Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів.






Горизонтальна структура — це розміщення видів у біоценозі по горизонталі, так звана мозаїчність. Причина мозаїчного розміщення видів у біоценозі — неоднорідність мікрорельєфу грунтів, вплив діяльності людини, вплив тварин і рослин. Наприклад, чергування території з голим грунтом і ґрунтом, вкритим рослинністю.

Мозаїчність властива практично всім фітоценозам, тому в їх межах виділяють структурні одиниці, які дістали різні назви: консорції, синузії, парцели. Ці поняття найчастіше зустрічаються у геоботаніці.

Консорція — це сукупність видів, пов'язаних між собою трофічними і топічними зв'язками, які залежать від центрального члена консорції (ядра угруповання). У якості ядра виступає автотрофний організм — едифікатор (рослина), а компонентами консорції — тварини, мікроорганізми, гриби, які безпосередньо з ним пов'язані. Наприклад, дуб і його мешканці.

Синузія — група видів у фітоценозі, що належать до близьких життєвих форм.
Наприклад, датський вчений К. Раункієр запропонував класифікацію рослин залежно від розміщення бруньок відновлення: фанерофіти (дерева, чагарники), хамефіти (дрібні чагарники висотою 10—20 см); гемікриптофіти (трав'янисті рослини, в яких стебла, листя відмирають, а коріння залишається на зиму під снігом); геофіти (бруньки відновлення розміщені на бульбах, цибулинах, кореневищах); терофіти (залишають на несприятливий період тільки насіння). Якщо в широколистяному лісі об'єднати всі фанерофіти (дерева й чагарники), це й буде синузія.

Парцела — структурна частина горизонтального розтину біогеоценозу, яка відрізняється від інших його частин складом своїх компонентів та їх властивостями. Наприклад: у дубраві ділянки дубу з наземним покровом із сниті є парцелою; в іншому місці дуб зростає на ділянці, що вкрита конвалією травневою, — це інша парцела.

Комплексність, або строкатість рослинності - поняття, що відображає неоднорідність рослинного покриву, його композицію із різних за складом і структурою рослинних комплексів. При цьому у структурі рослинного покриву однієї природної ділянки помітні гетерогенні за будовою, водно-мінеральним живленням і продуктивністю ділянки - комплекси, що чергуються між собою. Комплексність пов'язана з визначеною неоднорідністю умов середовища і часто носить випадковий характер, а не обумовлена фітоценотичними взаємодіями.

Комплексність відрізняється від мозаїчності рядом ознак:

- ділянки, що чергуються між собою, як правило, значних розмірів (до кількох сотень квадратних метрів і більше);

-вони, хоч і входять до одного масиву - лук, полів тощо, але певним чином відокремлені одна від одної;

- різняться екологією та генезисом, а отже, будовою і структурою.

Іноді говорять про синузіальну структуру рослинних угруповань, виділяючи, таким чином, особливі структурні елементи фітоценозу — синузії.

Синузії — це структурні частини рослинного співтовариства, обмежені в просторі або в часі (тобто що займають певну екологічну нішу) і відрізняються одна від іншої в морфологічному, флористичному, екологічному та фитоцинотичному відношенні.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал