Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Державне регулювання економіки. Методи державного регулювання економіки.






Державне регулювання національної економіки - це свідомий вплив держави на об'єкти й процеси з метою додавання певної спрямованості й погодженості господарській діяльності всіх суб'єктів національної економіки.

Об'єктами державного регулювання національної економіки є:

- економічні підсистеми (економіка регіонів й областей, структура економіки, стадії відтворення);

- соціально-економічні процеси (економічні цикли, демографія, зайнятість, інфляція, НТП, екологія, умови конкуренції);

- соціально-економічні відносини (кредитні, фінансові, зовнішньоекономічні);

- ринки або ринкова інфраструктура (ринки товарів, послуг, інвестицій, цінних паперів, валютні, фондові, капіталу).

Суб'єкти державного регулювання національної економіки поділяють на суб'єкти виконання й суб'єкти впливу. Суб'єктом виконання є сама держава і її інституціональні органи, тобто законодавчі, виконавчі, судові органи різних рівнів. Суб'єкти впливу - це суспільні й політичні об'єднання, засоби масової інформації, окремі особистості.

Стратегічною, або основною, метою державного регулювання національної економіки є збереження й збільшення національного багатства в інтересах поколінь, що живуть зараз і майбутніх.

До основних цілей державного регулювання національної економіки можна віднести:

♦ забезпечення економічної безпеки країни;

♦ підвищення добробуту всього населення й боротьба з бідністю його певних шарів;

o підтримку безперервного техніко-технологічного прогресу

o досягнення збалансованого зростання національної економіки й фінансової стабільності в країні;

o забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку.

Для забезпечення поставлених цілей держава використовує певні методи. Методи державного регулювання національної економіки

- це сукупність способів, прийомів і засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Методи державного регулювання національної економіки класифікують за двома ознаками:

- формами впливу. Це методи прямого й непрямого впливу.

- способами впливу. Це методи правові, економічні, адміністративні, імперативні, індикативні, неформальні, специфічні.

Прямі методи державного регулювання національної економіки

- це методи безпосереднього втручання держави в економічні процеси. Як же це відбувається? Для цього використовуються певні інструменти.

Інструменти прямого втручання:

1. Держконтракт і держзамовлення - це договори між державою й суб'єктами господарювання на виготовлення певного товару або виконання певного виду послуг з метою задоволення потреб споживача, стимулювання й розвитку пріоритетних галузей і виробництв, впровадження нових технологій, виконання міжнародних угод.

2. Субсидії, субвенції й дотації.

3. Ліцензування й квотування.

4. Установлення фіксованих цін і валютних курсів, тобто певного рівня цін на ті або інші товари, тарифів на послуги.

5. Прийняття економічних, соціальних, екологічних стандартів. Державні стандарти й нормативи визначають однакові вимоги й норми відносної якості, хімічного складу, фізичних властивостей, маси, розмірів, кількості та ін.

Економічні методи державного регулювання національної економіки пов'язані зі створенням державою фінансових або матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб'єктів господарювання і обумовлювати їхню поведінку.

Економічне регулювання здійснюється за допомогою таких інструментів:

- бюджетно-податкового регулювання, що пов'язане з функціонуванням державних фінансів, формуванням держбюджету й державних витрат (установлення податкових ставок, мито);

- кредитно-грошового регулювання, тобто діяльність держави спрямована на забезпечення економіки повноцінною й стабільною національною валютою, а також на регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки (встановлення дисконтних ставок, %).

- амортизаційної політики, що встановлює норми амортизації.

Широко використовуються також адміністративні методи державного регулювання національної економіки, які базуються на використанні сили держави, і припускають заходи або засоби, що забороняють, дозволяють або примушують.

Застосування адміністративних методів є ефективним і необхідним у таких сферах:

- прямий контроль держави над монопольним ринком;

- охорона навколишнього середовища й здоров'я людей;

- соціальний захист населення;

- захист національних інтересів (державний контроль імпорту капіталу, робочої сили, товарів та ін.);

- реалізація державних програм і планів.

Держава також використовує індикативні методи, тобто методи непрямого, опосередкованого впливу, які мають орієнтовний, рекомендаційний характер (наприклад індикативні плани), та неформальні методи державного впливу на економіку, якими є переконання, пропаганда. Держава використовує для цього публічні програми на радіо й телебаченні, публікації в періодичній пресі, соціологічні дослідження і опитування, впливаючи так на формування суспільної думки, свідомості, економічного мислення.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал