![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції та види. Стилі педагогічного спілкування.⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 21
Пед. спілкування - взаємодія 2х або більше людей. Що полягає в обміні пізнавальної і емоційно-оцінної інформації. Структура пед. спілкування: суб'єкт, об'єкт (до якого адресована інформація), мета спілкування, значуща і зрозуміла і суб'єкту і об'єкту, а також мова доступний для всіх. Аспекти пед. спілкування. Існує комунікативне і дидактичне спілкування. Дидактичне - змістовна підсистема, в основі якої лежить ЗУН від вчителя до учня; Комунікативне – формоутворюється підсистема, яка обслуговує дидактичне, але її головна мета - виховна. Пед. спілкування має внутрішні і зовнішні сторони (реальна поведінка і пед. вчинки). Функції пед. спілкування: 1.ормационно-коммуникативная (Инф вимагає: орієнтувати вислів на співбесідника; віддзеркалення в особі, що повідомляється, інформація; відбору форми передачі інформації; вибору мовних засобів і ситуацій; передбачення реакції партнерів; здатність конкретизувати інформацію по ходу вислову; облік індивідуальних особливостей співбесідника); 2. пізнавальна (соціальна перцепція виховання: безпосереднє віддзеркалення об'єктивної діяльності органами чуття. Вимога: перед повідомленням будь-якої інформації треба зорієнтуватися на зовнішньому вигляді партнера; в ході повідомлення інформації спостерігати за партнером; змінювати власну систему спілкування у зв'язку із зміною поведінки партнера). 3 аспекти пізнання дитини: а. Науковий (заснований на психолого-пед. ерудиції дорослого); b. Художній (ґрунтується на умінні повертатися в світ дитинства); с. Практичний (через продукти дитячої творчості). 3. Взаємовплив людей один на одного в процесі спілкування; 4. Безпосереднього спілкування. (Уміння пристосовуватися і оцінювати психологічний і емоційний стан учнів, їх вікові особливості, статеві різновиди школярів). Етапи пед. спілкування: планування майбутньої бесіди з класом; планування сприйняття бесіди; організація спілкування з класом; управління процесом пед. спілкування. Стиль пед. спілкування - індивідуальний стиль спілкування педагога в процесі виховної діяльності. 3 основних стилів спілкування: 1.Авторитарное (разючі стріли) - вчитель особисто визначає напрям діяльності групи, указує хто з ким повинен сидіти, працювати, присікає всяку ініціативу учнів. Основні форми воздействия6 наказ, вказівка, інструкції, догана; 2.Демократичний (бумеранг) - вчитель прагне донести мету діяльності до свідомості кожного, прагне підключити всіх в активну участь в обговорення ходу роботи; веде своє завдання не тільки в контролі і координації, але і у вихованні. Основні способи дії: прохання, рада, інформація; 3.Ліберальний («що пливе плід») - вчитель прагне не втручатися в колектив, не проявляє активності. Прагне не брати участь в житті класу. Позиції в спілкуванні: «на рівних»; «над» учнями; «під» вчитель не володіє ситуацією.
|