Порядок проведення експериментів. Експеримент 1.Дослідження підсилювача потужності при роботі його в режимі В.

Експеримент 1. Дослідження підсилювача потужності при роботі його в режимі В.

1. Зібрати схему, наведену на рис. 7.7.

2. Встановити перемикачі і у довільне положення. Перемикачем вимкнути опори і .

3. Виміряти (на постійному струмі) напруги в точках 1, 2, 3, 4 і 5 схеми.

4. Встановити частоту генератора 10 кГц і напругу 1 В. Увімкнути джерело живлення схеми. Проконтролювати за допомогою осцилографа наявність на виході схеми підсиленого сигналу зі спотвореннями типу “сходинка”. Замалювати осцилограми напруг у точках 1, 2, 3, 4 і 5 схеми.

5. Визначити кут відсічення для кожної осцилограми і режиму роботи кожного з транзисторів схеми.

s

Рис. 7.7. Схема підсилювача

Експеримент 2. Дослідження роботи підсилювача потужності в
режимі АВ.

1. Залишити перемикачі і у встановленому в
експерименті 1 положенні. Перемикачем ввімкнути опори і .

2. Виконати пп. 1-3 експерименту 1.

Експеримент 3. Дослідження впливу ємностей і З3 на АЧХ підсилювача потужності в режимі В (АВ).

1. Встановити перемикачі і у нижнє положення. Перемикачем встановити заданий режим (В або АВ).

2. Зняти АЧХ підсилювача, встановивши В. Частоту вхідного сигналу змінювати відповідно з табл. 7.1. За допомогою вольтметра вимірювати вихідну напругу підсилювача. Дані занести в табл. 7.1.

3. Обчислити значення і для кожної частоти. Отримані дані та результати розрахунків занести в табл. 7.1. Методика розрахунків і наведена в лабораторній роботі 6.

Таблиця 7.1

Частота	Конденсатор мкФ	Конденсатор мкФ
Режим В	Режим АВ
20 Гц
50 Гц
250 Гц
500 Гц
1 кГц
5 кГц
10 кГц
50 кГц
100 кГц
200 кГц
500 кГц
1 МГц
50 МГц
100 МГц
500 МГц

4. Побудувати АЧХ підсилювача з ємністю (разом з АЧХ підсилювача з ємністю ) на одному графіку.

5. Провести порівняння отриманих даних.

Контрольні питання

1. Порівняйте режими класів А, С та АВ за величиною вихідної потужності, ККД, нелінійними спотвореннями.

2. У якому режимі (А або В) працюють транзистори підсилювачів потужності, наведених на рис. 7.6?

3. Чи можна на виході підсилювача потужності (рис. 7.7) одержати сигнал більший за абсолютним значенням, ніж вхідний?

4. Чи зміниться фаза вихідного сигналу при проходженні через підсилювач на рис. 7.6?

5. Яка природа спотворень типу „сходинка”?

6. Які переваги двотактного каскаду перед однотактним?