ТЕМА: Ходова частина гусеничних тракторів.

Лекція 27

РОЗДІЛ. Ходова частина і керування тракторів, самохідних шасі і автомобілів

ТЕМА: Ходова частина гусеничних тракторів.

Маса гусеничного трактора через рушій (рис. 10) розподіляється по значно більшій опорній поверхні, ніж у колісного. Цим забезпечується: краще зчеплення із ґрунтом; зменшення буксування; стабільні тягові властивості; можливість розвивати високі тягові властивості порівняно з колісними машинами; підвищена прохідність по сипких і вологих ґрунтах.

До недоліків гусеничного рушія відноситься: висока вартість, підвищена металоємкість, складність конструкції; значна витрата часу на обслуговування.

Рис. 10. Схеми ходової частини гусеничних тракторів: а - з еластичною підвіскою; б - із напівжорсткою підвіскою; 1 – напрямне колесо; 2 - гусениця; 3- амортизаційна пружина; 4 - вісь опорного котка; 5 - вісь (цапфа) каретки; 6 – вісь балансирів; 7 - опорні котки; 8 - балансири; 9 - ведуча зірочка; 10 - підтримуючий ролик; 11- пружини каретки; 12 - рама візка; 13 - ресора підвіски; 14 - вісь рушія; 15 - задній шарнір підвіски

До конструкцій ходової частини трактора висуваються такі основні вимоги: еластичність підвіски, надійність зчеплення з ґрунтом, зручність експлуатації, регулювань і заміни ланок, зменшення шуму при русі.

Гусениці за конструкцією шарнірів поділяють на відкриті і закриті або захищені. Крім цього, ведучі закордонні виробники, а також Харківський тракторний завод, пропонують варіанти армованої гумової гусениці.

Ведуче колесо (зірочка) виготовляється у вигляді ступиці з прикрученими до неї (або відлитими, як одно ціле) зубчастий вінець. Зачеплення ведучого колеса з гусеницею цівкове, тобто, зуб ведучого колеса входить в зачеплення з цівкою, утвореною втулкою ланки.

Направляюче колесо може мати кривошипний або повзунковий натяжний пристрої, а за способом регулювання їх поділяють на механічні і гідравлічні.

Якщо підвіска гусеничного рушія пружна балансирна, то її конструкція, крім вище перерахованого, включає: опорні котки, амортизатор направляючого колеса, підтримуючий ролик.

Напівгусеничний рушій застосовується як один із засобів підвищення тягово-зчіпних властивостей колісних тракторів і використовується порівняно рідко.

Задній міст гусеничного трактора — це комплекс механіз­мів трансмісії, які збільшують і передають крутний момент від коробки передач до ведучих зірочок гусеничного рушія. До складу заднього моста трактора входять головна передача, ме­ханізм повертання, гальма і кінцеві передачі. Загальна будова і принцип дії головних і кінцевих передач гусеничних тракторів принципово не відрізняються від передач колісних тракторів та автомобілів. Цікавими є механізми повороту, призначені, як правило, для надання гусеницям різних швидкостей руху.

Механізм повороту більшості гусеничних тракторів є само­стійним агрегатом, розміщеним за головною передачею, який розподіляє потік потужності між гусеницями. Лише в тракторах Т-150 функції механізму повороту виконує коробка передач. На сільськогосподарських тракторах більш поширені фрикційні та планетарні механізми повороту.

Фрикційні механізми (муфти керування) повороту трактора за будовою і принципом дії подібні до постійно замкнених бага­то дискових зчеплень. На кінцях ведучого вала 7 заднього моста (рис. 4.65) закріплено ведучі барабани 8 муфт керування. На барабани надіто ведучі диски 2, які входять з ними в зачеплен­ня, а між ними розміщено ведені диски 3 із зубцями по зовнішньому колу. Цими зубцями ведені диски входять у зачеп­лення з веденими барабанами 10. Для збільшення тертя до ве­дених дисків прикріплено фрикційні накладки. Ведучі і ведені диски затиснено між натискним диском 14 і фланцем ведучих барабанів пружинами 11. Отже, за рахунок сил тертя обертання від ведучого вала заднього моста 7 передається на ведені бараба­ни 10 муфт керування і ведучий вал І кінцевої передачі. На ве­дених барабанах розміщено стрічкові гальма 9, які за пря­молінійного руху трактора не працюють.

Планетарний механізм повороту. У гусеничних машинах з таким механізмом крутний момент від ведучої шестерні 9 (рис. 4.66) головної передачі передається на ведену шестерню 6, в ма­точині якої нарізані зубці коронної шестерні 8. Всередині корон­ної шестерні розміщено два водила 10 (одне для передачі крутно-го моменту на праву гусеницю, друге — на ліву). На кожному водилі на осях встановлено по три циліндричні шестерні-сателіти 11, які своїми зубцями одночасно входять у зачеплення із зубця­ми коронної шестерні 5 і сонцевої шестерні 7. Сонцева шестерня 7 жорстко з'єднана з гальмовим шківом 4, який за допомогою пружини 3 охоплює гальмівна стрічка 12. Водило 10 жорстко по­саджене на вал 5, на якому закріплено також ведучу шестерню 1

12 ми

Рис. 4.66. Будова (а) та схема (б) планетарного механізму повороту:

Д — двигун; КП — коробка передач; 1 — ведуча шестерня кінцевої передачі; 2 — шків
ведучого вала кінцевої передачі; З — пружини; 4 — шків сонцевої шестерні; 5 — вал води­
ла; 6 — ведена шестерня головної передачі; 7 — сонцева шестерня; 8 — коронна шестерня;
9 — ведуча шестерня головної передачі; 10 — водило; 11 — шестерні-сателіти; 12, 13 —
гальмівні стрічки відповідно гальм сонцевої шестерні і ведучого вала кінцевої передачі____________________________________________

кінцевої передачі і зв'язаний з нею гальмівний шків 2. За прямолінійного руху трактора (важелі і педалі керування га­льмами відпущено) гальмівні стрічки 12 шківів 4 обох сонце­вих шестерень 7 затягнені пружинами 3, а гальмові стрічки 13 шківів 2 — відпущені. При цьому обертання від головної пере­дачі передається коронною шестернею на сателіти, які,

оббігаючи навколо нерухомої сон­цевої шестерні, обертають ведучий вал 5 кінцевої передачі.

У гусеничних тракторах Т-150 ведучий міст складається з двох го­ловних і двох кінцевих передач (рис. 4.67). Характерною особливі-

Рис. 4.67. Кінематична схема механізмів ве­дучого моста трактора Т-150:

I — гідропідтискні муфти; 2 — вторинні вали;
З — гальма; 4 — карданні передачі; 5, 6 — шесте­
рні головної передачі; 7 — ведучі зірочки; 8 —
сателіти; 9 — сонцева шестерня; 10 — водило;

II — коронна шестерня

Рис. 4.68. Ведучий міст трактора Т-150:

1 — піввісь; 2 — Вал маточини заднього моста; 3 — шпонка; 4 — корпус моста; 5, 6 — відповідно гайка і шпилька кріплення корпусу головної передачі; 7 — корпус головної передачі; 8 — ведена шестерня; 9-11 — відповідно іюзпірне, ущільнювальне та оливозгінне кільця; 12, 32 — болти; 13 — гайка; 14 — шайба; 15 — фланець ведучої шестерні; 16 — демонтажний болт; 17, 18 — повстяний та гумовий сальники; 19 — кришка корпусу головної передачі; 20, 22 — регулювальні прокладки; 21, 24, 27, 33 — конічні роликопідшипники; 23 — стакан; 25 — ведуча шестерня; 26 — штифт; 28 — сапун; 20 — стяжний болт; ЗО — ма­точина веденої шестерні; 31 — кришка підшипника; 34 — стопорне кільце; 35 — регулювальна гайка; 36, 37 — замкова і стопор­на шайби

стю ведучого моста цього гусеничного трактора є відсутність у ньому механізму повороту. Крутні моменти передаються від вторинних валів 2 коробки передач через карданні передачі 4 до головної передачі (шестерні 5 і б), а від них — до кінцевих пе­редач (деталі 8 - 11). Кінцеві передачі уніфіковані з колісними редукторами колісного трактора.

Ведучий міст трактора Т-150 (рис. 4.68) складається з кор­пусу 4 з привареними до нього валами маточин 2, двох неза­лежних одна від одної уніфікованих головних передач. Корпус моста кріплять до рами бугельними затискачами. Рама сприй­має реактивний крутний момент від корпусу моста через шпо­нки З, які водночас забезпечують правильне положення моста відносно рами.

Ведену шестерню 8 прикріплено болтами до маточини ЗО, встановленої на конічних роликопідшипниках 27, зовнішні кі­льця яких розміщено в гніздах, утворених корпусом 7 головної передачі і кришками підшипників 31.

Детальніше роботу механізмів повороту розглянуто в розд. 5.