Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Умови та способи переходу у наступ.






Наступ є видом тактичних дій, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника й оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Сутність наступу полягає в ураженні противника усіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ у глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні живої сили, захопленні зброї, військової техніки, різних об’єктів та намічених районів (рубежів) місцевості.

Наступ повинен проводитися з повною напругою сил, у високому темпі, неспинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду, при тісній взаємодії штатних, приданих і підтримуючих підрозділів. Це досягається вмілим застосуванням всіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів вогневого ураження, швидким подоланням загороджень і вмілим сполученням дій у бойовому і передбойовому порядках з широким використанням засобів пересування на полі бою і захопленням з ходу рубежів (об’єктів), умілим використанням місцевості для маневру з метою швидкого виходу на фланги та в тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) задач підрозділам і забезпеченням їх в ході бою.

Розгром противника, що протистоїть, й оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) досягаються умілим застосуванням усіх засобів ураження, швидким використанням результатів ударів авіації й вогню артилерії, своєчасним нарощуванням зусиль в глибину, широким застосуванням охоплень, обходів і проведенням атак у фланг і тил противника.

Залежно від обстановки і завдань наступ ведеться на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, що обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Наступ на противника, що наступає, ведеться шляхом зустрічного бою.

Наступ на противника, що відходить, ведеться шляхом його переслідування.

Танковий взвод наступає в складі роти; в резерві батальйону та у розвідці може діяти самостійно.Танковий взвод (механізований взвод на бойових машинах піхоти) у повному складі або окремими машинами може виділятися для знищення вогневих засобів противника, що спостерігаються, стрільбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки наступу.

Взвод наступає на фронті до 300 м. Бойова задача танкового взводу у наступі включає об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, при постановці бойової задачі по радіо, а також при наступі в особливих умовах взводу може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу.

 

Атака полягає в стрімкому і невпинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку в сполученні з інтенсивним вогнем танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а в міру зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення (розгрому). Перед атакою танкових і механізованих підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу вогнева підтримка військ, що наступають.

Напрямок продовження наступу взводу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчої задачі роти.

З оволодінням призначеним об’єктом атаки взвод продовжує невпинний наступ в призначеному напрямку, в ході якого йому ставиться нова бойова задача.

Бойовий порядок танкового взводу складається з бойової лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 м і засобів посилення, що діють у бойовій лінії або за нею.

У ході наступу положення танків у бойовій лінії може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Наступ на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним взвод здійснює з вихідної позиції роти, яка була зайнята в ході перегрупування з положення оборони, або зі зміною підрозділів, що обороняються.

Суть цього способу наступу полягає у тому, що підрозділи завчасно й потай займають вихідне положення і після потужної вогневої підготовки та ударів авіації переходять в атаку.

За такого способу переходу у наступ надається можливість краще вивчити оборону противника і місцевість, детально організувати наступ в усіх ланках, надійно придушити оборону вогнем усіх засобів, а також досягти одночасного й організованого переходу танків і піхоти в атаку.

Разом з тим цей спосіб має і свої негативні сторони: зосередження великої кількості сил і засобів на вузькій ділянці фронту у безпосередній близькості від противника є небезпечним, особливо у випадку застосування ним засобів масового ураження, потребує виконання великого обсягу інженерних робіт, ускладнює збереження у таємниці підготовку наступу, а отже, і досягнення раптовості атаки.

Танковий взвод розташовується на вихідній позиції роти на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони або на очікувальній позиції батальйону на віддаленні 5—7 км.

Танки і бойові машини піхоти, що призначені для знищення цілей прямою наводкою, розташовуються на вогневих позиціях на віддаленні, що забезпечує надійне виконання поставленої задачі.

Перегрупування взводу, що займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою зайняття вихідного положення для наступу проводиться в складі роти (взводу) приховано, як правило, в ніч перед наступом або в інших умовах обмеженої видимості.

 

 

Танковий взвод в ході перегрупування (зміни) розташовується в раніше зайнятому для оборони опорному пункті або в складі роти знаходиться на вихідній (очікувальній) позиції.

У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого організується система вогню згідно до оборонного бою.

Зміна являє собою організований вихід взводу на напрямок майбутнього наступу, заміну підрозділу, що обороняється, на зазначені старшим командиром позиції (ділянки траншей).

Наступ на противника, що обороняється, з ходу може здійснюватися з вихідного району, району зосередження, місць постійної дислокації, навчальних центрів, районів навчань і у ході розвинення бойових дій у глибині наступу.

Сутність цього способу наступу полягає у тому, що підрозділи під прикриттям ударів авіації й вогню артилерії, висуваючись із глибини, послідовно розгортаються з похідного у передбойовий і бойовий порядок і безупинно переходять в атаку.

Переваги наступу з ходу полягають у тому, що він найбільшою мірою забезпечує таємність підготовки та раптовість дій, максимальний захист підрозділів від зброї масового ураження, виграш часу за рахунок скорочення обсягу інженерних робіт і проведення перегрупування, яке необхідне під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником.

Разом з тим здійснення такого наступу має низку негативних чинників. Під час висування підрозділів до переднього краю оборони противника зростає фізичне і моральне напруження особового складу, витрачається багато пального й ускладнюється одночасний вихід підрозділів на рубіж переходу в атаку.

Наступз ходу взвод здійснює у складі роти з вихідного району, у якому здійснюється підготовка до наступу. У вихідному районі взвод розташовується приховано, у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого обладнуються фортифікаційні споруди.

Для забезпечення своєчасного та організованого висування, розгортання і переходу в атаку підрозділам призначаються: маршрути висування, вихідний пункт (рубіж), пункти (рубежі) розгортання у ротні, взводні колони, рубіж переходу в атаку, а під час атаки у пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Для механізованих підрозділів на автомобілях можуть призначатися місця посадки десантом на танки. (схема 11).

Маршрут висування звичайно вказується від вихідного пункту (рубежу) до пункту (рубежу) розгортання у відповідні колони, після чого підрозділи прямують колонними шляхами.

Вихідний пункт (рубіж) призначається для своєчасного початку висування підрозділів з вихідного району. Віддаль вихідного пункту (рубежу) від вихідного району може досягати 5—10 км, що забезпечує

 

 

витягування колони батальйону із засобами посилення й початок руху із заданою швидкістю.

Рубіж розгортання у ротні колони призначається для початку розгортання колони батальйону у ротні колони й висування їх на свої напрямки атаки, має бути поза досяжністю вогню ПТКР, гармат і танків противника, що ведуть стрільбу прямою наводкою, і може призначатися за 4- 6 км від переднього краю оборони.

Схема 11. Райони і рубежі, які призначаються підрозділам при наступі з ходу.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається по можливості за складками місцевості за 2 - 3 км від переднього краю оборони противника та повинен виключати ураження колон вогнем протитанкових засобів ближньої дії, гармат БМП та іншої зброї піхоти.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддаленість цих рубежів може бути різною. Наприклад, у випадку наступу у важкодоступних районах - меншою, а на відкритій рівнинній місцевості - більшою.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього підрозділів здійснювалося потай, а віддаленість його забезпечувала ведення дійсного вогню з основних видів зброї й дозволяла підрозділам безупинно, на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника у призначений час (“Ч”). Оскільки танкові й механізовані підрозділи з переходом в атаку повинні взаємно підтримувати один одного вогнем, віддаленість цього рубежу від переднього краю оборони противника не може бути більшою, ніж дальність дійсного вогню кулеметів та автоматів.

Рубіж переходу в атаку може призначатися на віддалі до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді й більше.

Рубіж спішування призначається якомога ближче до переднього краю оборони противника, звичайно у місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Рубіж спішування має забезпечувати

 

безпеку від розривів своїх снарядів (гранат), досягнення високої швидкості атаки і найменше напруження сил особового складу механізованих підрозділів.

Виходячи з цих вимог, рубіж спішування може збігатися з рубежем переходу в атаку. Від переднього краю оборони противника механізовані підрозділи залежно від обстановки іноді можуть переходити в атаку на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), а потім спішуватися на рубежі, призначеному ближче до противника, ніж рубіж переходу в атаку.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал