Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Римський календар






березень травень липень жовтень січень серпень грудень квітень червень вересень листопад     лютий  
        Kalendis
      a.d. VI, Nonas
      a.d. V, Nonas
        a.d. IV, Nonas
        a.d. III, Nonas
        pridie, Nonas
        Nonis
        a.d. VIII, Idus
        a.d. VII, Idus
        a.d. VI, Idus
        a.d. V, Idus
        a.d. IV, Idus
        a.d. III, Idus
        pridie, Idus
        Idĭ bus
  a.d. XIX, Kalendas
    a.d. XVIII, Kalendas
      a.d.XVII, Kalendas
        a.d. XVI, Kalendas
        a.d. XV, Kalendas
        a.d. XIV, Kalendas
        a.d. XIII, Kalendas
        a.d. XII, Kalendas

 

 

        a.d.XI, Kalendas
        a.d. X, Kalendas
        a.d. IX, Kalendas
        a.d. VIII, Kalendas
        a.d. VII, Kalendas
        a.d.VI, Kalendas
        a.d. V, Kalendas
        a.d. IV, Kalendas
        a.d. III Kalendas
        pridie, Kalendas

 


Plenus ventеr non studet libentеr. Aliē na vitia in ocŭ lis habē mus, a tergo nostra sunt.

Omnia mea mecum porto.

Habent sua fata libelli.

 

Particī pium praesentis actī vi

IV-V – відміна іменників

Participium praesentis actī vi – дієприкметник теперішнього часу активного стану утворюється додаванням до основи дієслова форманта – ns, для дієслів І – ІІ дієвідміни.

Mando, mandā re 1. доручати, передавати

Manda – ns, - ntis – той, хто передає, доручає

Ridē o, ridē re 2. сміятися

Ridē – ns, entis – той, хто сміється.

Для дієслів III-IV дієвідміни формант – ns додається до основи дієслова за допомогою тематичного голосного - е -.

Mitto, mittĕ re 3. – посилати

Mitt – e – ns, entis – той, хто посилає

Audī o, audī re 4. – слухати

Audi – e – ns, entis – той, хто слухає

 

 

Зразок відмінювання

Singularis
m f n
N. audī – e – ns audī – e – ns audī – e – ns
G. audī – e – ntis audī – e – ntis audī – e – ntis
D. audī – e – nti audī – e – nti audī – e – nti
Acc. audī – e – ntem audī – e – ntem audī – e – ns
Abl. audī – e – nti (audī – e – nte) audī – e – nti (audī – e – nte) audī – e – nti (audī – e – nte)
Voc. audī – e – ns Audī – e – ns audī – e – ns
Pluralis
N. audī – e – ntes audī – e – ntes audī – e – ntiă
G. audī – e – ntium audī – e – ntium audī – e – ntium
D. audī – e – ntĭ bus audī – e – ntĭ bus audī – e – ntĭ bus
Acc. audī – e – ntes audī – e – ntes audī – e – ntiă
Abl. audī – e – ntĭ bus audī – e – ntĭ bus audī – e – ntĭ bus
Voc. audī – e – ntes audī – e – ntes audī – e – ntī ă

 

NB! Зверніть увагу на Abl. sg.,

який має дві форми

audī – e – nti (audī – e – nte).

Перша форма вживається в тому випадку, коли participium є узгодженим означенням до іменника, тобто виступає у функції прийменника (de puě ro audī enti – про хлопчика, який слухає); друга – коли participium має значення іменника (напр. audiens – той, хто слухає).

IV відміна іменників

До IV відміни належать іменники чоловічого роду на – ū s і середнього роду на ū. Gen. sg. – ū s

senā tus, senā tū s (m) – сенат

cornū, cornū s (n) – ріг, фланг

Зразок відмінювання

Exerĭ tus, ū s (m) – військо, армія

  Singularis Pluralis
N. exerĭ t – ŭ s corn – ū exerĭ t – ū s corn – uă
G. exerĭ t – ū s corn – ū s exerĭ t – uum corn – uum
D. exerĭ t – ŭ i corn – ū exerĭ t – ĭ bus corn – ĭ bŭ s
Acc. exerĭ t – um corn – ū exerĭ t – us corn – uă
Ab.l exerĭ t – ŭ corn – ū exerĭ t – ĭ bus corn – ĭ bŭ s
Voc. exerĭ t – ŭ s corn – ū exerĭ t – us corn – uă

 

NB! Окрім вищевказаних іменників чоловічого роду до IV відміни належить група іменників жіночого роду на –ŭ s:

Manus, manus f – рука, загін;

Domus, domus f – дім;

Portĭ cus, portĭ cus f – крита галерея, портик;

Tribus, tribus f – Триба, адміністративний район у древньому Римі;

Idus, Iduum (тільки plur.) – іди, назва тринадцятого або п’ятнадцятого дня місяця.

Іменник domus має в деяких відмінах основи на – u, а в деяких – о; це слово мішаної відміни поєднує в собі ознаки II-IV відміни:

  Singulā ris Plurā lis
N. G. D. Acc. Abl. Voc. dom – us dom – us dom – ui dom – um dom – o dom – us dom – us dom – ō rum dom – ĭ bus dom – os dom – ĭ bus dom – us

 

Це слово одне з небагатьох, що зберегло архаїчну форму місцевого відмінка (locatī vus): domi – дома.

Окрім того, треба запам’ятати, що іменник domus вживається без прийменника при відповідях на питання: quo? – куди? unde? – зівдки? ubi? – де?

Quo propĕ ras? - Domum propĕ ro – я спішу додому

Unde venis? - Domo venio – я приходжу з дому

Ubi manet? - Domi manē o – я чекаю дома

V відміна іменників

До V відміни належать іменники з основою на –е, жіночого роду, які мають закінчення в N.sg. – es, а в G. Sg. – ei

Res, rei f – річ, предмет, майно.

fidē s, fidĕ ī f – вірність, віра

diē s, diē ī m, f – день (в жіночому роді – визначений день, строк)

 

  Singulā ris Plurā lis
N. G. D. Acc. Abl. Voc. rē s fidē s diē s reī fidĕ ī diē ī reī fidĕ ī dē ī rĕ m fidem diem rē fidē diē rē s fidē s diē s rē s diē s rē rum diē rum rē bŭ s diē bŭ s rē s diē s rē bŭ s diē bŭ s rē s diē s

 

NB! Більшість іменників V відміни вживається тільки в однині

Spes, spei f – надія

Fidē s, fidĕ ī – віра, вірність

 

 

Схематична таблиця закінчень всіх відмін

  В і д м і н и
I II III приг. III гол. IV V
К і н ц е в и й з в у к о с н о в и
ā ŏ приголосн. ĭ ŭ ē
Р і д
f (m) m n m, f n m, f n m, f n f
Sg. Nom. ā – ŭ s er ŭ m s – is – ŭ s ū – ē s
Gen. ae ī ĭ s ĭ s ū s ē i (ĕ i)
Dat. ae ō – ī ī uī ū – ē i (ĕ i)
Acc. ă m ŭ m ĕ m – im em – ŭ m ū – ĕ m
Abl. ā – ō – ĕ ī – ū – ē –
Pl. Nom. ae ī ă ē s ă ē s iă ū s uă ē s
Gen. ā rum ō rum um ium uum ē rum
Dat. Abl. ī s ī s ĭ bus ĭ bus ĭ bus ē bus
Acc. ā s ō s ă ē s ă ē s iă ū s uă ē s

 

 

Вправи

1) Утворіть participium praesentis actī vi від дієслів:

a) monstro, moveo, dico, finio

b) muto, deleo, scribo, facio

2) Визначте форму дієприкметників і перекладіть українською мовою:

a) incĭ dens, dantis, scienti, legentem, laborantium

b) fugiens, laudantis, respicienti, florentem, appellantium

 

3) Перекладіть українською мовою:

1. Sero venientĭ bus – ossa. 2. Timeo Danaos et dona ferentis. 3. Ego nam audentes fortū na iuvat. 4.Quae nocent, docent. 5. In ignem incĭ di, fumum fugiens. 6. Littĕ ra scripta manet. 7. Res publĭ ca – res popŭ li est. Variae sunt formae et status rē rum publicā rum.

 

4) Перекладіть українською мовою:

1. Litterā rum radī ces amā rae, fructus dulces. 2. E fructu arbor cognoscitur. 3. Dies diem docet. 4. Canes sunt custō des domō rum nostrā rum.

 

5) Перекладіть українською мовою:

De exercĭ tu Romā no

Exercĭ tus Romā nus de equitā tu et peditā tu constā bant. Exercĭ tus Romā nus pro patria pugnā bant et victoria exercituum gloriam magnam patriae parā bat. Exercitui Romā no popŭ lus gratias agē bat, nam oppĭ da, vicos, agros, templa deō rum defendē bat. Poē tae saepe laudant exercĭ tus, qui (які) patriam defendunt, et de exercituum victiriis saepe narrant. Cornua et tubae exercĭ tum ad pugnam vocant. In tabŭ la milĭ tem (воїна), qui (який) cornu canit, vides.

 

6) Провідміняйте в однині і множині:

ille labor modestus

 


 

Життя римлян

Позначення днів місяця

Місяць в римському календарі мав три окремих дні, які носили спеціальні назви і за якими визначали інші дні: перший день кожного місяця називався – календи – Kalendae; тринадцятий, а в деяких місцях п’ятнадцятий день називався іди – Idus, а в дев’ятий день перед Ідами – нони (Nonae). Таким чином, нони приходились на 5-й день в тих місяцях, коли іди були 13-го, і на 7-й день, коли іди були 15-го числа. Іди приходились на 15-й день, а нони на 7-й день березня, травня, липня і жовтня (їх легко запам’ятати за такою абревіатурою Mar-Ma-Iul-O = Martius, Maius, Iulius, October). День, що передував одному з названих днів, називали словом pridie – напередодні, напр.: pridie Kalendas Februarias – 31 січня.

Необхідно звернути увагу на те, що після ід відлік днів вівся від попередніх Календ, тобто від першого дня наступного місяця; точно так дні після календ відлічували від наступних нон, а після нон від – ід.

 

Назви місяців

I Ianuarius – одержав назву від Януса, бога начала.

II Februarius – від слова februum, священного римського обряду очищення.

III Martius – носить ім’я бога Марса, батька Ромула.

IV Aprilis – від богині Венери, яка у греків звалась Афродітою.

V Maius – імені богині Майи, матері Меркурія.

VI Junius – від богині Юнони, дружини Юпітера.

VII Julius – імені Гая Юлія Цезаря.

VIII Augustus – імені Октавіана Августа.

IX September – від числа «сім».

X October – від числа «вісім».

XI November – від числа «дев’ять».

XII December – від числа «десять».

 

В часи правління Ромула першим місяцем був березень. Якщо відлічувати місяці від березня, то вересень буде сьомим і т.д. Пізніше перед березнем додали ще два місяці: січень і лютий, але назви місяців не були змінені.

 

Знаки Зодіака

Aries – овен Virgo – діва

Taurus – бик Libra – терези

Gemini – близнюки Scorpius – скорпіон

Cancer – рак Arciteneus – козеріг

Leo – лев Amphora – водолій

Sagittarius - стрілець Pisces – риби

 


 

Carpe diem.

Contra spem spero.

Et fumus patriae est dulcis.

Vox unius, vox nullius

 

Sine labore non erit panis in ore.

 

 

Прислівники. Ступені порівняння прислівників

В латинській мові існує дві категорії прислівників:

а) самостійні: fere – майже, uti – де, semper – завжди, saepe – часто, тощо;

б) похідні, що утворюються від прикметників.

Прислівники від прикметників утворюються від форм G.sg. за допомогою суфіксів.

Прислівники від прикметників ІІ відміни утворюються від форми G.sg. та суфікса -ē.

 

N.sg. G.sg. Adverbum
latus – широкий lat – i lat – e – широко
liber – вільний libĕ r – i libĕ r – e – вільно
pulcher – красивий pulchr – i pulchr – e – красиво
minĭ mus – найменший minĭ m – i minĭ m – e – найменше
fortissĭ mus – найхоробріший fortissĭ m – i fortissĭ m – e – найхоробріше

 

У ролі прислівників вживається також форма Acc.sg. або Abl.sg. деяких іменників та прикметників середнього роду:

Partim – почасти

Multum – багато

Primum – спочатку

Facī le – легко

Casu – випадково

Multo – набагато, значно

Merĭ to – заслужено

Прислівники, як і прикметники, мають три ступені порівняння: звичайний (gradus positī vus), вищий (gradus comparatī vus) і найвищий (gradus superlatī vus).

Вищий ступінь прислівників утворюється так, як і вищий ступінь прикметників середнього роду – від звичайного ступеня прислівника відкидається формант -e, -o, -ter, -er і додається формант -ius.

 

Positī vus Comparatī vus
Pulchr – e – красиво Long-e – довго Cit-o – швидко Superb – e – гордо Prudent – er – розсудливо Pulchr – ius – красивіше Long – ius – довше Cit – ius – швидше Superb – ius – гордовитіше Prudent – ius – розсудливіше

 

Для творення найвищого ступеня прислівників треба від прикметника в найвищому ступені відкинути закінчення – us, - a, - um i додати формант -е.

latissimus, -a, -um – найширший latissim – e – найширше

acerrimus, -a, -um – найгостріший acerrim – e – найгостріше

 

Суплетивні ступені порівняння прислівників

bene – добре melius – краще optĭ me – найкраще

male – погано peius – гірше pessĭ me – найгірше

magnus – великий magis – більше maxĭ me – найбільше

multum – багато plus – більше plurĭ mum – найбільше

parum – мало minus – менше minĭ me – найменше

 

Вправи

1) Перекладіть і зробіть морфологічний аналіз вивчених частин мови:

Puĕ ri Romā ni cum paedagō gis in scholam propĕ rabant. Paedagō gi viri docti, sed servi erant. Puellae domi manebant. Puĕ ros magister legĕ re, scribĕ re, recitā re docebat. Puellas mater domi docebat. In tabŭ la magistrum et discipŭ los vidē batis. Magister librum habebat, puĕ ri tabŭ las et stilos tenebant. Puĕ ri in tabŭ lis sententias scribebant, deinde recĭ tabant. Magister bonus pulchre recĭ tabat, puĕ ri libenter audiebant; magister malus male recĭ tabat; puĕ ri dormiebant. Sed magister virgam habebat et puĕ ros verbĕ rabat.

2)Утворіть прислівники від прикметників:

Pulcher, a, um; malus, a, um; optĭ mus, a, um; tardus, a, um; splendidus, a, um; miser, a, um.

3)Від утворених прислівників утворіть ступені порівняння.

4)Перекладіть українською мовою:

1. Carpe diem. 2. Contra spem spero. 3. Et fumus patriae est dulcis. 4.Otium post negotium. 5. Vox unius, vox nullius. 6. Sine labore non est panis in ore.

 

5) Провідміняйте в однині і множині:

istud Carmen pulchrum


 

Життя римлян

Освіта

Освіта у стародавньому Римі не була обов’язковою, але більшість людей була письменною.

Навчання розпочинав учитель з читання і письма. окрім читання і письма діти вчились рахувати. Для цього вони користувалися власними пальцями або камінцями, котрі називались calculi. Старші учні для лічби мали рахівницю (abacus) – невелику скриньку з гніздами для камінців.

Велику увагу у школі надавали вивченню літератури, історії, філософії та грецької мови, яка, поряд із латинською, була широко вживаною.

Але щоб вважатись всебічно освіченим, римлянин повинен був вміти виразно і чітко висловлювати свої думки. Саме цьому навчав учитель красномовства – ритор. Навчанням у ритора закінчувалась освіта у Римі. Отримавши освіту, а після цього відбувши військову службу, римський юнак ставав повноправним членом суспільства.

До семи років діти, хлопці й дівчата, виховувались в cім’ї або рабами.

З семи до дванадцяти років дівчата й хлопці відвідували школи, де вчилися

читати, писати, рахувати. Дуже часто вчитель був суворим, отримував малі гроші за роботу. Він мав тільки один вихідний через кожні дев’ять днів, а літні

канікули були йому відпусткою.

В дванадцять років припинялось навчання дівчат. Їх наступне життя було присвячене домашнім справам.

З дванадцяти до шістнадцяти років хлопці вчили напам’ять граматику, тексти грецьких або римських авторів, навчалися їх коментувати.

З шістнадцяти до вісімнадцяти років юнак навчався риторики, красномовства, вчився складати промови і декламувати їх грецькою мовою.

Школярі користувалися дерев’яною дошкою, вкритою чорним воском, а писали паличкою, гострою з одного кінця і розплющеною з іншого, аби витирати написане.

Також писали чорнилом на папері очеретяною тростинкою. Книги виготовляли з папірусу. Але вони мали незвичайний для нас вигляд.

Це був довгий аркуш папірусу, скручений у сувій. Цей згорток зберігали у дерев’яному циліндричному пеналі.


 

Vē ni, vī di, vī ci.

Honō res mutant mores, sed raro in meliō res.

Nulla dies sine linea.

Omnia mutantur, nihil intĕ rit.

Melius sero, quam nunquam.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.03 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал