Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методи навчання. Лекції, семінарські заняття, індивідуальні заняття, самостійна робота студентів, підготовка наукових статей ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Лекції, семінарські заняття, індивідуальні заняття, самостійна робота студентів, підготовка наукових статей, доповіді на науково-практичних конференціях. 9. Форми та засоби контролю знань студентів Оцінювання знань студентів здійснюється на основі підрахування результатів поточної успішності і екзаменів, тобто підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою балів за виконання всіх завдань навчальної діяльності під час лекцій, семінарських, індивідуальних занять, самостійної роботи студента та за складений екзамен. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал навчальної дисципліни, який перевіряється під час поточного і підсумкового контролю з метою встановлення рівня і якості засвоєння знань, формування необхідних для майбутньої професійної діяльності навичок і вмінь. При організації навчання за кредитно-модульною системою використовується модульно-рейтингова система оцінювання знань. Система оцінювання знань як система контролю успішності студента включає наступні види: ♦ поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських, практичних занять і має основною метою перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль є активною формою поглиблення, систематизації та закріплення знань, отриманих під час лекційних занять та самостійної підготовки студентів. У перебігу поточного контролю у вигляді усного опитування, письмового експрес-опитування, обговорення проблемних питань, тестування тощо оцінюється рівень засвоєння програмного матеріалу, оволодіння студентом конкретних знань і навичок з чітко визначеної проблеми, активність його роботи, старанність і творчий підхід; ♦ підсумковий (модульний) контроль - здійснюється з метою оцінювання результатів навчання студента за кожний змістовий модуль, тобто оцінки рівня опрацювання ним теоретичного і практичного матеріалу у межах окремого змістового модуля. Основна форма проведення даного виду контролю - письмове виконання тестових завдань. Метою модульного контролю є закріплення та поглиблення студентами теоретичних і практичних знань, забезпечення підготовки до семестрового (академічного) контролю, стимулювання студентів до активної роботи протягом всього навчального семестру. Перелік тестових завдань до кожного змістового модуля наведений в плані семінарських занять; ♦ підсумково-модульний контроль за поточну успішність - оцінка, що виставляється як підсумковий результат усіх оцінок за кожний змістовий модуль. Загальна максимально можлива кількість балів за поточну успішність дорівнює 100 балів; ♦ екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр (навчальний рік). Єдиною формою проведення екзамену встановлено усну за розробленими кафедрою екзаменаційними білетами. Якість і повнота відповіді на кожне з питань екзаменаційного білету оцінюється відповідною кількістю балів за шкалою оцінювання. Загальний результат складання студентом екзамену як сума балів, що виставлені за відповідь на кожне окреме питання екзаменаційного білету, оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів включно. До екзамену за навчальну дисципліну залучаються всі студенти незалежно від того, скільки балів отримано за результатами поточного оцінювання. ♦ підсумкова оцінка за навчальну дисципліну - остаточна оцінка, яка виставляється як середньозважена за результатами підсумкового поточного контролю та з урахуванням складання студентом екзамену з дисципліни. Тобто, для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену і отримана загальна кількість балів поділяється на 2.
10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів Тестові завдання із змістового модуля 1 “Загальні засади математичного моделювання”
1. Відтворення образу реального об’єкту у матеріальній або ідеальній формі, яке відображає істотні властивості об’єкту моделювання і заміщує його у ході дослідження і управління називається А) моделлю об’єкта; Б) адекватністю моделі об’єкта; В) принципом аналогії у моделюванні; Г) усі відповіді вірні.
2. Математичні моделі, які призначені для рішення задач вибору найкращого варіанту рішення з певної кількості можливих рішень, називають А) аналітичними; Б) трендовими; В) оптимізаційними; Г) динамічними.
3. Балансові моделі відображають: А) машинну імітацію поведінки досліджуваної системи; Б) відповідниість наявних ресурсів і ступінь їх використання; В) довготривалу тенденцію зміни основних показників єкономічного процесу; Г) функціонування окремих ланок національної економіки.
4. Величину ознаки, яка частіше за усе зустрічається у статистичній сукупності, називають: А) середнім арифметичним сукупності; Б) зваженою середньою арифметичною; В) модою; Г) медіаною.
5. Діапазон, у межах якого змінюється величина ознаки від мінімального до максимального свого значення, відображає: А) дисперсія; Б) середнє квадратичне відхилення; В) коефіцієнт варіації; Г) розмах варіації.
6. За величиною упередження прогнози поділяються на: А) коротко-, середньо- і довгострокові; Б) точкові та інтервальні; В) дослідницькі і нормативні; Г) мікро- і макроекономічні.
7.Визначення необхідних характеристик досліджуваного об’єкту і способів впливу на нього з тим, щоб отримати у майбутньому задані характеристики представляє собою: А) довгостроковий прогноз; Б) нормативний підхід до прогнозування; В) прогнозування на основі трендової моделі; Г) прогнозування на основі балансової моделі.
8.У прогнозуванні задачі упрередження полягають у такому: А) оцінка майбутніх показників по їх передісторії; Б) виявлення тенденцій, закономірностей розвитку досліджуваного процесу; В) розробка моделі корегування негативних тенденцій; Г) розробка довгострокового прогнозу.
9.Математичні моделі, у яких усі залежності належать до одного моменту часу, відносяться до класу: А) Динамічних; Б) Детермінованих; В) статичних; Г) стохастичних.
10. Математичні моделі, у яких результати на виході однозначно визначаються управлінським впливом, належать до класу: А) Динамічних; Б) Детермінованих; В) статичних; Г) стохастичних.
11.Виявлення властивостей математичної моделі суто математичними методами і засобами дослідження, виявлення змінних, які входять до рішення, характеристичних точок, точок максимуму і мінімуму виконується на етапі: А) дослідження економічної проблеми; Б) побудови математичної моделі задачі; В) математичного аналізу моделі; Г) аналізу результатів моделювання.
12. Графічним відображенням залежності однієї величини від іншої є А) алгебраїчна формула; Б) діаграма; В) графік; Г) усе перелічене.
13. Значення ознаки, які змінюються при переході від одного елементу статистичної сукупності до іншого, називають
|