Основні теоретичні відомості та методичні поради. Мейоз - складний тип поділу клітин, що забезпечує перекомбінацію генетичного матеріалу та зменшення (редукцію) числа хромосом удвічі

Мейоз - складний тип поділу клітин, що забезпечує перекомбінацію генетичного матеріалу та зменшення (редукцію) числа хромосом удвічі, властивий усім рослинним і тваринним організмам із статевим розмноженням.

Мейоз відбувається лише в певні періоди життя рослин і тварин. У тварин він проходить при утворенні статевих клітин (гамет), а у квіткових рослин при утворенні пилкових зерен і зародкових мішків. У результаті мейозу гамети набувають гаплоїдного набору хромосом і містять перекомбіновану генетичну інформацію.

При статевому розмноженні в процесі запліднення гамети зливаються і утворюють зиготу з диплоїдним набором хромосом. Отже, статеве розмноження веде до подвоєння числа хромосом у клітинах, а мейоз зменшує їх удвічі. Завдяки цьому зберігається постійне число хромосом у поколіннях для кожного виду.

При мейозі відбуваються два поділи ядра, які проходять швидко, один за одним. Перший поділ редукційний, в результаті його утворюються клітини, що містять у два рази менше хромосом, ніж було у вихідній материнській клітині. Другий поділ – екваційний - відбувається по типу мітозу. В кожному поділі розрізняють профазу, метафазу, анафазу і телофазу (рис. 6).

Профаза І тривала і складна; вона складається з ряду послідовних стадій. На початку цієї фази, на стадії лептонеми, хромосоми з'являються в подвійній кількості (диплоїдному наборі) у вигляді довгих, тонких ниток. Далі, на стадії зигонеми гомологічні хромосоми, з яких одна одержана від батька, а друга - від матері, наближаються, кон'югують, утворюють одну подвійну нитку - бівалент. Наступна стадія, пахінема - стадія товстих ниток. Одержала цю назву через те, що після попарної кон’югації хромосом вони стали товстішими, правда число цих потовщених хромосом рівне гаплоїдному набору. На цій стадії відбувається надзвичайно важлива подія

Рис. 6. Схема мейозу

мейозу - кросинговер - обмін гомологічними ділянками гомологічних хромосом, і в результаті цього процесу здійснюється перекомбінація генетичного матеріалу. На стадії диплонеми хромосоми роз'єднуються і тільки в деяких точках залишаються з'єднаними між собою (точки зв'язку називаються хіазмами). В цей час стає помітним, що кожна з хромосом складається з двох хроматид, а кожний бівалент - з чотирьох ниток. Профаза І закінчується діакінезом; під час цієї стадії біваленти вкорочуються, потовщуються, хіазми залишаються лише на кінцях хромосом. Ядерна оболонка руйнується.

В метафазі І біваленти розміщуються в екваторіальній площині веретена і нитки веретена поділу прикріплюються до центромер гомологічних хромосом.

В анафазі І відбувається розходження гомологічних хромосом до полюсів. При мітозі до полюсів розходилися сестринські хроматиди. Особливо слід відзначити, що розходяться гомологи цілком випадково, тому це приводить до перекомбінації хромосом із різних гомологічних пар.

У телофазі І утворюються дочірні ядра, кожне з яких одержує лише по одній хромосомі від кожного бівалента, тобто лише половину тієї кількості хромосом, що була в клітині під час про- і метафази.

Між двома мейотичними поділами настає інтеркінез. Тривалість інтеркінезу може бути різною, найчастіше він триває недовго, і ядра дуже швидко починають ділитися.

Другий поділ мейозу відбувається за типом мітозу (рис. 6). Так, з кожної клітини, що вступає до мейозу, після двох послідовних поділів утворюється чотири клітини з половинним числом хромосом. Завдяки кросинговеру на стадії пахінеми та випадковому розходженню їх в анафазі І, утворені клітини не ідентичні одна одній.

Практично вивчати мейоз зручніше на постійних препаратах повздовжніх зрізів пиляків рослин, зафіксованих під час мікроспорогенезу. Проте, основні фази мейотичного поділу клітин добре видно і на тимчасових препаратах. Найкращими об'єктами для цієї мети є представники родини Лілійних: різні види лілій, лілійник тощо. Крім лілійних, мейоз добре досліджувати на злакових сільськогосподарських рослинах, фертильних сортах картоплі. Фази поділу материнських клітин розглядають на дуже молодих пиляках рослин. Так, якщо дозрілі бутони лілії або лілійника мають довжину 8-10 см, то фази мейозу можна бачити лише в бутонах, які ледве досягли 3-5 мм. Під час цвітіння рослин тимчасові препарати готують безпосередньо з живого матеріалу, а взимку - з фіксованого, приготовленого заздалегідь. З цією метою влітку зрізають бутони і вміщують їх в оцтовий алкоголь (3: 1), або фіксатор Н'юкамера на 24 год. Після цього бутони промивають у двох (96% і 70%-ний) спиртах по 30-40 хв., у третьому 70%-ному спирті залишають на зберігання.