Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Банківські цінні папери: поняття та основні види
Функції банку як емітента з обслуговування власних цінних паперів виявляються у: - випуску акцій; - організації їх розміщення; - забезпеченні ліквідності; - виплаті дивідендів; - веденні реєстрів іменних цінних паперів; - депозитарному обслуговуванні. До цінних паперів банку належать також: ощадний сертифікат, депозитний сертифікат, банківський вексель. Ощадний сертифікат - це вид цінних паперів, який є письмовим свідоцтвом банку про депонування коштів, що засвідчує право власника сертифіката на одержання суми депозиту і процентів за ним після закінчення встановленого терміну. Ощадні сертифікати можуть бути іменними та на пред'явника. Ощадні сертифікати також можуть бути деноміновані в національній валюті або у вільно конвертованій валюті. Депозитний сертифікат - це письмовий цінний папір банку-емітента про внесення коштів, який засвідчує право власника або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і відсотків за ним. В Україні найпоширенішим є депозитний сертифікат НБУ. До депозитного сертифіката НБУ застосовується система обліку СЕРТИФ, що визначається як окрема дворівнева система кількісного обліку сертифікатів і проведення розрахунків за ними. Мстою випуску таких сертифікатів є: - введення інструмента, що має замінити облігації внутрішньої державної позики, довіру до яких підірвано; - використання нового способу регулювання кількості грошей в обігу.
Депозитний сертифікат НБУ віднесено до категорії цінних паперів. Проте він мас окремий статус: це борговий цінний папір НБУ в бездокументарній формі, який використовується центральним банком держави як один із інструментів реалізації грошово-кредитної політики. Він може перебувати в обігу лише серед комерційних банків та фінансово-кредитних установ. Причому право на придбання цього фондового активу мають тільки ті банки, які не мають заборгованості за виданими НБУ кредитами і які забезпечують формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями та обов'язкових резервів. Сертифікат не є конкурентним щодо державних цінних паперів. Вони функціонують паралельно, виконуючи при цьому кожен свою функцію. Банківський вексель являє собою вексель, емітентом якого є банк. Здебільшого банки випускають прості векселі, тобто беруть на себе зобов'язання сплатити певну суму векселетримачу у певний день. Ніяких інших особливостей у випуску або обігу банківських векселів не існує. Тому цей вид цінних паперів взагалі виділяють дуже рідко. Банківський вексель не є окремим видом цінних паперів, і тому законодавчі вимоги щодо порядку випуску, форми бланків, реквізитів щодо векселів поширюються і на банківські векселі. Банківські векселі випускаються з метою мобілізації коштів, необхідних банку. Внаслідок випуску банківських векселів, як і внаслідок випуску векселів узагалі, виникають відносини безумовної заборгованості. У зв'язку з тим, що вексельне законодавство досить вимогливе, банківські векселі (як і векселі взагалі) не можуть випускатися в непаперовій формі. банківський вексель призначений для залучення вільних коштів фізичних та юридичних осіб, має депозитну природу. Однак, на відміну від сертифіката, він може бути використаний як платіжний засіб за товари і послуги. Постачання банківських векселів відбувається шляхом викупу після закінчення терміну обігу або ж достроково. У банківському векселі вказується величина прибутку у вигляді відсотка від номіналу, тобто вексель продається за номіналом, а викуповується банком за ціною продажу.
|