Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у процесі приватизації державного майна






Із здобуттям незалежності Україна як суверенна держава почала формувати нову економічну політику, стратегічним напрямком якої є формування змішаної економіки на основі конкуруючих між собою суб'єктів господарювання різних форм власності. Реформування економіки здійснюється на­самперед шляхом всебічної приватизації та роздержавлення.

Необхідність процесу роздержавлення та приватизації зумовлюється, по-перше, неминучістю переходу економіки до ринку; по-друге, поняттям природженої економічної ак­тивності приватного власника; по-третє, визнанням того, що своя власність — це основа свободи особи. Разом з тим, цьо­му процесу притаманні глибинні властивості, що пов'язані зі зміною суспільно-економічного ладу в Україні та соціально-економічних структур держави.

Роздержавлення та приватизація — це економіко-політичні категорії.

Роздержавлення полягає в зміні місця та призначення підприємства чи установи в системі існуючого державного управління у зв'язку з посиленням їх економічної са­мостійності, привнесення в їх діяльність комерційних інтересів. Процес роздержавлення передбачає перехід від тотальної державної економіки до економіки багатоукладної, звільнення держави від функцій безпосереднього управління виробництвом. Він пов'язаний з денаціоналізацією, демоно­полізацією, децентралізацією економіки.

Мета роздержавлення — забезпечення державної влас­ності, але не в монопольних формах володіння, а шляхом передачі права власності на комерційних засадах різноманітним суб'єктам господарювання для одержання прибутку.

Приватизація, у широкому розумінні слова, — це процес переходу будь-якої форми власності (державної, колективної тощо) у приватну.

У законі України «Про приватизацію майна державних підприємств» приватизація визначена як відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Рес­публіка Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб. У процесі приватизації обов'язково змінюється суб'єкт права власності.

Приватизація спрямована на реалізацію двох взаємо­пов'язаних цілей, а саме: підвищення ефективності господа­рювання за рахунок стимулювання зацікавленості власника та підвищення рівня забезпечення населення товарами і по­слугами.

Приватизація державного майна передбачає:

· зміну відносин власності на засоби виробництва з метою їх якісного відтворення та ефективного використання,

· створення прошарку недержавних власників як основи багатоукладної соціальне орієнтованої економіки,

· структурну перебудову економіки та стабілізацію еко­номічного становища,

· розвиток конкуренції та обмеження монополізму, залучення іноземних інвестицій.

Приватизація в Україні здійснюється на основі таких принципів:

· законності,

· забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України в процесі приватизації,

· надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів підприємств, що приватизуються,

· пріоритетного надання прав громадянам України на при­дбання державного майна,

· безкоштовної передачі частки державного майна кожно­му громадянинові України,

· додержання антимонопольного законодавства,

· приватизації державного майна на платній основі із за­стосуванням приватизаційних паперів,

· повного, своєчасного та достовірного інформування гро­мадян про всі дії щодо приватизації,

· пріоритетного права трудових колективів на вибір форм власності і придбання майна своїх підприємств.

Правовими чинниками роздержавлення та приватизації майна державних підприємств в Україні є Закони України, Укази Президента України, Державна програма привати­зації, Декрети Кабінету Міністрів України, інші нормативні акти.

Закон України «Про приватизацію майна державних під­приємств» регулює правові, економічні та організаційні пи­тання приватизації підприємств загальнодержавної, ре­спубліканської (Республіка Крим) та комунальної власності. Дія цього закону не поширюється на об'єкти соціально-культурного призначення (крім тих, що належать підприємствам, які приватизуються), об'єкти державного зе­мельного та житлового фондів, колгоспи, підприємства спо­живчої кооперації.

Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)» установлює правовий ме­ханізм приватизації цілісних майнових комплексів невели­ких державних підприємств шляхом їх відчуження на ко­ристь покупця на підставі акта купівлі-продажу. Сферою використання цього закону є галузі, які підлягають першо­черговій приватизації, а саме: торгівля, громадське харчу­вання, побутове обслуговування населення, будівництво, легка і харчова промисловість тощо.

Поняття і види приватизаційних паперів, умови та поря­док їх випуску, обліку, використання та погашення визна­чає Закон України «Про приватизаційні папери».

Крім вищезазначених законів, процес приватизації май­на державних підприємств регулюють також Закони Ук­раїни «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємництво», «Про цінні папери та фондову біржу», Указ Президента України «Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва», відповідні Декрети Кабінету Міністрів України та інші нормативні акти.

Повноваження щодо приватизації державного майна в нашій країні здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення та органи приватизації адміністративно-територіальних одиниць. У своїй діяльності Фонд державного майна підпорядкований і підзвітний Вер­ховній Раді України. Здійснюючи державну політику в сфері приватизації, Фонд державного майна:

· змінює організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом пере­творення їх у господарські товариства,

· продає майно, що перебуває в загальнодержавній влас­ності,

· створює комісії по приватизації,

· затверджує плани приватизації майна, що перебуває в загально-державній власності,

· укладає угоди щодо розробки планів приватизації та оцінки власності майна об'єктів приватизації,

· розроблює і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує і контролює їх виконання,

· здійснює зв'язок з місцевими органами приватизації.

· Регіональні відділення Фонду державного майна України, здійснюючи повноваження в межах своєї компетенції, вико­нують такі функції:

· розробляють пропозиції по приватизації підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності, по формуванню державних програм приватизації підприємств у регіоні і по­дають їх Фонду,

· організують роботу, спрямовану на виконання Державної програми приватизації майна, контролюють її реалізацію,

· змінюють у процесі приватизації організаційно-правові форми підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності;

· здійснюють повноваження продавця державного майна, балансова вартість якого не перевищує 500 млн. крб. і т. ін.·

Органи приватизації адміністративно-територіальних одиниць розробляють проекти програм приватизації кому­нального майна, створюють комісії з приватизації об'єктів комунальної власності, за дорученням місцевих Рад народ­них депутатів здійснюють повноваження власника кому­нального майна, що приватизується, виконують інші завдан­ня відповідно до чинного законодавства України.

Державна, республіканська (Республіка Крим) та місцеві програми приватизації визначають мету, пріоритети прива­тизації.

Державна програма приватизації затверджується Верхов­ною Радою України щорічно за поданням Кабінету Міністрів України. Республіканська та місцеві програми затверджують­ся відповідно Верховною Радою Республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів.

Державною програмою приватизації визначаються:

· завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в за­гальнодержавній власності,

· рекомендовані форми приватизації для різних груп об'єктів,

· порядок випуску та обігу приватизаційних паперів, розмір їх загальної емісії тощо,

· заходи щодо залучення до приватизації іноземних інвесторів,

· розрахунок витрат на здійснення програми приватизації та порядок їх відшкодування,

· прогноз надходження коштів від приватизації та напрям­ки їх виконання.

Республіканська (Республіка Крим) та місцеві програми приватизації повинні відповідати таким вимогам: не супер­ечити Державній програмі приватизації, забезпечувати ви­конання завдань щодо приватизації майна державних підприємств — об'єктів власності Республіки Крим і кому­нальної власності і т. ін.

Контроль за здійсненням Державної програми привати­зації та додержанням законодавства України про привати­зацію забезпечує контрольна комісія Верховної Ради Ук­раїни з питань приватизації, яка створюється з числа депу­татів.

Ініціатива щодо приватизації конкретних об'єктів може виходити від Фонду державного майна України, його регіональних відділень, представництв, місцевих органів приватизації, членів трудового колективу, а також по­купців — громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, зареєстрованих на території України, юридичних осіб інших держав.

Безпосередню роботу по приватизації майна державних підприємств здійснюють комісії з приватизації, які створю­ються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами приватизації Рес­публіки Крим, а також органами приватизації адмі­ністративно-територіальних одиниць.

Комісія з приватизації створюється протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта. Орган приватизації у триденний строк з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта повідомляє про це місцеву Раду народних депутатів, фінансові органи, органи державного управління, осіб, які подали заяви на приватизацію об'єкта, а також адміністрацію об'єкта, що приватизується.

До складу комісії входять представники товариства по­купців, інші особи, що подали заяву на приватизацію, або їх представники, представники органів державного управління, місцевих Рад народних депутатів та фінансових органів. Го­ловою комісії призначається представник органу привати­зації або уповноважена ним особа. Склад комісії затверд­жується рішенням відповідного органу приватизації.

Основні завдання та функції комісії з приватизації по­лягають у розробці плану приватизації об'єкта та поданні його на затвердження в орган приватизації, здійсненні конт­ролю за проведенням інвентаризації майна об'єкта привати­зації, у проведенні оцінки вартості і визначенні початкової ціни об'єкта приватизації та форми платежів тощо.

Засідання комісії проводяться при необхідності і право­мочні при наявності не менш як двох третин складу комісії. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів. На засіданнях комісії ведеться протокол. Протокол і рішення комісії підписує голова.

Однією з основних функцій комісії з приватизації є роз­робка плану приватизації майна державного підприємства, яка здійснюється відповідно до положення «Про план прива­тизації». Строк розробки плану не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.

План приватизації включає такі основні розділи:

1) характеристика об'єкта приватизації,

2) пропозиції покупців,

3) оцінка вартості об'єкта приватизації,

4) вимоги та обмеження щодо приватизації об'єкта,

5) рішення комісії по приватизації.

У першому розділі плану наводяться показники щодо ви­робничої потужності та фінансового стану об'єкта привати­зації. Крім того, дасться характеристика землекористування об'єкта приватизації, стану обігових коштів, кадрового по­тенціалу підприємства тощо.

Другий розділ містить пропозиції покупців щодо об'єктів, які вносяться у план приватизації на підставі їх заяв. По­купці зобов'язані подати бізнес-план з відображенням стра­тегічних питань розвитку підприємства на 2—3 річну перс­пективу. Виконання положень бізнес-плану є обов'язковим, якщо об'єкт продається за конкурсом. Бізнес-план містить перелік та характеристики продукції підприємства, оцінку ринків збуту та ризику, а також план маркетингу, виробничий і фінансовий плани.

Майно підприємств, які приватизуються, оцінюється згідно із «Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди». Підприємство, яке має самостійний бухгалтерсь­кий баланс, оцінюється як цілісний майновий комплекс, і інші облікові одиниці майна — як окремі інвентарні об'єкти. Структурні підрозділи, які виділяються в самостійні підприємства, оцінюються окремо, відповідно до попередньо складеного розподільного балансу.

Оцінка майна, господарських об'єктів, у тому числі цілісних майнових комплексів, здійснюється комісією по приватизації у такій послідовності:

· проведення повної інвентаризації майна,

· розробка передаточного балансу,

· визначення вартості об'єкта приватизації (згідно з даними балансу),

· складання акта оцінки вартості цілісного майнового ком­плексу.

Оцінка вартості майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу визначається за формулою Цф=Оз+Нз+Зз+Фа+Вк+Нб+К, де

Цф — вартість майна державного підприємства,

Оз — залишкова вартість основних засобів як різниця \ між їх балансовою вартістю і сумою нарахованого зносу за період експлуатації, що відображені відповідно в активі й пасиві балансу,

Нд — нематеріальні активи, відображені в активі ба­лансу,

Зз — запаси та витрати з вирахуванням зносу ма­лоцінних і швидкозношувальних предметів, які відображені в активі та пасиві балансу,

Фа — фінансові активи за балансом з урахуванням по­криття заборгованості,

Вк — капітальні вкладення та аванси з вирахуванням вартості незавершеного будівництва,

Hб— вартість незавершеного будівництва,

К — коефіцієнт індексування основних фондів відповідної галузі народного господарства, встановлений для визначення відновної вартості.

Відновною вартістю основних фондів при приватизації слід вважати їх балансову вартість, перераховану згідно із порядком індексації.

При застосовуванні методики оцінки вартості майна в окремих випадках, передбачених Програмою приватизації, початкову ціну майна державного підприємства може бути змінено з урахуванням потенційної прибутковості.

Місцеві Ради народних депутатів за місцезнаходженням об'єкта приватизації можуть встановлювати вимоги та обме­ження стосовно земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, соціальної інфраструктури, що перебу­ває на балансі підприємства, а також стосовно участі об'єкта приватизації у вирішенні регіональних проблем, включаючи збереження робочих місць.

Вимоги та обмеження щодо приватизації об'єкта можуть встановлювати також фінансові органи (наприклад, стосовно ринкової привабливості об'єкта приватизації, його по­тенційної прибутковості). Міністерство економіки України, антимонопольні органи, органи приватизації та інші.

Робота по розробці проекту плану приватизації оформ­люється рішенням комісії з приватизації. Протокол засідання комісії про прийняття проекту плану приватизації подається разом із проектом плану у відповідний орган при­ватизації.

Прийнятий комісією проект плану приватизації пере­дасться на розгляд трудового колективу об'єкта, що прива­тизується. Проект повинен бути розглянутий трудовим ко­лективом протягом п'яти днів. У разі порушення зазначено­го строку проект плану приватизації вважається розглянутим і передається комісією на затвердження в орган приватизації.

У разі незгоди з проектом плану приватизації трудовий колектив має право в десятиденний строк з дня одержання проекту підготувати альтернативний план приватизації підприємства і подати його в орган приватизації.

Діяльність комісії припиняється за рішенням органу при­ватизації після затвердження плану приватизації.

Законодавство України про приватизацію. Державна програма приватизації державних підприємств та інші нор­мативні акти визначають такі способи здійснення привати­зації:

· викуп державного майна підприємства за альтернатив­ним планом приватизації,

· викуп державного майна, зданого в оренду, а також зда­ного в оренду з викупом,

· продаж на аукціоні,

· продаж за конкурсом,

· продаж акцій відкритих акціонерних товариств,

· продаж з відстроченням платежу.

При викупі державного майна підприємства за альтерна­тивним планом власником об'єкта або його частки стає то­вариство покупців, що розробляє свій план приватизації, який є альтернативним до запропонованого комісією плану. Цей спосіб застосовується до груп державних підприємств, визначених Державною програмою приватизації. Наприклад, об'єкти групи А (вартість яких не перевищує 20 млн. крб.) можуть бути приватизовані шляхом викупу, якщо в орган приватизації надійшла тільки одна заява від товарист­ва покупців або від інших покупців.

При викупі державного майна, зданого в оренду, власни­ком об'єкта стає орендар. Застосування цього способу регу­люється Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних і підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду». Цей спосіб не поширюється на об'єкти приватизації, вартість яких не перевищує 20 млн. крб.·

Приватизація об'єктів вартістю до 20 млн. крб., на які надійшло кілька заяв від покупців, а також законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств, об'єктів вартістю до 1500 млн. крб., здійснюється шляхом продажу на аукціоні або за кон­курсом.

Продаж об'єкта приватизації на аукціоні полягає у прямій передачі права власності покупцю, який запропону­вав у ході аукціонних торгів найвищу ціну. Перед аукціоном публікується інформація про проведення торгів, про об'єкти продажу, їх початкову ціну, а також про платіжні засоби, які можуть (бути використані при розрахун­ках за придбаний об'єкт. Після проведення торгів обов'язко­во публікуються результати аукціону, зокрема ціна, за якою продано об'єкти приватизації.

Продаж об'єкта приватизації може проводитися за ко­мерційним, некомерційним конкурсом та конкурсом з відстроченням платежу.

Продаж за комерційним конкурсом полягає у тому, що власником об'єкта стає покупець, який запропонував найви­щу ціну.

При продажу за некомерційним конкурсом об'єкт прива­тизує покупець, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов — найвищу ціну.

При продажу за конкурсом з відстроченням платежу власником об'єкта стає покупець, який на конкурсних заса­дах здобув право на його приватизацію з відстроченням пла­тежу на три роки і за умови попереднього внесення ЗО відсотків вартості об'єкта.

Приватизація майна може здійснюватися шляхом прода­жу часток акцій у майні підприємств. Прийняте органом приватизації рішення про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство на підставі плану приватизації передбачає випуск акцій відкритого акціонерного товариства. Реєстрація випуску акцій прово­диться відповідно до порядку реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств. Продаж акцій здійснює комісія (5— 9 осіб), створена наказом відповідного органу приватизації. До складу комісії можуть входити: представники об'єкта приватизації, визначені наказом його керівника, а також по­середники і представники, з якими орган приватизації уклав договір-доручення. Розповсюдження акцій здійснюється шляхом пільгового та відкритого платежу.

Будь-які операції, пов'язані з приватизацією державних підприємств, повинні відображатися у бухгалтерському обліку і звітності на всіх стадіях цього процесу, до яких на­лежать:

· оцінка вартості об'єктів приватизації,

· нагромадження та використання коштів покупцем (юри­дичною особою),

· акціонування підприємства та викуп його акцій,

· прийняття на баланс новим власником (юридичною осо­бою) майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом або шля­хом викупу,

· передача в оренду цілісних майнових комплексів.

На державному підприємстві, що підлягає приватизації або передачі в оренду, проводиться інвентаризація майна, капітальних і фінансових вкладень, незавершеного вироб­ництва, коштів, зобов'язань, розрахунків тощо. Під­приємства за результатами оцінки майна та операцій щодо визначення розмірів викупної (продажної) ціни складають на дату оцінки акт оцінки майва та передаточний баланс.

У випадках вилучення зі складу підприємства окремих його підрозділів, що проводять приватизацію самостійно, на дату оцінки майна складається розподільний баланс та — кожною юридичною особою — заключний баланс.

Усі зміни, які відбулися в майновому стані підприємства з моменту складання заключного балансу до моменту його реєстрації, повинні знайти відображення в обліку і звітності підприємства, що приватизується.

Після завершення оцінки майна обов'язково здійснюються операції по приведенню статутного фонду до розміру, що відповідає викупній (продажній) вартості підприємства або його статутному фонду, який фіксується в установчих документах. У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку підприємства можуть бути відображені операції, пов'язані з покриттям збитків минулого та звітного років (відповідно до встановленого Порядку відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов'язаних з при­ватизацією та орендою державних підприємств).

При перетворенні державного підприємства у відкрите акціонерне товариство його засновником виступає відповідний орган приватизації, якому під час створення то­вариства належить сто відсотків акцій.

До реєстрації статуту акціонерного товариства бухгал­терський облік пов'язаних з акціонуванням операцій ведеть­ся на підприємстві, що приватизується.

З моменту реєстрації статуту акціонерному товариству передається для ведення бухгалтерського обліку акт оцінки, передаточний баланс, документація про результати інвентаризації під час проведення оцінки майна, докумен­тація, якою зафіксована фінансово-господарська діяльність підприємства до його акціонування (первинні облікові доку­менти, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність тощо).

Після реєстрації статуту акціонерного товариства результати уточнення вартості активів, проведені на етапі скла­дання передаточного балансу, відображаються записами по кредиту рахунку 85 «Статутний фонд» і дебету рахунків обліку відповідних активів.

Аналітичний облік статутного фонду акціонерного това­риства ведеться на таких субрахунках рахунку 85 «Статут­ний фонд», як:

«Визначений статутний фонд (акції органу привати­зації»),

«Оплачений статутний фонд (акції в обороті)»,

«Вилучений статутний фонд (акції, вилучені з обороту)».

Певні особливості відображення в бухгалтерському обліку мають операції, пов'язані з прийняттям на баланс об'єктів приватизації, придбаних на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу, і операції, пов'язані з орендою майна державних підприємств. Так, ціна уточненого статутного фон­ду за передаточним балансом може бути вищою або нижчою від ціни покупки об'єкта. Операції, пов'язані з орендою майна, відображаються у бухгалтерському обліку орендаря і орендодавця.

Організація бухгалтерського обліку на приватизованих підприємствах ґрунтується на використанні діючих рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності госпрозрахункових об'єднань, підприємств, організацій і на складанні бухгалтерської звітності в обсязі типових форм та порядку, передбаченому для заново створених юридичних осіб.

Приватизації державної власності як складовій частині програми створення ринкової економіки та специфічному напрямку діяльності органів внутрішніх справ притаманний ряд особливостей, які позначаються на характері оператив­ного обслуговування процесу змін відносин власності і які повинні враховуватися при здійсненні оперативно-пошуко­вих заходів.

У своїй діяльності органи внутрішніх справ виходять з того, що:

1. Приватизація та роздержавлення власності, які спря­мовані на зміну її структури і створення багатоукладної еко­номіки, є специфічним видом діяльності органів державної влади та управління, пов'язаним із переходом України до ринку.

2. У ході приватизації здійснюється передача державою майна вартістю у мільярди карбованців іншим власникам. Вона провадиться в умовах, коли у більшості населення сформувалось нігілістичне ставлення до державної власності як до нічиєї. Тому на сучасному етапі боротьба із корисли­вими злочинами у процесі приватизації та роздержавлення власності є одним із найважливіших завдань органів внутрішніх справ.

3. Приватизація державної власності здійснюється, відповідно до законодавства, спеціально створеними органа­ми, яким надано право розпоряджатися майном державних підприємств і житлом, — Фондом державного майна Ук­раїни, Державним комітетом України по житлово-комуналь­ному господарству та їх органами на місцях.

4. Визначення початкової ціни об'єктів приватизації, або розміру статутного фонду господарського товариства стано­вить певні складнощі. Початкова ціна визначається виходя­чи з оцінки у відновній вартості основних фондів за вираху­ванням їх зносу, фактичної вартості оборотних фондів та врахуванням дебіторської, кредиторської заборгованості і потенційної прибутковості підприємств відповідно до методи­ки, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

5. При здійсненні приватизації об'єктів використовують­ся нетрадиційні форми розрахунків: кошти, які знаходяться на спеціальних приватизаційних рахунках громадян, прива­тизаційні майнові сертифікати.

6. Приватизація може здійснюватися різними способами, як-от:

· викуп державного майна підприємства за альтернатив­ним планом приватизації,

· викуп державного майна, зданого в оренду, а також зда­ного в оренду з викупом,

· продаж на аукціоні,

· продаж за конкурсом,

· продаж акцій відкритих акціонерних товариств,

· продаж з відстроченням платежу.

7. У процесі приватизації разом із державними установа­ми беруть участь спеціалізовані посередницькі структури, яким відповідно до Закону України «Про приватизацію май­на державних підприємств» надано право здійснювати ліцензування посередницької діяльності при приватизації і надавати аудиторські та консультативні послуги юридичним особам. Ліцензуванню підлягають такі види посередницької діяльності:

· проведення інвентаризації та оцінка майна державних підприємств, що підлягають приватизації,

· розробка плану приватизації підприємства,

· підготовка установчих документів при перетворенні де­ржавних підприємств в інші організаційно-правові форми,

· підготовка матеріалів, необхідних для переходу підприємства на оренду та оренду з викупом,

· експертиза документів, що використовуються при прива­тизації державних підприємств та інші.

Ефективна робота апаратів Державної служби боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ по вияв­ленню та попередженню корисливих злочинів, які скоюють­ся в процесі приватизації державної власності, вимагає від керівників і працівників цієї служби відповідного ор­ганізаційного забезпечення.

Вивчення правової бази, що регулює приватизацію та роздержавлення власності, а також аналіз сучасного стану розвитку цих процесів дозволяють виділити групи доку­ментів, які можуть використовуватися при здійсненні зло­чинів і, отже, представляти оперативний інтерес при доку­ментуванні злочинних дій. Передусім, треба мати на увазі, що виявленню документів, які засвідчують протиправні дії тих чи інших посадових осіб, повинна передувати робота оперативних робітників щодо ознайомлення із схемою доку­ментообігу і порядком оформлення документів в організації, установі, підприємстві. Документи слід аналізувати як за формою, так і за змістом. Це дає можливість оперативному співробітнику виявити протиріччя в змісті екземплярів одно­го документа або в різних взаємопов'язаних документах. Дуже уважно при аналізі документів треба перевіряти на­явність необхідних реквізитів (реєстраційного номера, дати складання документа, підписів осіб, уповноважених підписувати документи, печаток), а також наявність підчисток, правлення, дописок та ін.

Аналіз чинного законодавства, яке регулює процеси при­ватизації державної власності, та інформації про стан її про­ведення свідчить про тс, що зміна власності посилює прагнення певної частини громадян до заволодіння нею незакон­ними способами,

Оперативні працівники органів внутрішніх справ, насам­перед працівники служби захисту економіки від злочинних посягань, повинні знати способи скоєння правопорушень у ході приватизації, методику виявлення та документування протиправних дій окремих юридичних та фізичних осіб.

Розглянемо найпоширеніші правопорушення, пов'язані із протиправним заволодінням державним майном.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.019 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал