Задача 49

Білоцерківський районний суд Київської області 23 вересня 1999 р. у відкритому виїзному судовому засіданні в с. Матюші розглянув справу за позовом Зелінського до агрофірми “Матюші” (третя особа Новіцький), про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, встановив:

Позивач просить поновити його на роботі та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що рішенням правління агрофірми “Матюші” від 25 травня 1999 р. його незаконно звільнено з роботи.

У судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив суду, що він тривалий час працював сторожем свиноферми агрофірми “Матюші”. Останнім часом у нього погіршилися відносини з керівництвом агрофірми і 24 травня 1999 р. його безпідставно звинуватили в розкраданні зелених кормів із свиноферми. Він крадіжки не скоював. Керівництвом свиноферми був безпідставно складений акт про крадіжку, якої він не скоював. Збори працівників свиноферм під тиском керівництва агрофірми прийняли рішення про звільнення його з роботи. На засідання правління, де вирішувалось це питання, його не запросили і про прийняте рішення своєчасно не повідомили. На час звільнення він перебував у відпустці. Коли Зелінський звернувся із заявою про надання відпусткиовідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив суду, що 24 травня 1999 р. була виявлена крадіжка зелених кормів із свиноферми агрофірми “Матюші”. Було встановлено, що крадіжку скоїли Зелінський та Хіврич, про що і був складений акт. Після цього відбулися збори працівників свиноферми, які у відповідності зі Статутом агрофірми прийняли рішення про звільнення Зелінського та Хіврича з роботи на свинофермі. Наступного дня відбулося правління агрофірми “Матюші”, на якому відповідно до п. 50 Статуту агрофірми “Матюші” Зелінського було виключено з колективу агрофірми. Вважаю, що порушень при цьому агрофірмою “Матюші” допущено не було. Посилання позивача, що на день звільнення він перебував у відпустці, є безпідставним, оскільки відпустка йому не надавалася. Просить в позові відмовити.

Суд, юридичне оцінивши встановлені по справі докази в їхній сукупності, вважає, що рішення про звільнення Зелінського з роботи правлінням агрофірми “Матюші” прийняте у відповідності з п. 50 Статуту агрофірми “Матюші” і порушень при цьому допущено не було Суд вважає безпідставними посилання 7позивача на те, що він на час звільнення перебував у відпустці, оскільки це не підтверджується об’єктивними даними.

На підставі наведеного та керуючись статтями 15, ЗО, 62, 202, 209 ЦПК України, п. 8 ст. 40 КЗпП України, суд вирішив в позові Зелінському відмовити за безпідставністю.

1. Викладіть зміст статей 202, 209 ЦПК України та п. 8 ст. 40 КЗпП України.

2. Чи обґрунтоване посилання на норми КЗпП України при вирішенні питання про звільнення з роботи Зелінського?