Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 4. Основні напрями наукових досліджень з економіки






План

1. Розвиток економічних наук та їх класифікація.

2. Основні напрями досліджень з економіки.

3. Наукова проблема і обґрунтування теми дослідження.

1. Розвиток економічних наук та їх класифікація

 

Економічна наука в перекладі від грец. оікопотіа — житло і закон у розумінні умілого ведення домашнього господарства. Цей термін вперше ввів Аристотель (III ст. до н. є.). Він поділив науку про багатство на економіку (виробництво благ для людей) і хримастику (накопичення грошей). Дослідники стародавнього світу робили спроби формувати окремі елементи економічних знань. Давньогрецький філософ Ксенофонт (IV—III ст. до н. є.) започаткував економічну науку в творах " Економіка" і " Про доходи", де розглядав підприємницьку діяльність у межах сім'ї. Розвивалася економіка відповідно до способів виробництва, які історично змінювалися.

Кожна наука має свій предмет вивчення, який розкривається об'єктами дослідження. Предметом дослідження економічних наук є народне гос­подарство. Об'єктом вивчення всіх економічних наук є відносини і зв'язки між людьми в процесі їх економічної діяльності. Методологічною основою системи економічних наук є економічна теорія.

Об'єктом економічної теорії є економіка в цілому (на мікро-, макро- і глобальному рівнях). Мікрорівень економіки починається з сім'ї, підприємство є його основною ланкою. Макрорівень охоплює господарство країни в цілому.

У процесі виробництва виникають організаційно-еконо­мічні відносини, які відбивають певний його рівень. Вони реалізуються такими категоріями, як " Праця'', " Засоби виробництва", " Розподіл праці" та ін. Ці виробничі відносини безпосередньо пов'язані з продуктивними силами і є основою господарської системи.

Політекономічний аспект економічної теорії включає в себе вивчення економічних законів та їх взаємодії у суспільстві. Вона також вивчає економічні категорії (товар, прибуток, національний доход, вартість та ін.), які відбивають суть економічних явищ і процесів.

Економічні закони виявляють зв'язки як у середині виробничих відносин, економічних процесів і явищ, так і між ними самими, розкривають сутність цих зв'язків.

Економічні закони є всезагальні, загальні та специфічні.

Всезагальні закони відбивають співвідношення між про­дуктивними силами і виробничими відносинами, їх взає­модію. Це закони відповідності виробничих відносин ха­рактеру і рівню продуктивних сил, економії часу, підви­щення потреб тощо. Пізнання цих законів сприяє роз­витку економіки суспільства.

Загальні закони відображають взаємозв'язок між про­дуктивними силами та організаційно-економічними відносинами (закони товарного виробництва).

 

Рис.4.1. Ознаки економічних законів

Класифікація економічних наук в Україні:

1. Економічна теорія та історія.

2. Економічна теорія.

3. Економічна історія та історія економічної думки.

4. Механізми регулю­вання економіки.

5. Економіка та управ­ління науково-тех­нічним прогресом, інвестиційні та інноваційні процеси.

6. Організація управ­ління, планування і регулювання економікою.

7. Кількісні методи в економіці.

8. Статистика.

9. Економіко-математичні методи.

10. Фінанси, грошовий обіг і кредит.

11. Світове господарство і міжнародні економічні відносини.

12. Економіка під­приємства та управління виробництвом.

13. Економіка підприємства і організація виробництва.

14. Підприємство, менеджмент та маркетинг.

15. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит.

16. Економіка природокорис­тування і охорони навколишнього середовища.

17. Демографія, економіка праці та соціальна політика.

18. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.

19. Економіка галузей господарства.

20. Економіка промисловості.

21. Економіка сільського господарства і АПК.

22. Економіка будівництва.

23. Економіка транспорту і зв'язку.

24. Економіка торгівлі та послуг.

25. Економіка житлового і комунального господарства.

26. Економіка фармації.

Механізми регулювання економіки — розвиток науково-технічного прогресу та його вплив на економіку, організація управління, планування і регулювання інвестиційних та інноваційних процесів.

Кількісні методи в економіці досліджують за допомогою статистики та економіко-математичних методів соціально-економічні явища у суспільстві, дають їм кількісну оцінку та інтерпретацію.

Фінанси, грошовий обіг і кредит вивчають застосування фінансових важелів, грошей та кредиту у розвитку еко­номіки та вирішенні соціальних проблем у суспільстві.

Світове господарство і міжнародні економічні відносини — досліджують розвиток світового господарства, між­народних економічних відносин та економіки зарубіжних країн.

Економіка підприємства та управління виробництвом вивчають і удосконалюють економічні відносини, що відбуваються у мікроекономіці, — організація виробництва, менеджмент та маркетинг, бухгалтерський облік, аналіз і аудит; визначають напрямки їх розвитку.

Економіка галузей господарства — вивчають і прогнозують напрямки розвитку економіки галузей виробництва, які є визначальними для національної економіки (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля та ін.).

Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища — поліпшення економіки використання природних ресурсів і навколишнього середовища, зем­лекористування, спрямованих на збереження чистої еко­логії, необхідної для життєдіяльності людей.

Демографія, економіка праці та соціальна політика — досліджують демографічні процеси в країні, відтворення трудових ресурсів, їх зайнятості та зростання соціальної економіки, спрямованої на підвищення економічного рівня життя населення.

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка — сприяють раціональному розміщенню продуктивних сил у регіонах України та їх використання для розвитку регіональної економіки, спрямованої на задоволення соціальних і економічних потреб населення.

Значна частина економічних наук народного господарства регіо­нів у поєднанні з математикою дедалі більше відіграє роль безпосередньої продуктивної сили.

Економічна наука у цілому вивчає проблеми створення матеріально-технічної бази суспільства.

Взаємозв'язок наук виявляється тоді, коли той самий об'єкт вивчається різними науками.

Розвиток економічних наук у суспільстві відбувається залежно від взаємодії продуктивних сил і соціально-економічних відносин, спрямованих на задоволення соціальних, економічних та екологічних потреб людей.

 


Рис. 4.2. Структура економічних відносин

.

2. Основні напрями досліджень з економіки

 

Напрями економічних досліджень визначаються роз­витком соціально-економічних відносин у суспільстві, задоволення потреб населення у матеріальних, культурних та соціальних благах.

Важливим напрямом економічних досліджень є проблема впливу роздержавлення і приватизації, розвиток підприємництва; сприяння розвитку ринкової конкуренції та нового ціноутворення, жорсткої фінансової політики держави в оптимізації податкової системи.

Не менш важливим напрямом наукових досліджень є використання світового досвіду країн з розвиненою соціально орієнтованою економікою, де кожний підприємець відшукує нішу своєї господарської діяльності, яка б вдало вписувалась у загальний бізнес. Вивчення та поширення цього досвіду в Україні могло б дати користь для розвитку малого і середнього бізнесу, фермерського господарства тощо.

Основними напрямами економічних досліджень є такі комплексні програми:

соціально-економічні — спрямовані на вирішення проблем розвитку і вдосконалення спо­собу життя, підвищення матеріального і культурного рів­ня життя людей;

науково-технічні — пов'язані з вирішенням фундаментальних проблем у різних галузях науки, вивченням можливостей практичного використання результатів досліджень, забезпеченням впровадження кращих із них у серійне виробництво;

виробничо-технічні — передбачають розв'язання проблем розвитку і вдосконалення виробництва, підвищен­ня його технічного рівня й економічної ефективності, розширення номенклатури і поліпшення якості продукції;

регіональні — призначені для регулювання територіаль­них розбіжностей у рівнях соціально-економічного розвитку між районами, а також спрямованих на формування і розвиток великих наро­дногосподарських територіально-виробничих комплексів;

екологічні — забезпечують розробку і здійснення заходів щодо раціонального природокористування, проведен­ня найважливіших природоохоронних заходів.

Найважливішим напрямом економічних досліджень є також зовнішньоекономічні програми співробітництва.

Крім того, економічні дослідження застосовуються при вирішенні народногосподарських програм, які дають довгос­троковий прогноз розвитку економіки.

Значна кількість програм невиправдано ускладнює управління економікою, оскільки вони існують у єдності з планами галузевого і територіального розвитку, кожному з яких відповідає своя форма управління. Тому для наукового дослідження відбирають проблеми нові, унікальні.

Найважливішою ознакою проблеми, яка потребує наукового дослідження, є її народногосподарська значущість. Чим вища значущість проблеми, тим більша потреба її наукового дослідження.

Якщо проблемі не притаманні значущість, складність і актуальність, то в науковій розробці її немає потреби.

Економічні дослідження:

Соціально-економічні Зовнішньоекономічні

дослідження

Науково-технічні Екологічні

 

Виробничо –технічні Регіональні

 

Рис. 4.3. Головні напрями економічних досліджень

3. Наукова проблема і обґрунтування теми дослідження

 

Наукова проблема (від грец. задача, завдання) — це сукупність нових та складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень.

Наукові проблеми виникають у економіці не стихійно, а закономірно під дією економічних законів у зв'язку з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин. Вирішуються вони за допомогою методів, запропонованих наукою. Таким чином, проблеми є рушійною силою у розвитку економічної науки.

Вибір проблеми дослідження обґрунтовується насамперед її актуальністю, тобто наскільки обране дослідження сприятиме розвитку виконання програм економічного і соціального розвитку країни.

Проблема має бути чітко визначеною, послідовною і не суперечити економічним законам.

Важливою умовою істинності проблеми є також властивість її доведення (доказовості).

Оскільки наукова проблема являє собою сукупність складних питань, то в процесі наукового дослідження, проблеми поділяють на складові компоненти — теми.

Тема — частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Виходячи з мети дослідник вибирає тему наукової роботи. Теми наукових досліджень з конкретної економіки формуються у межах проблем цієї науки, які поділяють на теоретичні, методологічні і організаційні.

Теоретичні — передбачають дослідження окремих концепцій теорії певної науки, що стосуються її наукових законів, розробки аксіоматичних знань.

Методологічні — стосуються методів певної науки, що застосовуються в процесі вивчення її об'єктів.

Організаційні — включають організацію досліджень з певної науки і застосування її результатів у практичній діяльності.

Обґрунтування вибору зазначених тем дослідження визначають за такими критеріями: народногосподарською ефективністю, відповідністю профілю закладу, забезпечення фінансування, впровадження результатів дослідження.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.01 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал