Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Опис об’єкту розробки
|
|
КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
КУРСОВа робота
з дисципліни “Архітектура комп’ютера“
на тему: “ Визначення конфігурації ПК. Розробка арифметичного пристрою”
Студента___ 2 __ курсу КІ-13-1 групи
напряму підготовки
6.050102 “Комп’ютерна інженерія ”
Богодист Ю. В. (прізвище та ініціали)
Керівник старший викладач каф. КІС
_ Юдіна А. Л. _________
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ Луговой А.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
_______________ Юдіна А.Л.
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ Бельска В.Ю.
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Кременчук – 2015
Форма № У 6.01
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО
_____________________________________________________________________________
(назва вищого навчального закладу)
Кафедра: КОМП’ЮТЕРНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ.
Дисципліна: Архітектура комп’ютерів.
Напрям: Комп’ютерна інженерія.
Курс 2. Група КІ-13-1. Семестр 4.
ЗАВДАННЯ
На курсовий проект (роботу) студента
______________________ Богодист Юлії Володимирівни ______________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи):
2. Строк здачі студентом закінченого проекту (роботи)
3. Вихідні дані до проекту (роботи): згідно технічного завдання.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці):
Схема автомата: Схема електрична функціональна.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):
Схема електрична функціональна.
6. Дата видачі завдання:
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
| № п/п | Назва етапів курсового проекту (роботи) | Строк виконання етапів проекту (роботи) | Примітки |
| 1. | Представлення заданої БФ f4 у різних базисах. | 20.02.2014 | |
| 2. | Мінімізація заданої БФ f4 4 методами | 25.02 | |
| 3. | Побудувала блок-схему алгоритму рішення задачі, тобто закодовану ГСА автомата Мілі | 01.03 | |
| 4. | Розмітка граф схеми алгоритма для автомата Мілі | 08.03 | |
| 5. | Побудували остов графа та відмітили на ньому всі фундаментальні цикли | 14.03 | |
| 6. | Побудували виправлений граф переходу автомата з урахуванням додаткових вершин α і вхідних та вихідних сигналів на дугах. | 20.03 | |
| 7. | Провела кодування станів. | 24.03 | |
| 8. | Побудувала структурну таблицю переходів виходів для автомата Мілі | 30.03 | |
| 9. | Провела мінімізацію виходів y-ків. | 01.04 | |
| 10. | Провела мінімізацію ф-цій збудження автомату для Т-тригера | 07.04 | |
| 11. | Побудувала Т-тригер по MS - схемі | 15.04 | |
| 12. | Реалізувала задану с-му перемикальних ф-цій(f1, f2, f3) на ПЛМ. Знайшла площу. | 24.04 | |
| 13. | Побудова схеми електричної функціональної з використанням пакету програмного забезпечення Workbench. | 06.05-16.05 | |
| 14. | Оформлення звіту | 24.05 |
Студент ___________________________________
(підпис)
Керівник: Чорна О.А.____________________________(Прізвище, ім’я, побатькові)
(підпис)
«_____» ______________________________ 20 15 р.
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
Опис об’єкту розробки
Цифровий автомат - це пристрій, що характеризується набором деяких внутрішніх станів A = {a1(t), a2(t),..., an(t)}= у які він потрапляє під впливом вхідних сигналів і команд програми рішення задачі. Призначений для перетворення цифрової інформації. Поняття стану автомата використовується для опису систем, виходи яких залежать не тільки від вхідних сигналів у даний момент часу, але і від деякої передісторії, тобто сигналів, які надійшли на входи системи раніше. Стан автомата є певною пам'яті про минуле, дозволяючи усунути час як явну зміну і висловити вихідні сигнали як функцію станів і вхідних сигналів.
Керуючий автомат генерує послідовність керуючих сигналів, приписану мікропрограмою і відповідну значенням логічних умов. Інакше кажучи, керуючий автомат задає порядок виконання дій в операційному автоматі, що випливає з алгоритму виконання операцій.
Загальна теорія автоматів розбивається на дві великі частини - абстрактну теорію автоматів і структурну теорію автоматів. Різниця між ними полягає в тому, що в абстрактній теорії ми відволікаємося від структури як самого автомата, так і його вхідних і вихідних сигналів. Не цікавлячись способом побудови автомата, абстрактна теорія вивчає лише ті переходи, які зазнає автомат під впливом вхідних сигналів, і ті вихідні сигнали, які він при цьому видає. У структурній теорії автоматів розглядаються насамперед структури як самого автомата, так і його вхідних і вихідних сигналів, вивчаються способи побудови автоматів з елементарних автоматів, способи кодування вхідних і вихідних сигналів елементарними сигналами.