Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Монтаж круглих (циліндричних) споруд






Монтаж циліндричних резервуарів. В циліндричних резервуарах монтажні ділянки призначають залежно від загальних габаритів резервуарів і їх місткості. Так, в резервуарах місткістю до 1000 м3 монтажні ділянки призначають між осями колон і стінових панелей, а в резервуарах місткістю понад 1000 м3 - по секторах, обмеженим кутами в 90 і 120°. При кільцевих ділянках обсяги і трудомісткості робіт по ним не однакові, а при секторних рівні між собою. Кільцеві ділянки рекомендується призначати тоді, коли днище досить міцне і може витримувати навантаження від крана і транспортних засобів, а якщо ні, то назначають ділянки у вигляді секторів. При цьому частина днища по осі сектора, достатня для розміщення крана, залишається не забетонованою і її вистилають залізобетонними плитами, на які в'їжджає кран. З цієї стоянки краном комплексним методом монтують конструкції в центральній частині резервуара, а потім його переміщають убік на відстань, достатню для монтажу наступного ряду конструкцій сектора.

Технологічна схема монтажу циліндричного резервуара діаметром більше 15 м наведена на рис. 4.52. Монтаж резервуара починають з центру, з заїзду крана на днище. При цьому кран і транспортні засоби в процесі монтажу колон, ригелів та плит рухаються по кільцевих напрямках. По закінченні кран виїжджає на берму котловану і, рухаючись по ній, монтує стінові панелі та плити перекриття останнього ряду. При цьому транспорт, зайнятий доставкою конструкцій, рухається по бермі котловану.

Після монтажу, вивірки та остаточного закріплення стінових панелей стики між ними заробляють бетоном та заливають бітум в паз з зароблянням його азбестоцементною сумішшю. По досягненню бетоном в стиках між панелями та торкретним шаром 70% проектної міцності на зовнішню поверхню панелей навивають високоміцний дріт чи арматуру за допомогою навивочної машини (рис. 4.53).

Рис. 4.52. Принципова схема монтажу крупного циліндричного резервуару:

1 – стінові панелі; 2 – місця установки колон; 3 – вісь руху крану при монтажі колон; 4 – те ж, при укладці ригеля та плит перекриття; 5 – те ж, стінових панелей та плит перекриття останнього ряду; 6 – вісь руху транспортних засобів; 7 – в’їзд та виїзд з котловану; ○ – стоянки крана

Рис. 4.53. Навивка машиною АНМ-5 дротяної напруженої арматури на поверхню циліндричного збірного залізобетонного резервуару:

а ‒ загальний вигляд; б ‒ деталь стінової панелі; 1 ‒ кільцевий струмоприймач; 2 ‒ верстат для зрощування дроту; 3 ‒ місце оператора; 4 ‒ стінна панель; 5 – ланцюг; 6 ‒ вертикальна рама; 7 ‒ підвісний візок; 8 ‒ кільцева намотуються арматура; 9 ‒ верхня візка; 10 – стріла; 11 ‒ бухтотримачі з мотком дроту; 12 – шпиль

Монтаж баштових градирень. Приклад змонтованої з збірних елементів градирні показаний на рис. 4.54, а. При монтажі збірних залізобетонних оболонок градирень різних обрисів на практиці використовують в основному наступні два способи робіт: монтаж за допомогою пересувної опалубки і суцільних інвентарних трубчастих риштувань із застосуванням підйомників для подачі матеріалів і монтаж з використанням підйомної опалубки беж риштувань за допомогою центральної щогли з обертовим горизонтальним підйомним мостом. Монтаж оболонки розглянутої градирні з трапецієподібних ребристих панелей виконують з застосуванням інвентарного внутрішнього кільця жорсткості, складеного з однотипних шаблон-люльок. До монтажу панелей оболонки приступають після установки і закріплення кільця жорсткості. Кожна встановлювана краном панель верхньою своєю частиною спирається на шаблон-люльку і приварюється в чотирьох точках до встановлених раніше панелей, після чого знімається з гаків крана. Остаточне зароблення стиків зсередини виконують за допомогою навісних драбин, а зовні - з навісних люльок.

Рис. 4.54. Монтаж градирні (а) та водонапірної башти (б):

1, 2 – внутрішня та зовнішня шаблони-люльки; 3 - зрошувач; 4 – розприділювальний резервуар; 5 – монолітний пояс; 6 – розпірні стійки; 7 – трикутний елемент опори башти; 8 ‒ відтяжка; 9 – трикутний елемент, що піднімається; 10 – монтажний кран; 11 – металічний резервуар; 12 – елементи горизонтальної площадки; 13 – кільцевий шаблон-підмостя; 14 ‒ фундамент

 

Монтаж водонапірних башт часто ведуть із залізобетонних трикутних елементів (рис. 4.54, б), що вмонтовуються кільцевими рядами і утворюють після установки багатоярусну сітчасту оболонку. Нижні трикутні елементи при монтажі розсовують у вузлах на заданий проектом розмір; в кожному наступному ярусі цей розмір зменшують, в результаті чого забезпечується конічна форма стовбура вежі. З'єднують такі елементи зваркою закладних деталей, потім замонолічують. Верхній ярус встановлених елементів перекривають залізобетонними вкладишами, на які спирається резервуар башти. Стійкість кожного трикутного елемента в процесі монтажу забезпечують застосуванням кільцевого шаблону.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал