Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Методи навчання. Лекції, семінарські заняття, індивідуальні заняття, самостійна робота студентів, підготовка наукових статей
|
|
Лекції, семінарські заняття, індивідуальні заняття, самостійна робота студентів, підготовка наукових статей, доповіді на науково-практичних конференціях.
9. Форми та засоби контролю знань студентів
Оцінювання знань студентів здійснюється на основі підрахування результатів поточної успішності і екзаменів, тобто підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою балів за виконання всіх завдань навчальної діяльності під час лекцій, семінарських, індивідуальних занять, самостійної роботи студента та за складений екзамен.
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал навчальної дисципліни, який перевіряється під час поточного і підсумкового контролю з метою встановлення рівня і якості засвоєння знань, формування необхідних для майбутньої професійної діяльності навичок і вмінь.
При організації навчання за кредитно-модульною системою використовується модульно-рейтингова система оцінювання знань. Система оцінювання знань як система контролю успішності студента включає наступні види:
♦ поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських, практичних занять і має основною метою перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль є активною формою поглиблення, систематизації та закріплення знань, отриманих під час лекційних занять та самостійної підготовки студентів. У перебігу поточного контролю у вигляді усного опитування, письмового експрес-опитування, обговорення проблемних питань, тестування тощо оцінюється рівень засвоєння програмного матеріалу, оволодіння студентом конкретних знань і навичок з чітко визначеної проблеми, активність його роботи, старанність і творчий підхід;
♦ підсумковий (модульний) контроль - здійснюється з метою оцінювання результатів навчання студента за кожний змістовий модуль, тобто оцінки рівня опрацювання ним теоретичного і практичного матеріалу у межах окремого змістового модуля. Основна форма проведення даного виду контролю - письмове виконання тестових завдань. Метою модульного контролю є закріплення та поглиблення студентами теоретичних і практичних знань, забезпечення підготовки до семестрового (академічного) контролю, стимулювання студентів до активної роботи протягом всього навчального семестру. Перелік тестових завдань до кожного змістового модуля наведений в плані семінарських занять;
♦ підсумково-модульний контроль за поточну успішність - оцінка, що виставляється як підсумковий результат усіх оцінок за кожний змістовий модуль. Загальна максимально можлива кількість балів за поточну успішність дорівнює 100 балів;
♦ екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр (навчальний рік). Єдиною формою проведення екзамену встановлено усну за розробленими кафедрою екзаменаційними білетами. Якість і повнота відповіді на кожне з питань екзаменаційного білету оцінюється відповідною кількістю балів за шкалою оцінювання. Загальний результат складання студентом екзамену як сума балів, що виставлені за відповідь на кожне окреме питання екзаменаційного білету, оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів включно. До екзамену за навчальну дисципліну залучаються всі студенти незалежно від того, скільки балів отримано за результатами поточного оцінювання.
♦ підсумкова оцінка за навчальну дисципліну - остаточна оцінка, яка виставляється як середньозважена за результатами підсумкового поточного контролю та з урахуванням складання студентом екзамену з дисципліни. Тобто, для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену і отримана загальна кількість балів поділяється на 2.
10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів
Тестові завдання із змістового модуля 1 “Загальні засади математичного моделювання”
1. Відтворення образу реального об’єкту у матеріальній або ідеальній формі, яке відображає істотні властивості об’єкту моделювання і заміщує його у ході дослідження і управління називається
А) моделлю об’єкта;
Б) адекватністю моделі об’єкта;
В) принципом аналогії у моделюванні;
Г) усі відповіді вірні.
2. Математичні моделі, які призначені для рішення задач вибору найкращого варіанту рішення з певної кількості можливих рішень, називають
А) аналітичними;
Б) трендовими;
В) оптимізаційними;
Г) динамічними.
3. Балансові моделі відображають:
А) машинну імітацію поведінки досліджуваної системи;
Б) відповідниість наявних ресурсів і ступінь їх використання;
В) довготривалу тенденцію зміни основних показників єкономічного процесу;
Г) функціонування окремих ланок національної економіки.
4. Величину ознаки, яка частіше за усе зустрічається у статистичній сукупності, називають:
А) середнім арифметичним сукупності;
Б) зваженою середньою арифметичною;
В) модою;
Г) медіаною.
5. Діапазон, у межах якого змінюється величина ознаки від мінімального до максимального свого значення, відображає:
А) дисперсія;
Б) середнє квадратичне відхилення;
В) коефіцієнт варіації;
Г) розмах варіації.
6. За величиною упередження прогнози поділяються на:
А) коротко-, середньо- і довгострокові;
Б) точкові та інтервальні;
В) дослідницькі і нормативні;
Г) мікро- і макроекономічні.
7.Визначення необхідних характеристик досліджуваного об’єкту і способів впливу на нього з тим, щоб отримати у майбутньому задані характеристики представляє собою:
А) довгостроковий прогноз;
Б) нормативний підхід до прогнозування;
В) прогнозування на основі трендової моделі;
Г) прогнозування на основі балансової моделі.
8.У прогнозуванні задачі упрередження полягають у такому:
А) оцінка майбутніх показників по їх передісторії;
Б) виявлення тенденцій, закономірностей розвитку досліджуваного процесу;
В) розробка моделі корегування негативних тенденцій;
Г) розробка довгострокового прогнозу.
9.Математичні моделі, у яких усі залежності належать до одного моменту часу, відносяться до класу:
А) Динамічних;
Б) Детермінованих;
В) статичних;
Г) стохастичних.
10. Математичні моделі, у яких результати на виході однозначно визначаються управлінським впливом, належать до класу:
А) Динамічних;
Б) Детермінованих;
В) статичних;
Г) стохастичних.
11.Виявлення властивостей математичної моделі суто математичними методами і засобами дослідження, виявлення змінних, які входять до рішення, характеристичних точок, точок максимуму і мінімуму виконується на етапі:
А) дослідження економічної проблеми;
Б) побудови математичної моделі задачі;
В) математичного аналізу моделі;
Г) аналізу результатів моделювання.
12. Графічним відображенням залежності однієї величини від іншої є
А) алгебраїчна формула;
Б) діаграма;
В) графік;
Г) усе перелічене.
13. Значення ознаки, які змінюються при переході від одного елементу статистичної сукупності до іншого, називають