Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Доповіді на лінгвістичну тему.
|
|
СРС: Тема 8. Фразеологізми у професійному мовленні
Non scholae, sed vitae discimus
Фразеологізми – неподільні, цілісні за значенням сполучення слів, які відтворюються в мовленні. Значення фразеологізму подібне до цілісної семантики лексеми, а не до складеної семантики вільного словосполучення. Стійкі сполучення слів тісно пов’язані з лексичним рівнем мови, але не збігаються з ним. Вони належать до проміжного рівня мови – фразеологічного, який досліджує фразеологія.
Фразеологія – розділ мовознавства, який досліджує фразеологізми; сукупність фразеологізмів конкретної мови.
За ступенем мотивованості значення виокремлюють фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності (фраземи), фразеологічні сполучення (фразеологічні вирази).
За походженням фразеологізми поділяють на корінні та запозичені.
1) Корінні фразеологізми: спільнослов’янські – характерні для всіх слов’янських мов: бабине літо; східнослов’янські – притаманні лише українській, російській та білоруській мовам: ні світ ні зоря – «рано»; власне українські – існують лише в українській мові й утворені на ґрунті її лексики: сліпці сватають – «хочеться спати».
2) Запозичені фразеологізми: власне запозичення – фразеологізм, перенесений з іншої мови без зміни звучання: перпетуум мобіле – «вічний двигун, вічний рух»; кальки – перекладений кожен компонент фразеологізму без збереження зрозумілої мотивації цілого: рос. синий чулок – «вчена жінка, позбавлена привабливості»; переклади – фразеологізм, перекладений зі збереженням мотивації; зміст цілого певним чином пов'язаний із семантикою компонентів: рос. брать за горло із франц. prerdre a la gorge.
Л. Булаховській запропонував іншу класифікацію:
- з фольклору, переважно з прислів’їв та приказок: рос. змея подколодная, укр. собака на сіні;
- із професійної мови, у переносному значенні: хід конем (з мови шахістів), грати першу скрипку (з мови музикантів);
- з Біблії: корінь зла; берегти, як зіницю ока; хліб насущний;
- з античної міфології та історії: гордіїв вузол, людина людині вовк;
- із висловлювань відомих людей, зокрема письменників: синій птах; три мушкетери.
Отже, фразеологізми являють собою сполучення слів, які специфічно формулюють певну важливу думку, істотне поняття, виражають експресію і є втіленням мудрості народу.
Практичні завдання:
Завдання 1. Розподіліть подані фразеологізми за стилями мовлення, у яких вони можуть вживатися.
Гра за правилами, хід конем, провести паралель, сфера визначення, вийти в тираж, прийняти рішення, перевести мову, зняти з порядку денного, дійсний спосіб, взяти до уваги, ланцюгова реакція, абсолютний нуль, побити рекорд, вивести на орбіту, очна ставка, закладати основу.
Завдання 2. Подані російські фразеологізми перекладіть українською мовою.
Два сапога пара, старый друг лучше новых двух, крутиться как белка в колесе, плакать в три ручья, с глазу на глаз, камень преткновения, белыми нитками шито, на всякий случай, бить баклуши, рука дающего не оскудеет.
Завдання 3. До поданих фразеологізмів доберіть слова-синоніми.
Носом рибу вудити, ловити рибу в каламутній воді, дерти кирпу, одним миром мазані, пройти крізь вогонь і воду, ловити ґав, птах високого польоту, зловити на гачок, їздити верхи, на лопатки покласти, давати березової каші, як чорна хмара, попасти в тенета, хоч свічки ліпи.
Завдання 4. Випишіть з фразеологічного словника 10 фразеологізмів, до складу яких входять назви механізмів, деталей, пристроїв. Поясніть їх значення.
Завдання 5. Утворіть фразеологізми, добираючи з довідки необхідні за змістом слова.
Складати, брати, надавати, завдати, взяти, приділяти, надсилати, мати, укладати, підбивати, навести, ставити.
Довідка: шкода, нагода, підсумки, слово, договір, участь, запитання, лист, увага, приклад, перевага, іспит,
Завдання 6. Подані російські стійкі словосполучення перекладіть українською мовою.
Нести ответственность; с согласия; в порядке вещей; нанести удар; согласно инструкции; подвести итоги; в связи с изложенным; несвоевременное исполнение; окончательное решение; подвести итоги; направление деятельности; потерпеть поражение; переводить дыхание; под действием сил; механический вращательный момент; указанное время; сбиваться с толку; материальная точка; одним махом; приобрести известность; значительное большинство.
Завдання 7. Перекладіть подані словосполучення українською мовою, запишіть.
Совет по вопросам языковой политики, языковой барьер, временно исполнять обязанности, должностные инструкции, цель и задачи комиссии, уделять должное внимание, разделять мнение, договориться о следующем, общаться на украинском языке, приложить максимум усилий, языковая и речевая культура, в соответствии с Вашей просьбой, в случае задержки, поставить в известность, считаем необходимым, пришли к заключению, пользуясь случаем, принять участие в разработке проекта.
Завдання 8. У кожному з наведених речень замість крапок вставте потрібне слово.
Цей договір... чинності з моменту підписання його....
Вважаю за необхідне... заходів... відповідальності.
Ви запропонували дуже великий... роботи.
У конференції... участь провідні вчені університету.
Юридичні сторони... відповідальність, передбачену... законодавством.
Ми розробили... щодо підвищення ефективності виробництва.
Прошу... відпустку за... рахунок.
Ви повинні... правил внутрішнього розпорядку.
Вам... написати іншу розписку.
Ми... термін чинності договору.
Завдання 9. До поданих фразеологізмів доберіть українські відповідники. Із будь-якими п’ятьма складіть речення.
Прийти к выводу, втирать очки, ловить ворон, держать речь, краеугольный камень, мартышкин труд, львиная доля, бросаться в глаза, лед тронулся, нечего греха таить, сбить с толку, не играет существенной роли, не робкого десятка, быть на виду.
Завдання 10. Складіть речення, використавши подані фразеологічні сполуки.
На відміну від …; поділяємо точку зору …; немає сумнівів у тому, що …; перш за все …; у зв’язку з цим …; таким чином …; точніше кажучи …; мається на увазі …; при цьому ….
Тестові завдання:
1. З’ясуйте, у якому рядку наведено фразеологізми біблійного походження:
1.1. Зігнутися у три погибелі, дістати на горіхи, і старі і малі.
1.2. День і ніч, знати як облупленого, переводити папір, пальчики оближеш.
1.3. Шукати вчорашнього дня, щирити зуби, мати добре ім’я, лягти кістьми.
1.4. Хліб насущний, вавилонське стовпотворіння, святая святих, заборонений плід.
1.5. Очі розбігаються, палати коханням, умирати від нудьги, жаліти вуха.
2. З’ясуйте, у якому рядку подано синонім до фразеологічного звороту «і хочеться і колеться»:
2.1. І нашим і вашим.
2.2. Ні холодно ні жарко.
2.3. Інший бік медалі.
2.4. І сюди гаряче і туди боляче.
2.5. І сміх і гріх.
3. З’ясуйте, у якому рядку подано тлумачення фразеологізму «розводити антимонії»:
3.1. Говорити багато зайвого.
3.2. Обдурити когось.
3.3. Бути у поганому настрої.
3.4. Розводити кімнатні рослини.
3.5. Розводити риб в акваріумі.
4. З’ясуйте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд:
4.1. Переходити всі межі, муляти очі, ловити на слові, лихий на язик.
4.2. Скреготати зубами, умивати руки, ходити по струнці, хапати за барки.
4.3. Сльозами горя не здолаєш, плачем лиха не виплачеш, журба сорочки не дасть, не журись, а за діло берись.
4.4. Улазити в душу, перемовити слово, перти проти рожна, не дати собі ради.
4.5. Ховатися в кущі, уловлювати зміст, питати долі, набувати слави.
5. З’ясуйте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд:
5.1. Раз плюнути, піднімати на ноги, ні слуху ні духу, лиха не оберешся, п’яте через десяте.
5.2. Запас біди не чинить, з прибутку голова не болить, хліб у дорозі не затяжить, запас їсти не просить.
5.3. Нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота, сісти на мілину, терпець урвався.
5.4. Теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, облизня піймати.
5.5. Нуль без палички, пороги оббивати, підставляти ногу, пальці гризти.
6. З’ясуйте, у якому рядку наведено фразеологізм, до складу якого входять антоніми.
6.1. Ні гроша немає за душею.
6.2. Ніг під собою не відчувати.
6.3. Ні за понюх табаку.
6.4. Ніде й оком зачепитися.
6.5. Ні назад ні вперед.
7. З’ясуйте, у якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення.
7.1. Грати очима, бити чоботи, точити ляси, душа в душу.
7.2. Грати мовчанку, ні пари з вуст, тримати язик за зубами, мов у рот води набрав.
7.3. Рукою подати, сидіти в печінках, грати на нервах, легкий хліб.
7.4. Пасти задніх, від серця відлягло, грати першу скрипку, байдики бити.
7.5. Викинути з голови, ґав ловити, кров з молоком, впасти духом.
8. З’ясуйте, який із фразеологізмів має значення «пам’ятати про що-небудь, не виявляючи цього зовні»:
8.1. Тримати в полі зору.
8.2. Тримати в тіні.
8.3. Тримати язик за зубами.
8.4. Тримати в серці.
8.5. Тримати при собі.
9. З’ясуйте, у якому рядку наведені словосполучення є фразеологізмами:
9.1. Зелений лист, гнути гілку, крутити гайку, набити лопату.
9.2. Читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу.
9.3. Нерозбірливо говорити, засипати вугілля, брати воду, говорити правду.
9.4. Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця.
9.5. Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.
10. З’ясуйте, який із наведених фразеологізмів має значення «крім матеріальних, мати і духовні інтереси»:
10.1. Жити єдиним хлібом.
10.2. Жити не журитися.
10.3. Жити одним днем.
10.4. Жити своїм розумом.
10.5. Жити не хлібом єдиним.
Література:
1. Бондар О. Сучасна українська мова / О. Бондар, Ю. Карпенко, М.Микитин-Дружинець. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368с.
2. Вирган І., Пилинська. М. Російсько-український словник сталих виразів. – Харків: Прапор, 2009. – 864с.
3. Галузинська Л. І., Науменко Н. В., Колосюк В. О. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник. / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – К.: Знання, 2008. – 430с.
4. Головащук С. І. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К.: Наукова думка, 2001. – 638с.
5. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: Професійне і непрофесійне спілкування / А. Загнітко, І. Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 480с.
6. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник / Карпенко Ю. О. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 334с.
7. Коломієць М. П. Словник фразеологічних синонімів / М. Коломієць, Є.Регушевський. – К., 1988.
8. Семеног О. М. Культура наукової української мови: Навчальний посібник / О. М. Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 216с.
9. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навчальний посібник / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 272с.