Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Вплив стресу на безпеку праці






При аналізі психофізіологічних небезпечних та шкідливих чин­ників велике значення приділяється стресу, що виникає внаслідок

8. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники 107

 


перевантажень та небезпечних виробничих чинників.

Під стресом (англ. stress) - тиснення, натискання, напружен­ня) прийнято розуміти стан психічної напруженості, викликаний небезпеками, що виникають у людини при розв'язанні важливої для неї задачі.

Термін " стрес" часто застосовується не тільки в охороні праці, але й у повсякденному житті.

За останні роки психоемоційний стрес став глобальною пробле­мою виживання людства. Це підтверджується тією увагою, яка при­діляється стресу на міжнародному рівні. Так, у 1995 р. у Москві Європейським бюро ВООЗ була проведена міжнародна конферен­ція " Суспільство, стрес, здоров'я"; у 1995 р. у Вашингтоні пройшов міжнародний конгрес під девізом " Праця, стрес та здоров'я. Ство­рення більш здорових робочих місць"; у 1996 р. у Стокгольмі про­йшов міжнародний конгрес щодо професійного здоров'я; у 1999 р. у Токіо пройшов міжнародний конгрес з питань хронічного робо­чого стресу за збереження здоров'я; у 1999 р. в Німеччині пройшов XI міжнародний конгрес, присвячений питанням професійної психіатрії.

Стрес характеризують як захисне явище, як вісник захворю­вання, як причину порушень низки життєво важливих психо­фізіологічних функцій.

Стрес проявляється як необхідна і корисна реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження. Він ха­рактеризується зростанням біоелектричної активності мозку, підвищенням частоти серцебиття, ростом потоку крові, розширен­ням кровоносних судин, збільшенням вмісту лейкоцитів у крові, тобто цілим рядом фізіологічних змін в організмі, що сприяють підвищенню його енергетичних можливостей, успішності виконан­ня складних і небезпечних дій. Тому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але й механізмом, який сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

Між рівнем стресу і активацією нервової системи, яка породжу­ється ним, з одного боку, та результативністю трудової діяльності -

1О8

Частина II. Фізіологія та психологія праці


З іншого, немає пропорційної залежності. Відомо що з ростом активації нервової системи до певного рівня продуктивність праці підвищується, тоді як при подальшому зростанні активації вона починає падати, і рівень небезпеки зростає.

Отже, стрес позитивно впливає на результати праці (мобілізує організм і сприяє подоланню перешкод, які виникають у процесі праці) лише доти, доки не перевищить певного критичного рівня. При перевищенні цього рівня в організмі людини розвивається так званий процес гіпермобілізації, який викликає порушення механізмів саморегуляції та погіршення результатів діяльності аж до її зриву. Тому стрес, який перевищує критичний рівень, нази­вають дистресом.

Особливо небезпечним, як показали дослідження, є стрес у трудовій діяльності. Робота економістів, фінансистів, банківсь­ких службовців, менеджерів, працівників державних конт­рольно-ревізійних та податкових служб пов'язана з впливом на них негативно діючих стресорів, таких, як: інтенсивність праці; зростання потоку інформації, яку необхідно опрацювати і ви­користовувати у повсякденній практиці; дефіцит часу; відпові­дальність за прийняття рішень; гіподинамія; різні зовнішні впливи (шум, забруднення, випромінювання тощо); моно­тонність праці; порушення стереотипної системи праці (полом­ки техніки) тощо.

Як зазначалося раніше, стресові впливи можуть стати причи­ною виникнення фізіологічних і психологічних змін, що призво­дять до небезпечних ситуацій та нещасних випадків.

Фізіологічні порушення можуть супроводжуватися розлада­ми нервової та серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту та ін.

До психологічних розладів належать агресивність, фрустрація, нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, швидкий роз­виток утоми тощо. Фрустрація (лат. " обман", марне чекання) мотивація досягти мети за існуючої сильної перешкоди.

Крім того, стрес є причиною багатьох психосоматичних захво­рювань: психозів, неврозів, захворювань судин мозку, серцево-су­динних захворювань та інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби,

1О9

3. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники


виразково-дистрофічних уражень шлунково-кишкового тракту, нейроциркуляторної дистонії, зниження імунітету, онкологічних захворювань. Стрес впливає на статеві функції, генетичний апа­рат клітин, призводячи до вроджених порушень розвитку дітей, тощо. Вчені висловлюють припущення про існування зв'язку між стресовими навантаженнями та спонтанним абортом.

Згубна дія стресу також проявляється у зростанні алкоголізму та наркоманії, підвищенні рівня травматизму, збільшенні кількості інвалідів та випадків самогубств.

На сучасному етапі сильним стресом, який впливає на стан працівника та можливість виникнення небезпечних ситуації, є моббінг.

Моббінг - це " війна" на робочому місці, яка призводить до ви­никнення у працівників стресового стану. Значна частина робіт­ників та службовців реагують на моббінг фізіологічними (виразка шлунку, серцево-судинні та онкологічні захворювання тощо) та психічними розладами, а інколи він призводить до травмування й самогубства.

Причин появи моббінгу досить багато, розглянемо основні з них:

- процес постійної модернізації, раціоналізації виробництва,
який вимагає концентрації сил і уваги в процесі праці, що зумов-­
лює високу продуктивність праці і, як наслідок, соціальну незахище­-
ність працюючого;

- страх втратити робоче місце;

- психологічний терор, зумовлений заздрістю, марнославством
і, як наслідок, створення інтриг, пліток, фізичного впливу. Все це
створює поганий виробничий клімат і впливає на продуктивність
праці та безпечність її умов;

- нудьга на роботі, коли процес праці не вимагає творчих зу­
силь, що створює умови для породження пліток, шантажу, силової
погрози, сексуальних домагань, домислів, суперечок між колега­
ми, в які потрапляє весь колектив.

Моббінг і його наслідки настільки широко розповсюдились, що стали світовою проблемою 90-х років. Вчені пропонують вва­жати моббінг психо-соціальним нещасним випадком на робочо­му місці.


З точки зору медицини, для профілактики, попередження та реабілітації наслідків психоемоційного стресу рекомендується за­стосовувати вправи, що включають психотерапію, фізичні, вод­но-повітряні процедури, фізіотерапевтичні процедури, масаж, адекватне харчування, приймання вітамінів та мінеральних ре­човин, релаксуючу музику та вправи, медитацію, аутогенне тре­нування тощо.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чин­
ники.

2. Втома та перевтома, їх наслідки.

3. Небезпечність фізичної і розумової втоми.

4. Обґрунтуйте ефективність заходів по запобіганню втомі та перевтомі пра-­
цівників на виробництві.

5. Що таке стрес і як він проявляється в трудовій діяльності?

6. Поясність причини і наслідки моббінгу на робочому місці.


 


11О


Частина II. Фізіологія та психологія праці


5. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники



 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал