Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Психолінгвістика. Психолінгвістичні теорії породження, сприймання та засвоєння мовлення.






Психолінгвістика - це маргінальна галузь лінгвістики спрямована на дослідження розвитку і застосування мовної здатності як психічного феномену її реалізації у механізмах породження та сприймання мовленні у проекції на психічну діяльність людини, її соціальні взаємодії і кодову систему мови. Предметом є співвідношення особистості зі структурою та функціями мовленнєвої діяльності та мови. Сам термін є новим. Вперше його було вжито вченим Пронко у статті ’’Мова та ПсЛ”(1946). До наукового обігу цей термін увійшов у 1953 р.

Проблема породження мовлення належить до ключових у ПсЛ. Це пов’язано з тим, що деякі вчені психолінгвістичних шкіл розглядають породження мовлення основним принципом ПсЛ.

У загальному вигляді процес породження мовлення виглядає так: зміст—»текст.

Модель - це конструювання об’єкта за його істотними ознаками. У ПсЛ існують такі моделі породження мовлення:

Модель Ч.Озгуда є ймовірнісною з кінцевим числом станів і репрезентує паралельний процес породження мови на трьох рівнях – реченнєвому, морфемному, фонематичному. Такий підхід пояснюється засвоєнням мови дитиною так: дитині знадобиться 100 років без перерви на їжу та сон, щоб говорити англійською мовою; дитина повина прослухати 2100 речень.


Модель безпосередніх складників в основі якої розкладання речень і сполук на безпосередні складники (Уеллз, Пайк, Хоккет на підставі вчень Блумфільда).

Модель Хомського ґрунтується на розмежуванні мовної компетенції та її реалізації; ідея вроджених структур: вроджена універс. база правильних структурних складників, що керує переведенням глибинних синтаксичних структур у поверхневі з урахуванням трансформації і вторинної ролі лексикону мови.

Модель І.Шлігера передбачає застосування під час породження мовлення протовербальних елементів, які вилучають із невербальних когнітивних структур шляхом коагуляції(вибору істотного для комунікації).

Модель Левелта будується з урахуванням членування системи на підсистеми, кожна з яких отримує відповідний вид мовленнєвої інформації і надає певний продукт.

Модель Виготського процес породження мовлення полягає у переході від думки до слова.

Модель Жинкіна внутрішнє мов-ння реалізується через універсальний предметний код, що служить денотативно-ситуаційною базою для розуміння та продукування мовлення.

Модель О.Лурії розробив, динамічну схему висловлення”. За цією моделлю процес породження мовлення - це перехід від змісту до значення.

Модель Леонтьева -процес породження мовлення слід розглядати як складну, поетапну мовленнєву дію, що входить до складу загального процесу діяльності людини.

Сприйняття мовлення. Основні ознаки: рівневість, усвідомленість.

Будь-який процес сприйняття має 2 етапи: сприйняття, розуміння. Розуміння - це розшифровування загального змісту, що стоїть за мовленням. В результаті сприйняття реципієнт може зрозуміти або не зрозуміти процес висловлення. Процес сприйняття хар-ся розумінням основного предмету висловлення. Існують 3 рівня сприйняття мовлення: - початковий - хар-ся розумінням основного предмету висловлення; - Рівень розуміння смислового змісту; - Найвищий рівень. Визначається тим, що слухач не тільки може визначити тему і рему, а й визначити головну думку і те, за допомогою яких мовних засобів було оформлено повідомлення.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал