Попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій – головне завдання охорони праці.

Тема заняття: Профілактика травматизму та професійних захворювань. Нещасні випадки виробничого характеру.

Література: 1) Ткачук К.Н., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2006. – С. 23-28; 102-115.

2) В.Ц.Жидецький Основи охорони праці.

3) Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравелла, 2012. – 384с.

3) Катренко Л.А. Охорона праці в галузі освіти. – Суми, 2004.

4) Васильчук М.В., Винокурова Л.Е. Основи охорони праці. – К., 1997. – С. 31-36.

План

1. Попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій – головне завдання охорони праці.

2. Розслідування та облік нещасних випадків.

3. Розслідування та облік професійних захворювань.

4. Порядок розслідування аварій на виробництві.

Попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій – головне завдання охорони праці.

Виробничі травми та професійні захворювання (отруєння) є небажаним наслідком взаємодії людини з виробничим середовищем.

До травм ведуть нещасні випадки, які являють собою раптові (несподівані) події, що викликаються зовнішніми чинниками і чинять шкоду людині. Інколи, на побутовому рівні, ці два поняття – нещасний випадок та травма – ототожнюються, але в охороні праці кожне з них має своє значення.

До травм відносять забиті місця на тілі, порізи, поранення, переломи кісток, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, наслідки контакту з представниками флори та фауни тощо.

Травми залежно від характеру дії бувають:

• механічні (забите місце, переломи);

• термічні (опіки, обмороження);

• хімічні (отруєння, опіки);

• електричні (електричні опіки, електричні мітки, електроофтальмія, фібриляція серця, електричний шок тощо);

• психічні (переляк, шок).

Причини нещасних випадків: організаційні, технічні, психофізіологічні.

Заходи запобігання травматизму: організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медико-профілактичні.

Нещасні випадки поділяють:

• за кількістю потерпілих на такі, що сталися з одним працівником, і групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками;

• за ступенем тяжкості ушкодження здоров’я – без втрати працездатності, з втратою працездатності на 1 робочий день і більше, з тяжким наслідком, зі стійкою втратою працездатності (каліцтво) і смертельні (летальні);

• за зв’язком із виробництвом – на такі, що пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.

Пов’язаними з виробництвом визнаються нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися у період:

♦ перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу;

♦ доведення до належного стану знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

♦ проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства;

♦ використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

♦ провадження дій в інтересах підприємства;

♦ ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха;

♦ перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

♦ прямування працівника до (між) об’єкта(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

♦ прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

♦ за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

♦ під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

♦ внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, якщо це не пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

♦ у разі алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом;

♦ під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

♦ у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених вище).

Про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків і які визнаються пов’язаними з виробництвом складається Акт про нещасний випадок на виробництві.

Цей акт містить:

• інформацію про потерпілого (прізвище, ім’я та по батькові, домашня адреса, вік, стать, професія (посада), стаж роботи (загальний та за посадою), навчання та перевірка знань за професією чи видом роботи, під час якої стався нещасний випадок, проходження інструктажів з охорони праці та медичного огляду, діагноз за листком непрацездатності, перебування потерпілого в стані сп’яніння);

• інформацію про підприємство, працівником якого є потерпілий, місце, де стався нещасний випадок, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку;

• інформацію про нещасний випадок (місце, дата, час, вид події, шкідливий або небезпечний фактор та його значення);

• інформацію про свідків нещасного випадку та осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, дії чи бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного випадку;

• інформацію про заходи, спрямовані на усунення причин нещасного випадку.

Акт за формою Н21 є первинним документом, що несе всю інформацію про кожен нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, що трапився в країні. Він складається з текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до загальноприйнятих (установлених) термінів, міжгалузевих, галузевих і спеціально розроблених класифікаторів. Кодування інформації, яку містять акти (форма Н21) дає можливість легко і повно виконувати її статистичну обробку та аналіз.

Про нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм), але оскільки відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру таке розслідування проводиться обов’язково лише в разі смерті або на вимогу потерпілого, то найбільш повну інформацію про невиробничий травматизм можна отримати з журналів, які ведуть лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, або звітів про нещасні випадки, які щомісяця надсилаються лікувально2профілактичними закладами до районних держадміністрацій (виконавчих органів міських, районних у містах рад). Ці документи містять інформацію про потерпілого (прізвище, ім’я та по батькові, професія або рід занять, адреса, наявність алкогольного чи наркотичного сп’яніння), місце і час травмування, подію, що призвела до нещасного випадку, діагноз та вид травми.

Акт розслідування невиробничого травматизму містить також інформацію про причину нещасного випадку.

Професійне захворювання зумовлюється впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших виробничих факторів.

Причиною професійного захворювання може бути: запиленість або загазованість повітря робочої зони шкідливими речовинами; підвищені та знижені температури поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукового коливання, ультразвуку, електромагнітного випромінювання; іонізуючого випромінювання; підвищений або знижений рівень барометричного тиску, вологості та рухомості повітря; контакт із джерелами інфекційних захворювань; рівень фізичного перевантаження; інші виробничі фактори за гігієнічною класифікацією праці.

Професійні захворювання виникають за обставин невиконання правил виробничого процесу; порушень режиму експлуатації технологічного устаткування, приладів, робочого інструменту; аварійних ситуацій; відсутності, неефективності роботи або пошкодження захисних засобів і механізмів, систем вентиляції, екранування, сигналізації, освітлення, кондиціювання повітря; порушення правил виробничої безпеки, гігієни праці; через відсутність (невикористання) засобів індивідуального захисту; недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту; відсутність заходів і засобів рятувального характеру тощо.

У деяких галузях виробництва у зв’язку з використанням одноманітних, часто повторюваних рухів, і фізичним навантаженням спостерігається підвищення рівня захворюваності нервово-мозкового апарату. Крім того, в останні роки спостерігається поява нових видів захворюваності у зв’язку з широким використанням комп’ютерних технологій.

Професійні захворювання, що викликаються вдиханням токсичних хімічних речовин, всмоктуванням їх через шкіру або потраплянням в організм через шлунково-кишковий тракт, прийнято називати професійними отруєннями.