Озоновий шар

Озоновий шар (озоносфера) - частина стратосфери на висоті від 10 до 50 км (в тропічних широтах 25-30 км, у помірних 20-25, в полярних 15-20), в якій під впливом ультрафіолетового випромінювання Сонця молекулярний кисень (О₂) розщеплюється на атоми, які потім з'єднуються з іншими молекулами О₂, утворюючи озон (О₃).

Озон являє собою їдкий, трішки блакитнуватий газ. Він є «хімічним родичем» більш стабільної й багатої в Атмосфері речовини, необхідної для дихання людини, що складається з двох атомів кисню (О₂)

Товщина цього шару в одну тисячну долю сантиметра відповідає одиниці Добсона.. Обраховано, що товщина усього озонового шару складає лише 2-3 мм.

При зменшені кількості озону в стратосфері змінюється теплова рівновага. При падінні концентрації озону вдвічі, температура стратосферного повітря зменшується на 10-30 С. А це в свою чергу може порушити стабільність всієї атмосфери з непередбаченими наслідками

«Озоновою дірою» називають тимчасове зменшення загальної кількості озону над певною ділянкою поверхні Землі. Найбільш чітко вона зареєстрована над Антарктикою з максимумом активності у весняні (вересень-листопад для південної півкулі) місяці.

У результаті відсутності сонячного випромінювання, під час полярних ночей озон не утворюється. Немає ультрафіолету - немає озону. Маючи велику масу, молекули озону опускаються до поверхні Землі і руйнуються, так як нестійкі при нормальному тиску.

Отже, до антропогенних джерел руйнування Озонового шару належать: с полуки сірки (вугілля, нафта, мідні руди, залізні руди), діоксин сірки (спалювання мусору).

Сірковмісні сполуки утворюються також в результаті діяльності живих організмів як на суші, так і на морі, у процесах, що протікають в земній корі, наприклад при вулканічній діяльності, діяльності гейзерів. У поверхневому шарі вод Світового океану виявлено тільки одне з'єднання, що містять сірку – диметилсульфід, який поступає у частці 3 % від загальної кількості сірчистих сполук, які виділяються антропогенними джерелами.

Активне функціонування хімічної промисловості, яка випускає речовини, що містять хлор і бром, спричинює нагромадження в атмосфері озоно-руйнівних газів (ОРГ);

Сучасна промисловість широко використовує так звані фреони (хлорфторметани) — CFC1₃, CF₂ClBr тощо — як холодоагенти в рефрижераторах і побутових холодильниках, як аерозольні розбризкувані в балончиках із фарбою, лаком, парфу­мами, для очищення напівпровідникових схем і т. п. Щорічно в світі випускається кілька мільйонів тонн фреонів. Для людини пари фреонів не шкідливі. Та вони надзвичайно стійкі й можуть зберігатися в атмосфері до 80 років. Пари фреонів із висхідними повітряними течіями потрапляють у стратосферу, де під впливом УФ-випромінювання Сонця розпадаються, вивільняючи атоми хлору. Ця речовина діє на озон як дуже сильний каталізатор, роз­кладаючи його молекули до кисню. Один атом хлору здатен розкласти 100 тис. молекул озону!

• Занепокоєні загрозою руйнування озонового шару керівники багатьох країн світу вживають заходів для його збереження, й у 1985 р. в Монреалі було підписано Протокол про охорону атмосферного озону. Вирішено до 2000 р. скоротити на 50 % спожи­вання фреонів, а згодом і зовсім відмовитися від них, замінивши їх безпечними сполуками. Проте це не реалізовано й сьогодні, оскільки США — головний забруднювач атмосфери — відмови­лися підписати зазначений Протокол.

Призводить до руйнування озонового шару й військова діяльність, зокрема запуск балістичних ракет. їхні двигуни вики­дають в атмосферу дуже багато оксидів азоту. Під час кожного запуску ракети в Космос в озоновому шарі «пропалюється» вели­чезна «діра», яка «затягується» лише за кілька годин. Світова громадськість дізналася про злочинні досліди мілітаристів щодо дії на озоновий шар планети (розробка «озонової» зброї).

У 70-ті роки американські військові розсіяли в стратосфері над одним із безлюдних атолів у Тихому океані спеціальні хімічні речовини, внаслідок чого в озоновому шарі над цим острівцем утворилася «діра», яка затягнулася тільки через багато годин. У результаті на атолі загинула майже вся наземна біота: пальми та інші рослини, тварини, мікроорганізми; з хребетних тварин за­лишилося кілька великих черепах (їх урятував товстий кістяний панцир), але вони осліпли — сітківка їхніх очей була спалена ультрафіолетом.