися в ній оці три душі: Ной, Даниїл та Йов, – то вони праведністю своєю врятували б тільки свої душі, говорить Господь Бог.

15. Або, якби Я послав на цю землю лютих звірів, котрі осиротили б її, і вона з цієї причини стала пусткою, котрою ніхто не проходив;

16. То оці три мужі серед неї, – живу Я, говорить Господь Бог, – не врятували б ні синів, ні доньок, а вони, лише вони врятувалися б, а земля стала б пусткою.

17. Або, якби Я навів на цю землю меча і сказав: Мечу, пройди по землі! І почав винищувати на ній людей і тварин,

18. То ці три мужі серед неї, живу Я, говорить Господь Бог, – не врятували б ні синів, ні доньок, а вони тільки спаслися б.

19. Або, якби Я послав на цю землю моровицю і вилив на неї лють Мою в кровопролитті, щоб винищити на ній людей і худобу:

20. То Ной, Даниїл і Йов серед неї, живу Я, говорить Господь Бог, – не врятували б ні синів, ні доньок; праведністю своєю вони врятували б тільки свої душі.

21. Бо так говорить Господь Бог: Якщо навіть чотири важких покарання Мої, – меч, голод і лютих звірів та моровицю – пошлю на Єрусалим, щоб винищити в ньому людей і худобу,

22. Навіть тоді залишиться в ньому останок, сини і доньки, котрі будуть виведені звідти; ось вони вийдуть до вас, і ви побачите поводження їхнє і справи їхні, і втішитеся по тім бідуванні, котре Я навів на Єрусалим, і по всьому тому, що Я навів на нього.

23. Вони утішать вас, коли ви побачите поводження їхнє і справи їхні; і спізнаєте, що Я не марно учинив усе це, що вчинив у ньому, говорить Господь Бог.

Єзекія 15

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Яку перевагу має дерево виноградної лози перед усіляким іншим деревом, і гілки виноградної лози – поміж деревами в лісі?

3. Чи беруть від нього втинок для якогось виробу? Чи беруть від нього хоча б на кілочок, щоб вішати на ньому яку-небудь річ?

4. Ось, воно кидається у вогонь на спалення; обидва кінці його вогонь пожере, і обгоріла середина його; чи придатна вона на який-небудь виріб?

5. І тоді, коли воно було цілим, не придатне воно на жодний виріб; тим паче, коли вогонь пожер його, і воно обгоріло, чи придатне воно на якийсь виріб?

6. Тому так говорить Господь Бог: Як дерево виноградної лози між деревами лісовими Я віддав огневі на поживу, так віддам йому й мешканців Єрусалиму.

7. І оберну лице Моє супроти них; з одного вогню вийдуть, а інший вогонь поглине їх, – і спізнаєте, що Я – Господь, коли оберну супроти них лице Моє.

8. І вчиню оцю землю пустелею за те, що вони підступно вчиняли, говорить Господь Бог.

Єзекія 16

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Повідай Єрусалимові про мерзоти його.

3. І скажи: Так говорить Господь Бог [доньці ] Єрусалиму: Твій корінь і твоя вітчизна – в краю Ханаанському, батько твій – амореєць, а мати твоя – хеттеянка.

4. При народжені твоєму – в день, коли ти народилася, пуповину твою не відтяли, і водою ти не була обмита для очищення, і сіллю не була посолена, і в пелюшки не сповита.

5. Жодне око не змилувалося над тобою, щоб з милосердя до тебе вчинити тобі що-небудь з цього; але тебе викинули в поле, із презирства до життя твого, в день народження твого.

6. І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, опоганеною у крові твоїй, і сказав тобі, коли ти була у крові твоїй: Живи! Так, Я сказав тобі, коли ти була у крові твоїй: Живи!

7. Примножив тебе, мов польові рослини; ти виросла, і стала велика, і дійшла значної вроди: перса випросталися, і волосся у тебе виросло; але ти була гола і непокрита.

8. І проходив Я повз тебе і подивився на тебе, і ось, це був час твій, час любови; і Я накрив тебе крилами Моїми, і прикрив голизну твою, і присягнувся тобі; і ухвалив заповіта з тобою, говорить Господь Бог, – і ти стала Моєю.

9. Обмив Я тебе водою, і змив з тебе кров твою, і помазав тебе єлеєм.

10. І зодягнув тебе в сукню в оздобах, і взув тебе в тахаш, і підперезав тебе вісоном, і покрив тебе шовковою запоною.

11. І зодягнув тебе в шати і поклав на руки твої зап'ястя, і на шию твою – корали.

12. І дав тобі кільце для твого носа, і сережки – на вуха твої, і на голову твою – чудовий вінець.

13. Так оздоблювалася ти золотом і сріблом, і одежа твоя [була ] вісон та шовк, і мережані тканини; насичувалася хлібом з найкращого пшеничного борошна, медом та єлеєм, і була неймовірно вродлива і сягнула царської величі.

14. І полинула між народами слава твоя про вроду твою, бо вона була уповні досконала при тих пречудових шатах, котрі Я поклав на тебе, – говорить Господь Бог.

15. Але ти сподівалася на вроду твою і, зважаючи на славу твою, почала блудодіяти і роздавала той блуд усілякому, що проходив мимо, й віддавалася йому.

16. І взяла з одягу твого і вчинила собі барвисті підвищення, і блудодіяла на них, як ніколи не станеться і не буде.

17. І взяла пишні шати твої з Мого золота, і з Мого срібла, котрі Я дав тобі, і вчинила собі чоловічі зображення, і блудодіяла з ними.

18. І взяла мережані сукні твої, і одягла їх для них, і ставила перед ними єлей Мій і кадило Моє,

19. І хліб Мій, котрого Я давав тобі, пшеничне борошно, і єлей, і мед, котрими Я насичував тебе, ти поставила перед ними як приємні пахощі; і це було, говорить Господь Бог.

20. І взяла синів твоїх і дочок твоїх, котрих ти породила Мені, і приносила як пожертву на пожирання їм. Чи мало було тобі блудити?

21. Але ти й синів Моїх умертвила і віддавала їм, проводячи їх [через вогонь].

22. І при всіх твоїх мерзотах і блудодіяннях твоїх, ти не згадувала про дні юности твоєї, коли ти була гола, і не покрита, і залишена в крові твоїй на ганьбу.

23. І після всіх злочинів твоїх, – горе, горе тобі! – говорить Господь Бог.

24. Ти спорудила собі блуднища і набудувала собі підвищень на будь-якім майдані;

25. При початку всілякої дороги спорудила собі підвищення, ганьбила вроду твою і розкидала ноги твої для всякого, що проходив мимо, і примножувала блудодіяння твої.

26. Блудила з синами Єгипту і сусідами твоїми, людьми високими на зріст, і примножувала блудодіяння твої, гніваючи Мене.

27. І ось, Я простягнув до тебе руку Мою, і зменшив ухвалене тобі і віддав тебе на зневагу дочкам филистимським, що ненавидять тебе, котрі засоромилися твоєї ницої поведінки.

28. І блудила ти з синами Ашшура – і не наситилася, блудила з ними, але й тим не вдовольнилася;

29. І примножила блудодіяння твої в краю Ханаанському до Халдеї, але й цим не вдовольнилася.

30. Яким знеможеним має бути серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти все це чинила, як незагнуздана блудниця!

31. Коли ти будувала собі блуднища при початку всілякої дороги, і споруджувала собі підвищення на всілякому майдані, ти була не така, як блудниця, тому що відкидала дарунки,

32. Але як перелюбна дружина, що приймає замість свого чоловіка чужих.

33. Усім блудницям дають подарунки, а ти сама давала дарунки усім коханцям твоїм і підкупляла їх, щоб вони зусібіч приходили до тебе блудити з тобою.

34. У тебе в блудодіяннях твоїх було протилежне тому, що трапляється з жінками: не за тобою бігали, але ти давала подарунки; і тому ти вчиняла ще огидніше від інших.

35. А тому вислухай, блуднице, слово Господнє!

36. Так говорить Господь Бог: За те, що ти отак розкидалася грішми твоїми, і в блудодіяннях твоїх оголювалося тіло твоє перед коханцями твоїми, і перед усіма огидними ідолами твоїми, і за кров синів твоїх, котрих ти віддала їм,

37. За це ось, Я зберу всіх коханців твоїх, котрими ти насолоджувалася і котрих ти любила, з усіма тими, котрих ненавиділа, і зберу їх звідусіль супроти тебе, і оголю тебе перед ними, і вони побачать твій сором.

38. Я буду судити тебе судом перелюбників і таких, що проливають кров, – і віддам тебе кривавій люті і ревнощам;

39. Віддам тебе в руки їхні, – і вони розорять блудовища твої, і порозвалюють підвищення твої, і зірвуть з тебе шати твої, і заберуть одежу твою, і залишать тебе голою і непокритою.

40. І скличуть на тебе зібрання і поб'ють тебе камінням і розітнуть тебе мечами своїми.

41. Спалять доми твої вогнем і звершать над тобою суд перед очима багатьох дружин; і покладу край блудові твоєму, і не будеш уже давати подарунків.

42. І вгамую над тобою гнів Мій, і відійде від тебе обурення Моє, і заспокоюся, і вже не буду гніватися.

43. За те, що ти не пригадала днів юности твоєї і всім цим дратувала Мене, ось, Я поводження твоє оберну на [твою ] голову, говорить Господь Бог, щоб ти не віддавалася більше розпусті по всіх твоїх мерзотах.

44. Ось, кожний, хто говорить притчами, може сказати про тебе: Яка мати, така й донька.

45. Ти – донька, що вдалася в матір свою, котра покинула чоловіка свого і діток своїх, – і ти – сестра в сестер твоїх, котрі покидали чоловіків своїх і дітей своїх, матір ваша хеттейка, а батько ваш – амореєць!

46. А старша сестра твоя – Самарія, що з доньками своїми живе по ліву руку від тебе; а менша сестра твоя, що сидить від тебе по праву руку, – це Содома, з доньками її.

47. Але ти не їхніми шляхами ходила і не за їхньою мерзотою чинила: цього тобі було замало. Ти вчиняла розбещеніше від них на всіх шляхах твоїх.

48. Живу Я, говорить Господь Бог: Содома, сестра твоя, не чинила того сама і її доньки, що вчиняла ти і доньки твої.

49. Ось, у чому було беззаконня Содоми, сестри твоєї і дочок її: У гордині, пересиченні і лінощах, і вона руки бідного і вбогого не підтримала.

50. І запишалися вони і чинили мерзоти перед лицем Моїм, і, побачивши це, Я відкинув їх.

51. І Самарія навіть половини твоїх гріхів не згрішила; ти переважила їх своїми мерзотами, через твої мерзоти, котрі ти вчиняла, і провина сестер твоїх цим виправдана.

52. То ж неси ганьбу твою ти, котра осуджувала сестер твоїх; за гріхами твоїми, якими ти зганьбила себе у більшій мірі, аніж сестри, вони мають меншу провину. Червоній же від сорому і неси ганьбу твою, у такий спосіб виправдавши сестер твоїх.

53. Але я поверну їхній полон, полон Содоми і дочок її, полон Самарії і дочок її, і поміж ними полон бранців твоїх.

54. Щоб ти несла ганьбу твою і соромилася всього того, що вчинила, коли служила для них утіхою.

55. І сестри твої, Содома і дочки її, повернуться до попереднього стану; і Самарія і, доньки її повернуться до попереднього стану, і ти й доньки твої повернетеся до попереднього стану вашого.

56. Про сестру твою Содому й спогаду не було в устах твоїх за днів зарозумілости твоєї,

57. Доки ще не відкрилося безчестя твоє, як у пору осоромлення від дочок Сирії і всіх, що оточували її, від дочок филистимських, що дивилися на тебе зневажливо з довкілля.

58. За розпусту твою і за мерзоту зазнаєш ти утисків, говорить Господь.

59. Бо так говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як учиняла ти, знехтувавши присягою порушенням спілки.

60. Але Я пригадаю спілку Мою з тобою за днів юности твоєї, і поновлю з тобою вічну спілку.

61. І ти згадаєш про шляхи твої, і буде тобі соромно, коли почнеш приймати до себе сестер твоїх, старших і менших від тебе, і коли Я буду давати тобі їх у доньки, але не від твоєї спілки.

62. Я поновлю заповіта Мого з тобою, і спізнаєш, що Я – Господь,

63. Для того, щоб ти пам'ятала і соромилася, і щоб надалі ти не могла навіть уст розтулити від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти вчиняла, говорить Господь Бог.

Єзекія 17

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Запропонуй загадку і скажи притчу домові Ізраїлевому.

3. Скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел з великими крилами, з довгим пір'ям, пухнастий, строкатий прилетів на Ливан-гору і зняв з кедра верхівку,

4. Зірвав горішній із паростків його і приніс його на землю ханаанську, у місті купецькому поклав його;

5. І взяв од насіння цієї землі і посадив на землі родючій, над великими водами, наче вербу;

6. І воно виросло і стало виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, котрої гілки нахилялися до неї, і коріння її було під нею ж таки, і стало виноградною лозою – і дало паростки і випустило гілки.

7. І ще був орел з великими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягнула до нього гілки свої, щоб він поливав її з борозен свого розсадника.

8. Вона була посаджена на родючому полі, над великими водами, аж так, що могла випускати гілки і приносити плід, вчинитися лозою пречудовою.

9. Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи буде в неї успіх? Чи не вирвуть її коріння і чи не обнесуть плодів її аж так, що вона засохне? Усі молоді гілки, що відросли од неї, засохнуть. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коріння її.

10. І ось, хоч вона посаджена, та чи буде успіх? Чи не висохне вона, тільки-но торкнеться до неї східний вітер? Висохне на грядках, де виросла.

11. І було до мене слово Господнє:

12. Скажи бунтівному домові: Хіба ви не знаєте, що це означає? Скажи: Ось, прийшов цар вавилонський до Єрусалиму, захопив його царя і князів його, і привів до себе у Вавилон.

13. І взяв [іншого ] з царського роду, і склав з ним спілку, і присилував його присягою і забрав визначних тієї землі із собою.

14. Щоб царство було упокорене, щоб ти не змогла підвестися, щоб збережена була спілка і стояла несхитно.

15. Але той відкинувся од нього, послав послів своїх до Єгипту, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи уціліє той, хто таке чинить? Він порушив спілку – і чи врятується?

16. Живу Я, говорить Господь Бог: У місті царя, який настановив його царем, і котрому присягу давши, зневажив, і порушив з ним заповіта свого, він помре в нього у Вавилоні.

17. З великою силою і з численним народом фараон нічого не вчинить для нього у цій війні, коли буде нагорнений вал і споруджені будуть вежі для облоги, щоб вигубити багато душ.

18. Він зневажив присягу, аби порушити спілку, і ось, дав руку свою, і вчинив усе це; він не врятується.

19. А тому отак говорить Господь Бог: Живу Я! Присягу Мою, котру він зневажив, і спілку Мою, котру він порушив, Я заверну йому на голову.

20. І закину на нього сіть Мою, і впіймається в тенета Мої; і приведу його до Вавилону, і там буду судитися з ним за підступність його супроти Мене.

21. А всі утікачі його із усіх полків його впадуть від меча, а решта, що залишиться, розпорошиться на всіх вітрах; і спізнаєте, що Я, Господь, сказав це.

22. Так говорить Господь Бог: І візьму Я з вершечку високого кедра, і посаджу; з горішніх паростків його відірву найніжніші і посаджу на високій і величавій горі.

23. На високій горі Ізраїлевій посаджу його, і випустить гілля, і принесе плід, і стане величавим кедром, і будуть жити на ньому всілякі птахи, усе пернате житиме у затінку його.

24. І спізнають усі дерева на полі, що Я, Господь, високе дерево знижую, а низьке дерево підвищую, зелене дерево вчиняю сухим, а сухе дерево вчиняю квітучим: Я, Господь, сказав – і вчиню!

Єзекія 18

1. І було до мене слово Господнє:

2. Нащо ви вживаєте на Ізраїлевій землі таку приповідку, кажучи: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах?

3. Живу Я! – говорить Господь Бог, – Уже не будуть виповідати цю приповідку в Ізраїлі.

4. Бо ось, усі душі – Мої: як душа батька, так і душа синова – Мої; душа грішника – та помре.

5. Якщо хтось праведний і звершує суд і правду,

6. На горах жертовного не їсть і до ідолів дому Ізраїлевого не навертає очей своїх, дружини ближнього свого не опоганює і до своєї дружини в пору очищення нечистот її не наближається,

7. Нікому не чинить тіснот, боржникові повертає заставу, крадіжок не вчиняє, хліб свій дає голодному і голого покриває одежею;

8. На лихву не позичає і відсотків не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною звершує справедливо;

9. Вчиняє за Моїми заповідями і дотримується приписів Моїх щиро: то він – праведник, він неодмінно буде живий, говорить Господь Бог.

10. Та коли в нього народиться син розбійник, що проливає кров, і чинить щось таке,

11. До чого він сам ніколи не вдавався, і на горах їсть жертовне і дружину ближнього свого опоганює,

12. Бідного і вбогого пригнічує, відбирає силою, застави не повертає і до бовванів навертає свої очі, чинить мерзоту.

13. На лихву позичає і від лихви бере відсотки: То чи буде він живий? [Ні], не буде він жити. Хто чинить такі мерзоти, той достеменно помре, і кров його буде на ньому.

14. І якщо у когось народився син, котрий, побачивши гріхи батька свого, до яких він удається, бачить, але сам їх не чинить:

15. На горах жертовного не їсть, до ідолів дому Ізраїлевого не навертає очей своїх, дружини ближнього свого не опоганює,

16. І людини не пригнічує, застави не бере і силою не відбирає, хліб свій дає голодному, а голого покриває одягом;

17. Від [образи ] бідному притримує руку свою, лихви і відсотків не бере, виконує Мої накази і чинить за Моїми заповідями; то цей не помре за беззаконня батька свого; він буде живий.

18. А батько його, оскільки він жорстоко пригнічував, грабував брата і недобре чинив серед народу свого, ось – він помре за своє беззаконня.

19. Ви кажете: А чому син не відповідає за провину батька свого? Тому що син чинить згідно з законами і праведно, всі приписи Мої пильнує та виконує їх; він буде живий.

20. Душа, що грішить, вона помре; син не буде нести провину батька і батько не буде нести провину сина; правда праведного при ньому й залишиться і беззаконня лиходія при ньому й будуть.

21. І лиходій, якщо відвернеться од усіх гріхів своїх, котрі вчиняв, і буде дотримуватися усіх приписів Моїх і чинитиме згідно з законом і справедливо, живим буде, не помре.

22. Усі злочини його, котрі він учинив, не пригадаються йому у правді своїй, котру він буде чинити, він живий буде,

23. Хіба ж хочу Я смерти грішника? – говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він відвернувся од шляхів своїх і був живим?

24. І праведник, якщо відійде од правди і буде чинити несправедливо, буде вчиняти усі ті мерзоти, які чинить лиходій, чи буде він жити? Усі добрі справи, які він чинив, не пригадаються; за беззаконня своє, до котрих вдається, і за гріхи свої, якими грішив, він помре.

25. Але ви кажете: Несправедливий шлях Господній! Послухайте, доме Ізраїлів: Чи Мій шлях несправедливий? Хіба не ваші шляхи неправедні?

26. Якщо праведник ухиляється від правди своєї і чинить беззаконня, і за те помирає – то він помирає за беззаконня своє, котре вчинив.

27. І лиходій, якщо відвернеться од беззаконня свого, яке чинив, – звершує суд і правду, – до життя поверне душу свою.

28. Бо він побачив і відвернувся од усіх злочинів своїх, котрі чинив; він буде жити, не помре.

29. А дім Ізраїлів говорить: Неправедний шлях Господній! Чи Мої шляхи неправедні, доме Ізраїлів? Чи не ваші шляхи неправедні?

30. Тому Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за шляхами його, говорить Господь Бог; покайтеся і відверніться од злочинів ваших, щоб нечестя не стало вам перешкодою.

31. Відкиньте од себе всі гріхи ваші, котрими згрішили ви, і витворіть собі нове серце і новий дух; нащо вам помирати, доме Ізраїлів?

32. Бо Я не хочу смерті тому, хто помирає, говорить Господь Бог; але наверніться – і живіть!

Єзекія 19

1. А ти зчини плач за князів Ізраїля.

2. І скажи: Що то за левиця-матір твоя? Лягла поміж левів, між молодими левами вирощувала левеняток своїх.

3. І вигодувала одненького з левенят своїх; він став молодим левом і навчився ловити здобич, їв людей.

4. І почули про нього народи; його піймано в яму їхню, і в ланцюгах відвели до Єгипетської країни.

5. І коли, зачекавши, побачила вона, що надія її марна, тоді взяла іншого з левенят своїх і виховала його молодим левом.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.028 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал