Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Управління інтелектуальною власністю в Україні: загальні положення






 

Управління інтелектуальною власністю – це комплекс заходів, спрямований

На отримання кінцевого результату – прибутку або іншої користі через створення та використання об’єктів права ІВ у всіх галузях економіки.

 

Ознаки державного управління інтелектуальною власністю:

Ø загальнодержавний характер;

Ø підзаконний характер;

Ø юридично-владний, розпорядчий характер;

Ø організаційний зміст;

Ø цілеспрямованість, активний характер;

Ø постійна основа, безперервність.

 

Змістом державного управління є комплекс функцій, які називаються функціями державного управління. Функції державного управління – це специфічні за предметом, змістом і засобом забезпечення цілісні управляючі впливи держави.

 

Практичне значення функції державного управління полягає в наданні певної спрямованості розвитку відносин інтелектуальної власності, на впорядкування яких спрямоване державне управління.

 

 

 

Кожен суб’єкт державного управління (орган чи посадова особа) наділений відповідною компетенцією, яка дає йому можливість вибирати у конкретних ситуаціях той чи інший варіант поведінки, варіант конкретних дій – форм державного управління.

Форма державного управління інтелектуальною власністю – держава виконує завдання щодо забезпечення правової охорони об’єктів ІВ та захисту суб’єктивних прав власників об’єктів ІВ

 

Для досягнення певної мети і встановлення змісту управлінської діяльностіу сфері ІВзастосовуються методи державного управління, які закріплені у конкретних нормативно-правових актах.

Методи державного управління у сфері ІВ – це способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління ІВ на свідомість, волю і поведінку громадян.

 

Переконання – це система методів правового і не правового характеру, яка здійснюється державними й недержавними органами, й виявляється у застосування виховних, заохочувальних, роз’яснювальних заходів.

Заохочення – цесвоєрідний метод позитивної оцінки результатів праці працівника у процесі виконання ним своєї трудової функції.

Примус – це додатковий метод державного управління, психологічний або фізичний вплив державних органів з метою змусити певних осіб виконувати принципи правових норм.

Правовий акт управління у сфері ІВ – це документ, що регулює питання пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ.

Ознаки актів управління:

1. Підзаконність, правовий акт повинен видаватися компетентним суб’єктом державного управління.

2.офіційність, акт видається від імені органу держави, повноваження якого закріплені КУ.

3.загальнообовязковість – акт зобов’язання виконувати всі юридичні і фізичні особи.

4.компетентність –акт має прийматися відповідно характеру та обсягу компетенції органу.

5.односторонність виявлення.

6.упорядкувальний вплив на суспільні відносини.

7.належна оформленість – юридична форма акту.

8.юридичне значення

 
 
Філія «Укр.центр інноватики та патентно-інформаційних послуг»  



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал