Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття та види доказів






Важливим інститутом адміністративного судочинства є інститут доказів та доказування. Докази слугують засобом для встановлення судом обставин в адміністративній справі, без них здійснення правосуддя в адміністративній справі було б неможливим.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 КАС України).

Доказом є не факт, обставина, а фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які бе­руть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Факт – це явище об'єктивної соціальної дійсності. Факти існують незалежно від того, чи знають про них особи, що здійснюють судовий розгляд. Фактичні дані, тобто відомості про факт це інформація, за допомогою якої можна пізнати факт. За допомогою доказів відбувається пізнання фактів, що мають значення для правильного вирішен­ня справи.

Таким чином, основним способом пізнання обставин, що ма­ють значення для правильного вирішення справи, є встанов­лення їх за допомогою доказів, тобто доказування. Доказуван­ня у адміністративному судочинстві – це врегульована право­вими нормами діяльність адміністративного суду та учасників адміністративного процесу по збиранню і закріпленню, перевір­ці і оцінці доказів. Доказування, як пізна­вальна діяльність, має свій предмет.

Предмет доказування – це те, що необхідно доказувати щодо кожної адміністративної справи. Факти, що входять до предмета доказування вказані у ст. 138 КАС України це об­ставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечен­ня або які мають інше значення для вирішення справи (причи­ни пропущення строку для звернення до суду тощо) та які на­лежить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Предмет доказування конкретизується з урахуванням особли­востей кожної адміністративної справи.

В адміністративному судочинстві України кожний доказ відіграє особливу роль у процесі встановлення істини у справі. Для визначення місця того чи іншого доказу у системі створена їх класифікація.

Докази у адміністративному судочинстві можна класифі­кувати за різними підставами, основними з яких є:

а) за спосо­бом формування докази поділяються на первісні і похідні (первісними називають докази-першоджерела, похідними назива­ють докази, що відтворюють зміст іншого доказу);

б) за харак­тером зв'язку змісту доказів з тими фактами, які необхідно встановити, докази поділяються на прямі (вказують на наяв­ність чи відсутність факту) і непрямі (дозволяють зробити не один, а кілька імовірних висновків про факт);

в) за джерелом одержання докази поділяються на особисті і речові, залежно від того, є джерелом доказу людина чи матеріальний об'єкт (до особистих доказів відносять пояснення сторін, третіх осіб, вис­новки експертів, до речових письмові і речові докази).

Докази суду надаються особами, які беруть участь у спра­ві. Ґрунтуючись на принципі офіційного з'ясування всіх обста­вин у справі, адміністра­тивний суд повинен вживати передбачені за­коном заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі витребовувати з власної ініціативи докази яких, на думку суду, не вистачає.

Джерелами доказів в адміністративному процесі можуть бути:

1) пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників (ст. 76 КАС України);

2) показання свідків (ст. 77 КАС України);

3) письмові докази (ст. 79 КАС України);

4) речо­ві докази (ст. 80 КАС України);

5) висновки експертів (ст. 82 КАС України).

М. Мельник, вживаючи термін засоби доказування, зазначає, що в адміністративному процесі, незважаючи на широке коло засобів доказування, на практиці переважно застосовують письмові засоби. Показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві використовуються не так часто, як у цивільному судочинстві, бо значна частина адміністративних справ пов’язана з оскарженням правових актів. Основними засобами доказування в них будуть зазвичай письмові докази, зокрема текст рішення і різні додаткові матеріали, які були підставою для його прийняття; пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників з приводу змісту рішення та його обґрунтування. Такі сучасні засоби доказування, як електронні документи, віднесено до письмових доказів, а магнітні, електронні та інші носії інформації (наприклад, аудіо-, відео-, фото- чи кіноплівка, дискета, компакт-диск, чіп, фотографія тощо), що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, які мають значення для справи, є речовими доказами[13].


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал