Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Пріоритети розвитку екологічного підприємництва






Регіони України характеризуються значною диференціацією щодо рівня промислового розвитку. І для кожного з них підприємницька діяльність відіграє неабияку роль. Для індустріально розвинених регіонів вона виступає каталізатором комерціалізації тих виробництв, які раніше перебували у власності держави у складі крупних виробничих об'єднань. Виходячи з нього, основними завданнями підприємницької діяльності є:

– прискорення технічної та технологічної переорієнтації виробництв;

– забезпечення диверсифікованого зростання на підприємствах тих галузей, які в останні роки втратили традиційні ринки збуту через неконкурентоспроможність продукції існуючої номенклатури;

– прискорення реструктуризації крупних промислових підприємств;

– реальне втілення в життя політики ресурсозбереження та енергозбереження;

– створення нових робочих місць для працівників, вивільнених внаслідок закриття вугільних шахт;

– активізація зовнішньоекономічної діяльності на пошук нових ринків збуту [1].

Для непромислових регіонів підриємництво має стати засобом більш раціонального та комплексного використання природно-ресурсного потенціалу, основою тісніших міжрегіональних зв'язків у процесах поглиблення спеціалізації та інтеграції, передумовою інтернаціоналізації цілого ряду видів діяльності (це стосується в першу чергу прикордонних регіонів), базовою підоймою ефективнішого застосування трудових ресурсів. Більше того, саме для цих регіонів надзвичайно необхідною є активізація фінансового та консультативного підприємництва, яке б дало змогу сформувати розвинену ринкову інфраструктуру.

Що стосується екологічного ринку, екологічного бізнесу, екологічних послуг, то ці та інші ринкові поняття належать до категорії понять підприємництва, пов'язаного з охороною навколишнього середовища та раціональним природокористуванням. Вирішення цієї еколого-економічної проблеми потребує розвитку екологічного менеджменту, екологічного консалтингу, екологічного аудиту, екологічного страхування тощо, тобто складових екологічного підприємництва. 3 одного боку, вони є ринковими механізмами, а з іншого – механізмами, спрямованими на ресурсозбереження, відтворення природного потенціалу, підвищення якості життя і сталого розвитку суспільства.

Екологічне підприємництво тільки починає становлення в Україні, і поки не зовсім зрозуміла ця сфера суспільного господарювання. Необхідно ще створювати ефективні механізми регулювання екологічного підприємництва.

Сферу екологічного підприємництва і ринку традиційно пов'язують із такими напрямами діяльності:

– екологічний менеджмент та аудит;

– екологічні послуги;

– ресурсозберігаючі технології і техніка;

– природоохоронне обладнання і техніка;

– вимірювальна і контрольна техніка, методики і методи аналізів;

– використання вторинних ресурсів;

– екологічне відтворення і планування;

– рекреаційні послуги;

– екологічна освіта й інформація, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів [1].

В Україні екологічне підприємництво формується у таких напрямках: технології виробництва харчових продуктів, розробка нових і вдосконалення існуючих технологій для хімічної промисловості, інформатизація виробництва і збуту, використання нетрадиційних джерел енергії, переробка відходів. Досить розвиненими є виробництво харчових продуктів та переробка промислових відходів. Починає формуватися дуже важливий для здоров'я сектор ринку екологічних побутових товарів — меблів, електропобутових приладів, шпалер, покриття підлоги, дитячих іграшок тощо.

Взагалі, основними критеріями екологічного підприємництва є екологічні потреби й екологічні товари, здатні задовольняти споживачів. Під екологічними потребами доцільно розуміти ті, задоволення яких не чинить екодеструктивного впливу на споживачів (якість життя), середовище їх існування та життєдіяльності, а також сприяє екологічній безпеці довкілля.

Підприємство будь-якої форми власності є складною ієрархічною системою, яка складається зі ступенів: робоче місце, дільниця, цех, виробництво (рис. 4.1).

Виробництво є найважливішою сферою людської діяльності з перетворення предметів праці у готову продукцію з метою задоволення потреб усіх суб’єктів суспільства. Підприємство – це складна виробнича система. Економічна сутність виробничої системи полягає у створенні (у процесі перетворення) доданої вартості як різниці між вартістю вкладень та вартістю або ціною кінцевого продукту.

 

           
   
     
 
 


Рис. 4.1 Структура ієрархічної виробничої системи [48]

 

Кожний верхній щабель являє собою елемент зовнішнього середовища для нижніх ступенів, а кожен нижній є елементом внутрішнього середовища для верхнього. Усі ступені ієрархії можуть підрозділятися на функціональні підсистеми, які мають об’єкт і суб’єкт управління за аналогією з кібернетичними системами.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал