![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Теоретичні відомості. Роботи виконуються паралельно із засвоєнням теоретичного курсу та практичними заняттями.Стр 1 из 17Следующая ⇒
Вступ Роботи виконуються паралельно із засвоєнням теоретичного курсу та практичними заняттями. Основне завдання лабораторного практикуму − закріпити на практиці теоретичний матеріал курсу. Для цього при виконанні робіт студенти вивчають прилади методи визначення густинних, механічних і абразивних властивостей гірських порід і набувають певних навиків дослідницької роботи. Виконанню кожної лабораторної роботи передує контроль готовності студентів, на основі якого викладач вирішує питання допуску до заняття (не підготовлені студенти до заняття не допускаються). Винятком є перше заняття, на якому викладач ознайомлює студентів з технічним оснащенням лабораторії, вимогами техніки безпеки, суттю робіт і її значенням для освоєння курсу. Звіти оформляються на кожну лабораторну роботу окремо і крім титульної сторінки повинні містити короткі теоретичні відомості, журнал виконання дослідів, необхідні розрахунки і висновки. При оформленні звітів слід користуватися ”Стандартом підприємства “[8]. Для самоконтролю готовності до виконання лабораторної роботи та її захисту рекомендується користуватися контрольними запитаннями.
ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ “Нафтогазова механіка ”
Лабораторна робота №1
ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГІРСЬКИХ ПОРІД
Мета роботи: Вивчення методики визначення відкритої та загальної пористості гірських порід, а також їх об'ємної та питомої маси.
Теоретичні відомості Пористість, наряду із шаруватістю, сланцюватістю і тріщинуватістю належить до текстурних ознак гірських порід. Пористість гірських порід – це відношення об’єму пор(порожнин) до об’єму зразка породи:
де П – пористість, (%, частки); Vп – об’єм пор(порожнин), (одиниці об’єму); Vзр – об’єм досліджуваного зразка гірської породи, (одиниці об’єму). Розрізняють відкриту Пв, закриту(ізольовану) Пз і загальну(абсолютну) Пзаг пористість.
де Vвп, Vзп, Vп – відповідно об’єми порожнин (відкритих, закритих і сумарний) в досліджуваному взірці гірської породи. Відкрита пористість менша за загальну тому, що в породі завжди є замкнуті (ізольовані) пори. Пористість порід залежить від їх петрографічного складу, глибини залягання та інших факторів. Як правило, уламкові гірські породи мають більшу пористість, ніж кристалічні. Пористість магматичних і метаморфічних порід мала (в межах 0, 8 - 1.2%) і пов’язана в основному з тріщинуватістю. Пористість гірських порід зменшується із зростанням глибини їх залягання, що пояснюється ущільненням під дією ваги розташованих вище порід. Загальну та відкриту пористість зразків гірських порід можна визначити за допомогою приладу СПВ-2. Пористість визначається за зміною тиску при стискуванні повітря в бюретці певного об’єму, котру з’єднано з камерою із зразком. Прилад дає змогу оцінити густину гірських порід. Об’ємна вагаg0, а також об’ємна маса(густина)r0 – це відповідно вага G і маса M всіх основних агрегатних фаз породи (твердої, рідкої, газоподібної) в одиниці об’єму зразка гірської породи.
Питома вагаg, а також питома маса(мінеральна густина) r це відповідно вага Gт і маса Mт одиниці об’єму твердої фази(матеріалу) гірської породи.
|