Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Модуль II. Міжнародні економічні відносини. Мета вивчення теми: засвоєння знань про сутність та значення міжнародної торгівлі, еволюції теоретичних концепцій міжнародної торгівлі






ТЕМА 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

Мета вивчення теми: засвоєння знань про сутність та значення міжнародної торгівлі, еволюції теоретичних концепцій міжнародної торгівлі, показники, основні напрямки та форми, чинники, що визначають міжнародну торгову політику, стан і перспективи розвитку міжнародної економічної політики України.

 

Основні поняття: зовнішньоторговельний оборот, географічна структура МТ, експорт, імпорт, інституціональна структура МТ, міжнародна торгівля, мито, реімпорт, реекспорт, послуга, сальдо балансу некомерційних операцій, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, сальдо торговельного балансу, тарифна квота, темпи приросту імпорту, експорту і зовнішньоторговельного обігу, темпи росту імпорту, експорту, зовнішньоторговельного обігу, теорія абсолютних переваг, теорія відносної забезпеченості факторами виробництва, теорія вирівнювання цін на фактори виробництва, теорія життєвого циклу товару, теорія конкурентних переваг, теорія порівняльних переваг у зовнішній торгівлі, товар, товарна структура МТ, фактороінтенсивність, факторонасиченість, фізичний обсяг МТ.

5. Суть і значення міжнародної торгівлі.

А. Сміт стверджував, що: «…Усяка людина живе обміном і є начебто купцем, а все суспільство поступово стає тим, що правильно називають «комерційним суспільством». Оптову торгівлю він поділяв на внутрішню, іноземну і перевізну.

У першій енциклопедії торгівлі під нею пропонувалося розуміти всякого роду міну, купівлю, продаж, всілякі обороти. В есе по політиці комерції Мелона, що появились у 1796 році стверджувалося, що «торгівля є обмін непотрібного на необхідне». Розширене розуміння торгівлі веде до прирівнювання її до обміну, включенню в її сферу грошового обігу, кредиту, банків, шляхів сполучення, страхової справи, інститутів, що спрощують придбання й збут цінностей.

Д. Рикардо і багато інших економістів узагалі не дає визначення торгівлі. Деякі економісти визначають її як «мистецтво практики обміну», «організований на підставі принципів хазяйновитості й доцільності товарообмін між окремими членами світового господарства». Торгівля збігається з товарообміном, торгівля й товарообмін – одне і теж. Третій напрямок своє походження веде від Кодексу Юстиніана: «Купець той, хто купує й продає». Звідси походить сучасне визначення, яке стверджує, що торгівля полягає у придбанні у якості промислу товарів із метою їхнього перепродажу без переробки. Допускається виконання з товарами лише таких операцій, які не привносять у них істотних змін (упакування, розсортовування, очистка). Тим самим торгівля відмежовується від простого обміну для власного споживання і від транспортування, фінансових операцій. Ще одне визначення стверджує, що торгівля, це всякий збут товарів у вигляді промислу, незалежно від того, виготовлені вони особою, що збуває, або придбані в третіх осіб, сюди ж відноситься і закупівля товарів виробниками.

Узагальнююче визначення характеризує торгівлю як галузь народного господарства, що з'єднує виробника й споживача, усуває перешкоди, що відокремлюють їх між собою.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами й послугами) між продавцями й покупцями різних країн.

Міжнародна торгівля є вихідною формою міжнародного економічного співробітництва.

Специфічні особливості міжнародної торгівлі (Рис. 3.1):

1. наявність різних валют;

2. посилене державне втручання та контроль;

3. відмінності в здатності до переміщення фактором виробництва між країнами й усередині країни;

4. багаторівнева структура сучасної світової торгівлі;

5. глобальний характер конкурентної боротьби й наявність безлічі цін;

6. існування двох взаємопов'язаних видів торговельних операцій: експорту й імпорту.

 
 


Рис. 3.1. Специфічні особливості межнародної торговлі

 

Значення міжнародної торгівлі (Рис. 3.2):

 
 

 

 


Рис. 3.2. Значення міжнародної торговлі

7. вона виступає формою взаємодії національної економіки з економіками інших країн;

8. вона впливає на національне виробництво, визначаючи конкурентноздатні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності;

9. стимулюючи більш раціональне використання ресурсів вона є рушієм НТР;

10. з боку споживачів, вона дозволяє розширити обсяг і якість товарів і послуг, сприяє росту рівня задоволення людських потреб;

11. з боку виробників, розширюючи ринки збуту, вона дозволяє розширити реалізацію доданої вартості, перешкоджає скороченню норми прибутку, тим самим, підвищуючи доход від виробничої діяльності.

Міра залежності національної економіки від міжнародної торгівлі визначається за формулою:

Д зал. = Е+I/ВНП * 100

Для малих розвитих країн (Бельгія, Швейцарія, Данія, Швеція) вона коливається від 40-90 %, у таких великих країн, як Німеччина, Англія, Франція, вона складає 25 – 35 %. У США і Японії – 11 %. В Україні 28, 5: 34, 7 * 100% = 82, 1 %

 

2. Теорії міжнародної торгівлі.

Чому існує міжнародна торгівля, у чому її економічні основи? Наскільки вона вигідна для кожної з країн-учасниць? Що ефективніше забезпечить економічний розвиток – свобода торгівлі або протекціонізм? Відповіді на ці запитання шукають теорії міжнародної економіки.

Можна виділити два напрямки теоретичного обґрунтування міжнародної торгівлі: із боку пропозиції, виробництва, та з боку попиту. Розглянемо їх один по одному.

Першою з теорій міжнародної торгівлі з'явилася меркантилістська (У. Стаффорд, А. Монкретьєн, Т. Мен, У. Петти). Її прихильники вважали економічно виправданим тільки експорт товарів. Тому вони стверджували, що країні необхідно обмежувати імпорт (за винятком сировини). Усе, що необхідно в господарському житті країна повинна прагнути виробляти самостійно. Особливо заохочувався експорт готових виробів. Позитивний торговельний баланс збільшує можливості нагромадження капіталу і сприяє економічному росту, зайнятості й процвітанню країни.

Достоїнство – розроблена меркантилістами політика підтримки національних експортерів. Однак ця політика поєднувалась з активним монополізмом і підтримкою вітчизняних монополістів.

Недолік – переконаність, що економічна вигода одних учасників товарообмінної угоди може бути досягнута лише за рахунок інших (країн-імпортерів).

Теорія абсолютних переваг, запропонована А. Смітом. На відміну від побудов меркантилістів, вона виходила з можливості й наявності взаємних вигод від міжнародного поділу праці та, відповідно, міжнародної торгівлі. Основоположник політичної економії стверджує, що країні доцільно імпортувати ті товари, за якими у неї витрати виробництва вище та експортувати ті, за якими у неї витрати виробництва нижче, тобто маються абсолютні переваги. А. Сміт виступає за свободу конкуренції усередині країни та на світовому ринку, розділяючи висунутий фізіократами принцип «laissez-faire», невтручання держави в економіку.

Достоїнство теорії абсолютних переваг – демонструє вигідність міжнародної торгівлі для всіх учасників.

Недолік – не залишає місця в міжнародній торгівлі для країн, у яких усі товари виробляються без абсолютних переваг перед іншими країнами.

Теорія порівняльних переваг була запропонована Д. Рикардо. Економіст зіставляє ефективність виробництва вина та сукна в Англії та Португалії. Хоча Португалії виробництво обох товарів обходиться дешевше, проте, їй вигідніше спеціалізуватися на виробництві та експорті вина, по якому в неї витрати в порівнянні із сукном нижче (табл. 3.1).

Якщо Португалія відмовиться від виробництва сукна, обмінюючи його в Англії на власне вино, то на кожному відрізі вона буде заощаджувати 10 робочих днів. Одночасно на кожному бочонкові вина Англія буде заощаджувати 20 робочих днів. Подібний обмін буде вигідний обом країнам. Згідно з теорією порівняльних переваг, країні виявляється вигідним імпортувати товари, витрати виробництва яких, вище, ніж по експортованому товарові. І це поширюється на будь-яку кількість країн і товарів.

Таблиця 3.1.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал