Структура освітньо-кваліфікаційних рівнів, наукових ступенів і післядипломної освіти фахівців і службовців.

Для вирішення завдань професійної підготовки та післядипломної освіти службовців має бути запроваджений якісно новий підхід до формування змісту та технологій навчання, сучасне методичне забезпечення, що включає отримання практичних навичок із застосування:

практики управління економічними та соціальними процесами;

ділового адміністрування та фінансового менеджменту, управління проектами та змінами, політології, менеджменту, соціальної психології;

технологій сучасної адміністративної діяльності, управління колективами та форм контролю за виконання управлінських рішень;

конституційного та адміністративного права, законодавства з питань державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, нормативних документів з питань кадрової політики тощо.

Зміст професійного навчання службовців має визначатися оновленими державними, галузевими стандартами та стандартами навчальних закладів Системи, а також сукупністю компетенцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, професійно-кваліфікаційними характеристиками посад, вимогами і потребами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, освітньо-професійними та професійними програмами вищої та післядипломної освіти. Результативне застосування цих чинників у формуванні змісту навчання потребує координації діяльності компонентів системи та реалізації провідної ролі головного вищого навчального закладу Системи – Національної академії державного управління при Президентові України

Фундаменталізація підготовки службовців спрямовуватиметься на формування наукового мислення, внутрішньої особистої потреби у постійному саморозвитку, самоосвіти протягом усього життя; на надання системоутворюючих, цілісних, глибинних, змістовних, методологічно значимих знань із закономірності функціонування та розвитку глобалізованого світу, управління державними справами.

Передумовою забезпечення фундаменталізації професійного навчання є створення нових навчальних дисциплін, якісно відмінних від традиційних за структурою та змістом своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування службовця нової формації, загальної культури і розвиток наукового мислення.

Фундаменталізація підготовки безперечно потребує випереджуючого характеру навчання, тобто своєчасної підготовки майбутніх фахівців до викликів глобалізованого світу.

Фундаменталізація професійного навчання та її випереджаючий характер органічно пов’язані з індивідуалізацією навчального процесу. Вона передбачає надання можливості службовцеві самостійно обирати перелік навчальних дисциплін понад нормативні вимоги, а також рівень їх засвоєння в залежності від потреб, можливостей і цілей професійно-посадової кар’єри та власних можливостей професійно-кваліфікаційного зростання.

Складовою індивідуалізації професійного навчання є організація навчального процесу, за якою вибір способу, прийомів і методів навчання здійснюється в залежності від індивідуальних відмінностей слухачів, рівню розвитку їх здібностей до навчання, можливостей органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Індивідуалізація навчального процесу має забезпечуватися комплексом заходів, серед яких:

· підвищення вибіркової складової освітньо-професійних програм підготовки та професійних програм післядипломної освіти;

· задіяння сучасного арсеналу форм і методів індивідуально-консультативної роботи;

· підвищення ролі індивідуальної складової при організації самостійної роботи слухача.

Фундаменталізація і індивідуалізація є взаємодоповнюючими складовими освітнього процесу і потребують відповідного нормативно-правового забезпечення в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Результати професійного навчання службовця мають бути одним з основних чинників при його просуванні по службі.

Ціль 1. Надання освітніх послуг з підготовки фахівців для професійної діяльності в органах державної влади та органах місцевого самоврядування за відповідними спеціальностями та освітньо-кваліфікаційними рівнями

Підготовка фахівців для професійної діяльності в органах державної влади та органах місцевого самоврядування передбачає здобуття спеціальностей освітньої галузі “Державне управління” та інших спеціальностей, професійно спрямованих на професійну діяльність з надання публічних послуг за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра та магістра.

Підготовка бакалавра з освітнього напряму “державне управління” є базовою вищою освітою, здійснюється на підставі отримання повної середньої освіти та призначена для зайняття первинних посад державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, що надають адміністративні послуги.

Парадигмою базової вищої освіти є: результативність і ефективність демократичного врядування визначається застосуванням демократичних методів регулювання економічних, соціальних, етнокультурних і політичних відносин.

Базова вища освіта на основі конституційного та адміністративного права, теорії держави та права, теорії державного управління, соціології, політології та інших нормативних дисциплін має забезпечити формування стійких переконань у випускників щодо верховенства права, цінностей прав і свобод людини та їх суворого дотримання; демократичної практики державного управління і місцевого самоврядування.

Парадигмою магістерської підготовки є: застосування демократичних і економічних інструментів у вирішенні проблем державного, регіонального і муніципального управління, міжнародних стосунків.

Фундаментальна підготовка базової вищої освіти має забезпечити формування знань з:

Підготовка магістрів за спеціальностями освітнього напряму “державне управління” має міждисциплінарний, практичний характер, здійснюється на підставі отримання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (або спеціаліста) та отримання досвіду практичної діяльності з надання адміністративних послуг і спрямована на здобуття навичок вироблення та реалізації політики органу державної влади чи органа місцевого самоврядування, експертно-аналітичної та консультативно-дорадчої діяльності та призначена для зайняття керівних посад.

Надання освітніх послуг з отримання освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та магістра має супроводжуватися широким застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та поєднувати стаціонарну, вечірню та заочну форми навчання із дистанційною формою.

Випускники бакалаврських і магістерських програм мають вільно володіти професійною іноземною мовою.

Основою для успішної реалізації бакалаврських і магістерських програм є формування необхідного освітнього мінімуму в учнівській та студентській молоді з питань демократичного врядування публічної політики, аналізу політики, європейських справ.

Завданнями впровадження освітнього мінімуму є:

· надання знань про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;

· формування мотивації та основних умінь, необхідних для відповідальної участі в громадсько-політичних процесах, критично-конструктивного ставлення молоді до життя суспільства;

· орієнтація молоді на загальнолюдські демократичні цінності;

· становлення активної життєвої позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;

· створення умов для набуття досвіду демократичних дій, поведінки та спілкування.

У процесі навчання мають бути сформовані інтелектуальні (аргументувати власну думку; знаходити, аналізувати, обробляти інформацію; визначати проблему та бачити можливі шляхи її вирішення), комунікативні (співпрацювати з іншими, шукати та знаходити компроміс, поважати думку інших) та практичні (реалізовувати свої права, захищати їх) вміння.

Зміст нормативних дисциплін має істотно відрізнятися від традиційних. По-перше, вони мають бути інтегрованими і охоплювати державницькі, політичні, правові, економічні, культурологічні, соціально-психологічні та інші знання. По-друге, необхідно сприяти формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій, притаманних громадянинові демократичного суспільства.

У процесі викладання для вироблення практичних навичок соціальної взаємодії і вміння аналізувати життєві ситуації, самостійно приймати рішення та діяти в межах правового поля доцільно застосовувати різноманітні методи та форми, що відповідають принципам та особливостям цих дисциплін. Ураховуючи, що однією з таких особливостей є засвоєння навчального матеріалу шляхом практичної діяльності, необхідно поєднання індивідуальних, групових та фронтальних форм роботи, самоосвіти, застосування як ефективних традиційних, так і інноваційних, зокрема інтерактивних, методів навчання.

Запровадження зазначеного освітнього мінімуму надасть можливість:

- залучення молодих громадян до державницьких позицій, національної культури, зміцнення моралі і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, патріотизму, відчуття належності до європейської спільноти;

- приведення у відповідність з європейськими стандартами навчально-методичного забезпечення всіх ланок освіти на підставі розвитку фундаментальних і прикладних досліджень і розробок у вищих навчальних закладах III–IV рівня акредитації та наукових установах;

- створення рівних умов і можливостей для здобуття громадянами повноцінної освіти демократичного спрямування протягом життя, для особистісного розвитку і творчої самореалізації;

- підвищення якості здобутих умінь і знань з демократичного урядування, публічної політики, європейських справ і виховання, що позитивно вплине на рівень кваліфікації, компетентності та відповідальності фахівців усіх напрямів підготовки і перепідготовки кадрів, упровадження новітніх педагогічних та інформаційних технологій, поглиблення інтеграції вітчизняної освіти і науки у загальносвітовий освітянський простір.

Ціль 2. Надання освітніх послуг з післядипломної освіти державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, депутатам рад усіх рівнів, особам, які за сферою своєї діяльності надають публічні послуги

Післядипломна освіта державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів рад усіх рівнів, осіб, які за сферою своєї діяльності надають публічні послуги (далі – Службовців) є невід’ємною складовою їх професійного навчання.

Перепідготовка Службовців спрямована на отримання вмінь і навичок з надання управлінських послуг і включає:

отримання на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавра чи магістра) та практичного досвіду спеціальності освітньої галузі “Державне управління” чи інших освітніх галузей, спрямованих на професійну діяльність в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

підготовку вищого керівного складу для зайняття посад керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування (починаючи з районного рівня).

Спеціалізація передбачає набуття Службовцем здатностей виконувати завдання, функції та обов'язки на певних посадах, пов’язані із наданням адміністративних послуг та забезпечення діяльності органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Зміст навчання за професійними програмами функціональної спеціалізації " Державна служба" в межах спеціальностей вищої освіти забезпечує поглиблену правову, економічну, політологічну, управлінську підготовку та засвоєння досвіду управлінської діяльності. Необхідно визначити перелік таких напрямів підготовки фахівців із вищою освітою, де доцільно запровадження зазначеної функціональної спеціалізації.

Підвищення кваліфікації Службовців спрямоване на набуття здатностей виконувати нові для певної посади завдання, функції та обов’язки з надання управлінських і адміністративних послуг, а також забезпечення діяльності органу.

Основними видами підвищення кваліфікації державних службовців, що забезпечують його безперервність, є:

· навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації Службовців, що поділяються на:

· професійні програми підвищення кваліфікації Службовців, вперше прийнятих на службу;

· професійні програми підвищенні кваліфікації Службовців при призначення на нову посаду;

· тематичні постійно діючі семінари;

· тематичні короткотермінові семінари;

· стажування в органах державної влади місцевого самоврядування, а також в структурах з надання управлінських і адміністративних послуг;

· систематичне самостійне навчання на робочому місці та шляхом самоосвіти.

Зміст програми стажування державних службовців у центральних і місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування спрямовано на здобуття досвіду управлінської діяльності, оволодіння організаційними навичками та уміннями.

Систематичне самостійне навчання на робочому місці та шляхом самоосвіти здійснюється за індивідуальними планами.

Запровадження регулярного підвищення кваліфікації службовців обумовлює вирішення таких завдань:

законодавче і нормативно-правове врегулювання функціонування системи підвищення кваліфікації Службовців;

забезпечення безперервності і наступності підвищення кваліфікації Службовців;

забезпечення відповідності номенклатури і якості освітніх послуг системи підвищення кваліфікації потребам органів державної влади і органів місцевого самоврядування

забезпечення актуальності і професійної спрямованості змісту навчання;

впровадження ефективних освітніх технологій;

приведення обсягів і механізмів фінансування підвищення кваліфікації у відповідність до потреб забезпечення його регулярності й створення умов для розвитку конкурентного середовища на ринку освітніх послуг;

залучення до викладацької діяльності в системі підвищення кваліфікації висококваліфікованих науково-педагогічних, наукових працівників і фахівців сфер державного управління і бізнесу.