Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Повт. Закону 32






1. Дослухайся, небо, я буду говорити; і дослухайся, земле, до слова уст моїх.

2. Злине, як дощ, учення моє, мов роса, мова моя, як дрібний дощик на зело, як злива на траву.

3. Тому що ймення Господа прославляю; Вшануйте величчю Бога нашого.

4. Він є Скеля, досконалі діяння Його, і всі шляхи Його праведні. Бог вірний, і немає неправди [в Ньому; ] Він праведний та істинний.

5. Але вони розбестилися перед Ним, вони не діти Його за своїми вадами, покоління примхливе і розбещене.

6. Чи цим віддячуєте ви Господові, народе недолугий і немудрий? Чи не Він Батько твій, [Котрий] учинив тебе, утворив тебе, і влаштував тебе?

7. Пригадай дні старожитні, помисли про роки попередніх родів; запитай батька свого, і він звістить тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі.

8. Коли Всевишній наділяв спадком народи і розселяв синів Адамових, тоді позначив рубежі народів за числом синів Ізраїля.

9. Бо частка Господа – народ Його; Яків – наділ спадку Його.

10. Він знайшов його в пустелі, у степу печальному і дикому; огороджував його, доглядав його, беріг його, як зіницю ока Свого.

11. Як орел опікується гніздом своїм, ширяє над пташенятами своїми, розпросторює крила свої, підхоплює їх і носить їх на крилах своїх;

12. Так Господь один водив його, і не було з ним чужого бога.

13. Він підніс його на високу місцину, щоб він міг насичуватися витворами землі, і Він витворив для нього мед із каменя і єлей із твердої скелі,

14. Маслом коров'ячим і молоком овечим, і лоєм ягнят, і баранів башанських, і козлів, і густою пшеницею, і ти пив вино, чисту кров ягід виноградних.

15. І розповнювався Ізраїль, і став упертим; став огрядним, гладким і тлустим; і тоді залишив він Бога, що утворив його, і злегковажив Скелею спасіння свого.

16. Чужими [божками] вони дратували Його, і мерзотами спричинили гнів Його.

17. Приносили пожертви демонам, а не Богові, божкам, котрих вони не знали, нових божків, [котрі] прийшли від сусідів і котрих не жахалися батьки ваші.

18. А Скелю, яка породила тебе, ти забув, і не пам'ятав Бога, який утворив тебе.

19. Господь побачив це, і зненавидів їх за те, що дратували, і відкинув синів Своїх і дочок Своїх.

20. І сказав: Приховаю обличчя Моє від них, [і] побачу, яким буде кінець їхній: бо вони рід розбещений, діти, котрі не мають вірности.

21. Вони спричинили Мою ревність не богом, ідолами своїми завдали Мені прикрости, а Я збуджу їхні ревнощі не народом, я роздратую їх людом безтямним.

22. Бо вогонь спалахнув у гніві Моєму, пече до аду найглибшого, і пожере землю і вирощене нею, і спопелить підніжжя гір.

23. Простягну на них нещастя і використаю на них стріли Мої.

24. [Будуть] виснажені голодом, понищені лихоманкою, і лихою пошестю; і пошлю на них зуби звірів, і отруту гадів землі.

25. Надворі буде вбивати їх меч, а в домах – жах – і юнака, і юнку, і грудне немовля, і посивілого чоловіка.

26. Я сказав би: Розпорошу їх, і зітру з-поміж людей пам'ять про них.

27. Але відклав це заради ворожого гніву, щоб вороги його не запишалися і не сказали: Наша рука висока, і не Господь утворив усе це.

28. Бо вони народ, який знетямився, і не має в них жодного глузду.

29. О, якби вони поміркували, зрозуміли це, затямили, що з ними станеться насамкінець!

30. Як може один переслідувати тисячу, а двоє проганяти десять тисяч, якби Скеля їхня не видала їх, і Господь не віддав їх!

31. Бо скеля їхня не така, як наша Скеля; самі вороги свідки тому.

32. Бо виноград їхній від виноградної лози содомської і з ланів гоморських; ягоди їхні ягоди отрутні, грона їхні гіркі.

33. Вино їхнє – отрута драконів, і згубна трава зміїна.

34. Чи не приховане все це у Мене? Чи не під печаткою у скарбницях Моїх?

35. У Мене помста і відплата, в належний час захитається нога їхня; бо вельми близький день загибелі їхньої; невдовзі настане приготовлене для них.

36. Але Господь буде судити народ Свій, і над служниками Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що сила їхня виснажилася, і не стало вже ні невільника, ані вільного.

37. Тоді скаже [Господь]; де божки їхні, скеля, на котру вони сподівалися,

38. Котрі їли лій пожертв їхніх [і] пили поливне приношення їхнє? Нехай вони постануть і допоможуть вам притулком!

39. Бачите нині, що це Я, Я – і немає Бога, окрім Мене: Я умертвляю і оживляю, Я уражаю і Я уздоровлюю; і ніхто не визволить від руки Моєї.

40. Я підношу до небес руку Мою і говорю: Живу Я повіки!

41. Якщо загострю осяйного меча Свого, і рука Моя тримає суд, то помщуся ворогам Моїм, і ненависникам Моїм відплачу.

42. Напою стріли Мої кров'ю, і меч Мій насититься плоттю, кров'ю забитих і бранців, починаючи зі старшин ворога.

43. Радійте, погани, з народом Його; бо Він помститься за кров служників своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, і помилує землю Свою, [і] народ Свій.

44. І прийшов Мойсей [до народу] і вирік усі слова пісні цієї вголос перед народом, він та Ісус, Навинів син.

45. Коли Мойсей вирік усі слова оці всьому Ізраїлеві,

46. Тоді сказав їм: Покладіть на серце ваше всі заповіді, котрі я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони прагнули виконувати всі настанови закону цього.

47. Бо це для вас не є річ порожня, але це є життя ваше, і через цю річ ви продовжите жити на тій землі, на котру ви йдете через Йордан, аби посісти її.

48. І говорив Господь Мойсеєві того ж дня, і сказав:

49. Зійди на цю гору Аварім, на гору Нево, котра на землі моавській, навпроти Єрихону, і подивися на землю ханаанську, котру Я даю у спадок синам Ізраїля.

50. І помри на горі, на котру ти зійдеш, і прилучишся до народу свого, як помер Аарон, брат твій, на горі Гор, і прилучився до народу свого.

51. За те, що ви згрішили супроти Мене серед синів Ізраїля при водах Меріви у Кадеші, в пустелі Сін, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїля,

52. [Перед собою] ти побачиш землю, але не увійдеш туди, на землю, котру Я даю синам Ізраїля.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал