Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Революційні події в Австрійській імперії та Галичині






Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях

Під час революції 1848-1849 pp. в Австрійській імперії

 

Революційні події в Австрійській імперії та Галичині

1848 р. У Франції, Німеччині, Австрії, Італії сталися революції, що мали назву “Весна народів.

“Весна народів” — не тільки тому, що революційні події в Європі в основному почалися на весні 1848 p., а тому що революція була надією народів на національне і соціальне відродження, на широку демократизацію суспільства, утвердження громадянських свобод.

17 березня 1848 р. В Австрійській імперії перемогла революція.

Було створено новий уряд, який пообіцяв демократичні свободи і конституцію.

18 березня 1848 р. Угорський сейм прийняв низку демократичних законів, що стосувалися Закарпаття.

19 березня 1848 р. Звістка про революційні події дійшла до Львова. Тут відбувалися демонстрації. Українське населення радо вітало встановлення конституції та запровадження демократичних свобод.

У Львові, Станіславі, Тернополі, Бережанах, Яворові було сформовано національну гвардію.

 

Утворення та діяльність Головної руської ради (1848-1851 pp.)

Під впливом революції на західноукраїнських землях пожвавився суспільний рух. Першими виявили активність польські буржуазно-ліберальні кола.

Поляки надіслали цісареві петицію, в якій вимагали надати полякам у Галичині широких політичних прав, перетворити Галичину на Польську автономну провінцію, заперечуючи право на окремий національний розвиток українців.

13 квітня 1848 р. поляки створили у Львові Центральну раду народову, щоб організувати підтримку вимог, висунутих у петиції. Вони хотіли домогтися відновлення Польщі в кордонах 1772 p., тобто до трьох поділів Польщі. Члени ради створили свою газету.

Почалося формування Національної гвардії.

Поляки не вважали українців за окрему націю, що й стало основною причиною українсько-польського протистояння.

У відповідь 2 травня 1848 р. у Львові українські патріотичні сили (30 представників інтелігенції та духовенства) створили свою організацію — Головну руську раду. Голова — єпископ Григорій Яхимович, потім священик Михайло Куземський.

Це перша українська політична організація, яка проіснувала до 1851 р. і була розпущена.

Рада утворила відділи, які клопоталися освітою, фінансами, селянськими справами. На місцях було створено осередки Головної руської ради (близько 50- місцевих руських рад, у тому числі 12 окружних), до складу яких входили селяни, міщани, інтелігенція, духовенство.

Вимоги Головної руської ради

1. Переділ Галичини на дві адміністративні одиниці (провінції): східну — українську, західну — польську з окремими адміністраціями.

2. Надання Східній Галичині національно-територіальної автономії.

3. Надання українцям права доступу до всіх державних установ.

4. Проведення демократичних виборів.

5. Навчання у всіх навчальних закладах рідною мовою.

6. Зрівняння у правах духовенства всіх віросповідань.

7. Забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини

8. Здійснення своєї програми діячі Головної руської ради пов’язували з відданістю австрійській конституційній монархії.

Діяльність Головної руської ради

1. У своєму першому маніфесті рада оголосила, що галицькі українці — це частина великого українського народу, який має славне минуле і власну державу.

2. Було встановлено контакти з українцями Буковини і Закарпаття.

3. За рішенням ради організовано українську національну гвардію.

4. Почали формуватися загони української селянської самооборони.

5. Рада відновила давньоукраїнську державну символіку — синьо-жовтий прапор та герб з зображенням золотого лева на синьому тлі.

6. Було засновано друкований орган — газету “Зоря Галицька”, яка виходила з 15 травня 1848 р. по 1852 р. Газета проголосила національну єдність українців. Стала дуже популярною серед народу. Сприяла піднесенню національної свідомості населення Галичини.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал