Характеристика, значення, види, методика навчання стрибкам дітей різного дошкільного віку.

Стрибки належать до рухів ациклічного типу, в яких немає фаз, що повторюються. Характерна їх особли­вість — чітко виражений «політ». Виконання стрибка по­требує узгодженої праці багатьох м'язів, складної коор­динації рухів, що можливо лише при певному рівні роз­витку рухового аналізатора й підготовленості опорно-рухового апарату дитини. Тому, виходячи з анатомо­фізіологічних можливостей, тільки в певній віковій групі дітей навчають того або іншого виду стрибків.

Базова програма розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» визначає такі види стрибків для молодшого дошкільного віку:

· стриб­ки на місці, з просуванням уперед (2-3 м), через лінії, не­високі предмети, на правій та лівій нозі на місці;

· стрибки на двох ногах з поворотами навколо себе на 90° за один стрибок;

· стрибки через чотири-шість мотузок (відстань між ними близько 50 см);

· стрибки у довжину з місця (відстань 70-80 см);

· стрибки з висоти 10-30 см;

· стрибки із короткою скакалкою (16-20 стрибків);

· стрибки вгору, намагаючись торкнутись обома рука­ми предмета, підвішеного на 10-12 см вище від піднятих угору рук.

Для старшого дошкільного віку:

· стрибки по черзі на правій, лівій нозі, просуваючись уперед на 5-6 м;

· стрибки штовхаючи перед собою ма­ленький предмет (м'ячик, камінчик);

· стрибки на обох ногах на місці з поворотом кругом;

· стрибки рухаючись уперед із затиснутою між ногами торбинкою з піском або м'ячем;

· перестрибування на обох ногах 5-6 предметів (висота 15-20см), стрибки на одній нозі (правій, лівій), просуваючись уперед;

· застрибування на предмети (колоду, лаву, куб, пеньок заввишки до 20 см);

· підстрибують на місці і з розбігу (три-чотири кроки), намагаючись дістати предмет, підвішений на 15-30 см вище від піднятої вгору руки;

· стрибки у довжину з місця (від­стань 80-110см), у висоту (30-55 см), в довжину (на 130-200 см), з розбігу 8-12 м (повільного, потім інтенсивного), в глибину (з колоди, куба заввишки 30-40 см) у зазначене місце та з поворотом ліворуч, праворуч;

· стрибки через довгу й ко­ротку скакалки у різні способи.

Процес формування навичок стрибків має ряд загальних положень. Він починається з першого ознайомлення з рухом і закінчується (умовно) тоді, коли дитина виконує стрибок легко, впевнено, з наймен­шою затратою сил.

Під час навчання дітей стрибкам широко використовуєть­ся показ. В основі його — здатність до імітації (насліду­вання), до відтворення того, що робиться в навколиш­ньому середовищі. Стрибки треба показувати правильно й у потрібному темпі, оскільки діти копіюють рухи дорослих і неточність показу може спричинити різні по­милки. До показу також залучають дітей, які добре вміють виконувати стрибки. Це активізує процес навчання, і діти, які погано виконують, на прикладі своїх друзів переконуються, що можна добре оволодіти ними. Вправи на стрибки позитивно впливають на організм дитини: сприяють зміцненню м'язів і зв'язок нижніх кінцівок, удосконаленню координації рухів, розвитку спритності й сміливості. Однак треба пам'ятати, що невміле застосування цих вправ (непідготовленість місця приземлення, недодержання програмних вимог щодо висоти стрибка і т. д.) може призвести до виникнення в дітей плоскостопості, а також до травм.

Стрибки в довжину та висоту з місця (діти 3-6 років), висоту та довжину з розбігу (діти 5-6 років), в глибину з невисоких предметів (куб, лава): 20-30 см (діти 3-4 років), 35-40 см (діти 5-6 років).

Стрибки на обох ногах просуваючись уперед до 3-4 м (діти 3-4 років), до 5-6 м (діти 5-6 років).

Стрибки вгору поштовхом обох ніг, намагаючись доторкнутися до предмета (гілка, кулька), вище піднятої вгору руки дитини на 10-15 см.