Кримінальна відповідальність за порушення прав.

Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність наступає тільки тоді, коли матеріальна шкода у 200 і більше разів перевищила неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За Кримінальним кодексом України (далі – КК України), який набрав чинності з 1 вересня 2001 p., кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності здійснюється статтями 176-177 цього Кодексу. Стаття 176 КК України присвячена захисту авторського права і суміжних прав. Вона має назву «Порушення авторського права і суміжних прав», до яких належать:

– незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних;

– незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації;

– інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права.

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001 р. відтворення будь-якого твору науки, літератури і мистецтва є одним із способів використання такого твору. Автору або іншій особі, яка має авторське право, належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Стаття 176 КК України встановлює відповідальність не лише за відтворення творів науки, літератури і мистецтва, а й за їх розповсюдження у будь-якій формі і будь-яким способом.

До об’єктів кримінального посягання за цією статтею належать також комп’ютерні програми і бази даних.

Кримінальним порушенням є незаконне відтворення, розповсюдження виконання фонограм і програм мовлення, а також їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах та інших носіях інформації. Відповідно до Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм» від 23 березня 2000 р. відтворенням визнається виготовлення одного або більше примірників аудіовізуального твору чи фонограми у будь-якій матеріальній формі, у тому числі в звуко- або відеозапису, а також запис твору чи фонограми для тимчасового або постійного зберігання в електронній (включаючи цифрову), оптичній чи іншій формі, яку «читає машина».

Розповсюдженням примірників аудіовізуальних творів чи фонограм визнається випуск в обіг примірників аудіовізуальних творів чи фонограм і будь-які дії розповсюджувачів цих примірників, що спричиняють, незалежно від способу, передачу права власності або передачу права володіння, права користування або права розпорядження на ці примірники.

Відтворювач – це юридична або фізична особа, яка замовила відтворення або самостійно здійснила таке відтворення на обладнанні, що є його власністю або перебуває у його володінні чи користуванні.

Розповсюджувач примірників аудіовізуальних творів чи фонограм – суб’єкт підприємницької діяльності, який придбав у власність або одержав у володіння (розпорядження) випущені в обіг примірники аудіовізуальних творів чи фонограм з метою їх передачі у власність або у володіння, користування, розпорядження третім особам шляхом продажу через мережу оптової, роздрібної або дрібнороздрібної торгівлі або в інший спосіб.

Кримінальним правопорушенням є будь-яке інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права. До інших форм і способів використання чужих творів слід віднести публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічний показ; будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по кабелях уже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією; переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання у майновий найм чи у комерційний прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору; здавання в найм після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку «читає машина»; імпорт примірників творів. Наведений перелік не є вичерпним.

Відповідальність за наведені кримінальні правопорушення настає за двох таких умов:

– об’єкт авторського права чи суміжних прав, на який було звернуто посягання, охороняється законом;

– якщо злочинні дії завдали матеріальної шкоди суб’єкту авторського права чи суміжних прав у великому або в особливо великому розмірі.

Стаття 176 КК України чітко визначає, що слід розуміти під цими поняттями. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо вартість примірників незаконно відтворених чи розповсюджених творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації або сума доходу, отриманого внаслідок незаконного опублікування, виконання, показу чи публічного оприлюднення творів, комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, продажу аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, є завданою в особливо великому розмірі – якщо їх вартість або сума доходу у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Якщо злочинні дії завдали суб’єкту авторського права чи суміжних прав матеріальної шкоди у великому розмірі, то ці дії караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, – караються штрафом від двохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення.

Дії, передбачені вище, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, – караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Суб’єктивна сторона зазначених злочинів характеризується умислом. Мотиви порушення авторського права і суміжних прав для кваліфікації злочину значення не мають. Спонукати до вчинення злочину можуть корисливість, кар’єризм або інша особиста зацікавленість.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа – як посадова, так і приватна, в тому числі і сам автор, якщо він приховав співавторство інших осіб у створенні твору науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм, баз даних, виконання, фонограми чи програми мовлення.

Стаття 177 КК України «Порушення прав на об’єкти промислової власності» має своїм призначенням кримінально-правовий захист патентних прав. Використання об’єктів промислової власності, що охороняються патентами або іншими охоронними документами (свідоцтвами), також може мати місце лише з дозволу патентовласника. Будь-яке використання об’єкта промислової власності без дозволу патентовласника вважається незаконним (крім випадків, передбачених законом). Незаконним використанням об’єкта промислової власності вважається виготовлення, пропонування для продажу, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський обіг продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого об’єкта промислової власності без дозволу патентовласника. Але при цьому слід мати на увазі, що чинне законодавство України пропромислову власність передбачає випадки використання об’єктів цієї власності, які не визнаються порушеннями патентних прав.

Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, географічного зазначення походження товару, компонування інтегральної мікросхеми, сорту рослин, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом від двохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.

Суб’єктивна сторона зазначених злочинів характеризується умислом. Мотиви порушення прав промислової власності для кваліфікації злочину значення не мають. Спонукати до злочину можуть корисливість, кар’єризм або інша особиста зацікавленість.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа – як посадова, так і приватна, у тому числі і сам творець об’єкта промислової власності, якщо він приховав співавторство інших осіб у створенні даного об’єкта.

Матеріальна шкода у великому чи в особливо великому розмірі визначається аналогічно порядку її визначення для суб’єктів авторського права і суміжних правЗаконодавство України передбачає також кримінально-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну таємницю. Карним злочином є незаконний збір з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (промислове шпигунство), якщо це наносить великий матеріальний збиток суб’єкту підприємницької діяльності. Як покарання передбачається застосування до порушника штрафу у розмірі від 200 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавляння волі від 2-х до 5-ти років тощо.

Залучення до кримінальної відповідальності конкретних винуватців злочину не виключає вимог про відшкодування заподіяного збитку.

Особливий випадок – захист прав на ОІВ при перетинанні кордону. Митним кодексом України (ст. 74) товари й інші предмети, виготовлені з порушенням прав інтелектуальної власності, не можуть як імпортуватися, так й експортуватися через митний кордон України.

У судовій процедурі вирішення спорів важливе місце займають докази. Розрізняють три форми доказів: «документальний доказ» – доказ, наданий у письмовому вигляді чи у вигляді будь-якого документа; «речовий доказ» – доказ, що існує у вигляді предметів; «показання свідків» – усні показання експерта. Наявність охоронного документа – патенту чи свідоцтва, є важливим доказом.

Таким чином, з одного боку, слід вживати заходів задля підвищення рівня життя населення України, рівня заробітної плати працівників, а з іншого – звичайно, вживати заходів до зменшення цін на фірмову та оригінальну продукцію і товари. Поза сумнівом, такі заходи неодмінно принесуть свої позитивні результати і допоможуть більш ефективно запобігати вчиненнюзлочинних порушень прав інтелектуальної власності, а також зменшити рівень фальсифікованої та підробленої продукції в Україні.

Нормативні акти:

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40-44. – Ст.356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст.144.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст.1122.

5. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст.131.

6. Закон України «Про господарські товариства» № 1576-XII від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 49 (03.12.91), ст. 682.

7. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст.650.

8. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст.1.

9. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.

10. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 19. – Ст.111.

11. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 21. – Ст.218 у редакції Закону України від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 7. – Ст. 278.

12. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 23 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст.345.

13. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 7. – Ст. 32. у редакції Закону України від 1 червня 2000 р. Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 8. – Ст.37.

14. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 7. – Ст. 34.

15. Закон України «Про насіння» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 2. – Ст. 5.

16. Закон України «Про племінне тваринництво» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 6. – Ст. 37.

17. Закон України «Про племінну справу у тваринництві» № 3691-XII від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України, 1994, № 2(11.01.94), ст. 7.

18. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.

19. Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин» від 2 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 22. – Ст. 168.

20. Закон України «Про ратифікацію Договору про закони щодо товарних знаків» від 13 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 37. – Ст. 281.

21. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 36. – Ст. 164.

22. Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 39. – Ст. 181.

23. Закон України «Про видавничу справу» від 5 червня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 32. – Ст. 206.

24. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 р. // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 8. – Ст. 28.

25. Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.

26. Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 114.

27. Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.

28. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 27-28. – Ст.181.

29. Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм» від 23 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 5-6. – Ст. 46.

30. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 8. – Ст.37.

31. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності» від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 23. – Ст.117.

32. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону України від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 43. – Ст. 214.

33. Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 7. – Ст. 276.

34. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 35. – Ст.271.

35. Указ Президента України «Про затвердження Тимчасового положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні» від 18 вересня 1992 р. С. 212-215 // Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького. – Т.3: Промислова власність. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 656 с.

36. Указ Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні» від 27 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 5 травня 2001. – № 79.

37. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення у складі Міністерства освіти і науки Державного департаменту інтелектуальної власності» від 4 квітня 2000 р. № 601. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 14. – Ст. 568.

38. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності» від 20 червня 2000 р. № 997 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 25. – Ст. 1060.

39. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)» від 27 серпня 1997 року // Офіційний вісник України. – 1997. – № 35. – Cт. 95.

40. Постанова Кабінету Міністрів України вiд 14.01.2004 № 8 «Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми» // Урядовий кур’єр вiд 27.01.2004 – № 15

41. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядок їх виплати» від 18 січня 2003 p., № 71 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – Ст. 129.

42. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» 18 січня 2003 p., № 72 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – Ст. 129.

43. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» від 23 вересня 1998 р. // «Бухгалтерія». – 6 вересня 2001 р. – № 36 /2.

44. Постанова Кабінету Міністрів України «Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва» від 18 листопада 1994 р. № 784 // Збірник постанов Уряду України. – 1995. – № 2. – Ст. 33.

45. Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» від 27 грудня 2001 р. № 1756 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2369.

46. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» № 611 від 9.08.1993 р. // Зібрання постанов Уряду України, 1993, № 12, ст. 269

47. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороню прав на об’єкти інтелектуальної власності» від 22 травня 2001 р. // Інтелектуальна власність – 2001. – № 7.

48. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності» від 17 травня 2002 р. № 674 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 21. – Ст. 68.

49. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. № 686 «Про затвердження Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні» // Урядовий кур’єр, 2003, 05, 28.05.2003 № 96.

50. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1182 «Про затвердження Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин» // Офіційний вісник України, 2002, № 34 (06.09.2002), ст. 1591.

51. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 «Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин» // Урядовий кур’єр, 2003, 02, 05.02.2003 № 22.

52. Наказ Міністерства освіти і науки України № 583 «Про затвердження Положення про Перелік видових назв товарів» від 12 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2001 – № 4 – Ст. 343.

53. Наказ Міністерства освіти і науки України № 574 «Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка» від 03.08.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001 – № 34. – С. 353. – Ст. 1613.

54. Наказ Міністерства освіти і науки України № 575 «Про затвердження Інструкції про офіційну публікацію заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка та клопотання про її відкликання» від 03.08.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 34. – С. 369. – Ст. 1614.

55. Наказ Міністерства освіти і науки України № 576 «Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака для товарів і послуг» від 03.08.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 34. – С. 376. – Ст. 1615.

56. Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 03.08.2001 № 577 «Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на топографію інтегральної мікросхеми та видачу ліцензії на використання топографії інтегральної мікросхеми» // Офіційний вісник України вiд 07.09.2001 – 2001 р., № 34, С. 392, Ст. 1616

57. Наказ Міністерства освіти і науки України № 677 «Про затвердження Положення про Комісію щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг» від 07.10.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 42. – Стор. 216. – Ст. 2247.

58. Наказ Міністерства освіти і науки України № 175 «Про затвердження Правил погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг» від 4 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 11. – С. 176. – Ст. 693.

59. Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 22.04.2005 № 247 «Про затвердження Інструкції про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності» // Офіційний вісник України вiд 27.05.2005 – 2005 р., № 19, С. 202, Ст. 1008.

60. Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 18.04.2002 № 260 «Про затвердження Правил складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми» // Офіційний вісник України вiд 24.05.2002 – 2002 р., № 19, С. 25, Ст. 966

61. Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 04.05.2005 року № 273 «Про затвердження форм документів щодо питань видачі контрольних марок імпортерам, експортерам та відтворювачам примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних та інструкцій по здійсненню державного контролю за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності». // Офіційний вісник України. – 2005. – № 22. – Ст. 151.

62. Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 12.04.2001 № 292 «Про затвердження Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем» // Офіційний вісник України вiд 18.05.2001 – 2001 р., № 18, том 2, С. 1041, Ст. 805.

63. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.04.2005 № 228 «Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності» // Офіційний вісник України. – 2005. – № 19 – Ст. 1007

64. Наказ Міністерства аграрної політики України від 13 грудня 2002 року № 390 «Про затвердження Положення про Державний реєстр прав власників сортів рослин та про видачу патентів України на сорти рослин» // Офіційний вісник України, 2003, № 6 (21.02.2003), ст. 250;

65. Наказ Міністерства аграрної політики України від 3 вересня 2002 року № 249 «Про затвердження Правил складання та подання заявки на сорт» // Офіційний вісник України, 2002, № 44 (15.11.2002), ст. 2054;

66. Наказ Міністерства аграрної політики України від 30 серпня 2002 року № 247 «Про затвердження Критеріїв заборони поширення сортів в Україні» // Офіційний вісник України, 2002, № 44 (15.11.2002), ст. 2053;

67. Наказ Міністерства аграрної політики України від 26 лютого 2003 року № 42 «Про затвердження Положення про Державний реєстр заявок на сорти рослин» // Офіційний вісник України, 2003, № 13 (11.04.2003), ст. 589;

68. Наказ Міністерства аграрної політики України від 28 травня 2003 року № 151 «Про затвердження Положення про свідоцтво про авторство на сорт рослин» // Офіційний вісник України, 2003, № 24 (27.06.2003), ст. 1162;

69. Наказ Міністерства аграрної політики України від 21 липня 2003 року № 244 «Про затвердження Інструкції про реєстрацію договору про передачу майнового права на сорт і договору про передачу права на використання сорту» // Офіційний вісник України, 2003, № 33 (29.08.2003), ст. 1807;

70. Наказ Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 травня 2002 року № 134 /40 «Про затвердження Положення про Державний племінний реєстр» // Офіційний вісник України, 2002, № 24 (27.06.2002)(частина 2), ст. 1187;

71. Наказ Міністерства аграрної політики України від 13 червня 2005 року № 262 «Про здійснення кваліфікаційної експертизи родів і видів рослин, сорти яких не підлягають державному випробуванню». // www.rada.gov.ua.

72. Наказ Міністерства аграрної політики України від 29 грудня 2002 року № 416 «Про затвердження Положення про племінне свідоцтво (сертифікат) та зразків форм племінних свідоцтв (сертифікатів)» // Офіційний вісник України, 2003, № 5 (14.02.2003), ст. 201;

73. Наказ Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 17 липня 2001 року № 215 /66 «Про затвердження Положення про присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві та Положення про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахо репродуктора» // Офіційний вісник України, 2001, № 35 (14.09.2001), ст. 1646;

74. Наказ Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 29 липня 2002 року № 211 /61 «Про затвердження Положення про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу селекційного центру, підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві, заводської конюшні, контрольно-випробувальної станції, контрольно-випробувальної станції з птахівництва, іподрому, трендепо, підприємства (лабораторії) генетичного контролю, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів, підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції» // Офіційний вісник України, 2002, № 33 (30.08.2002), ст. 1548;

75. Наказ Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 29 травня 2003 року № 142 «Про затвердження Інструкції про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на сорт та відомостями, що занесені до Державного реєстру прав власників сортів рослин» // Офіційний вісник України, 2003, № 25 (04.07.2003), ст. 1233;

76. Наказ Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 12 березня 2003 року № 3-2 /139-43 «Про затвердження Порядку поширення в Україні сорту, на який не розповсюджується виключне право власника» // Офіційний вісник України, 2003, № 14 (18.04.2003), ст. 639;

77. Наказ Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 16 січня 2003 року № 17-1 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію з охорони прав на сорти рослин» // Офіційний вісник України, 2003, № 6 (21.02.2003), ст. 267.

78. Наказ Державного комітету статистики України вiд 10.08.2004 № 469 «Про затвердження форм первинної облікової документації з обліку об’єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій) та Інструкції щодо їх заповнення» // Офіційний вісник України вiд 17.09.2004 – 2004 р., № 35, С. 225, Ст. 2362.

79. Наказ Державного патентного відомства України вiд 22.08.1995 № 129 «Про затвердження Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію та порядок його видачі» // www.rada.gov.ua.

80. Наказ Міністерства оборони України вiд 05.03.2001 № 78 «Про затвердження Положення про патентно-ліцензійну, винахідницьку та раціоналізаторську роботу в Збройних Силах України» // Офіційний вісник України вiд 06.04.2001 – 2001 р., № 12, С. 421, Ст. 527.

81. «Правила домену.UA» // http: //www.a.iname.com.ua /ua_rules.phtml.

82. Постанова пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». // www.rada.gov.ua.

83. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом прав інтелектуальної власності». // Юридическая практика. – 2004. – № 26.

Міжнародне законодавство:

84. Парижская конвенция об охороне промишленной собственности от 20 марта 1883г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А.Д.Святоцкого, В.П. Петрова. – Т.2. – К.: Ин Юре, 1999.

85. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький акт від 24 липня 1971 р., змінений 2 жовтня 1979 р. // Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д. Святоцького. – Т.1: Право інтелектуальної власності. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – С.186-224.

86. Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апряля 1891 г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А.Д.Святоцкого, В.П. Петрова. – Т.2. – К.: Ин Юре, 1999.

87. Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів від 14 квітня 1891р. // Збірка вибраних міжнародних матеріалів. – К., 1999.

88. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р. // Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д. Святоцького. – Т.1: Право інтелектуальної власності. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – С.243-262.

89. Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження товарів та їх міжнародну реєстрацію від 31 жовтня 1958 р. // Збірка вибраних міжнародних матеріалів. – К., 1999.

90. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного мовлення. // Інтелектуальна власність. – 2001. – № 2. – С.71-75.

91. Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин від 02 грудня 1961 року // www.rada.gov.ua

92. Конвенция об учреждении Всемирной организации интеллектуальной собственности от 14 июля 1967 г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А.Д.Святоцкого, В.П. Петрова. – Т.2. – К.: Ин Юре, 1999.

93. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограмвід незаконного відтворення їх фонограм 1971 р. // Авторське право і суміжні права. Законодавство та судова практика. – Зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С.171-174.

94. Договір про закони з товарних знаків 1994 р. // Збірник нормативних актів з питань промислової власності / За ред. В.Л.Петрова, В.О.Жарова. – К.: Вища школа, 1999. – С.441-465.

95. Женевський договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів від 7 березня 1978 року //www.rada.gov.ua

96. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS). // Інтелектуальна власність. – 1999. – № 5, 6, 7.

Спеціальна література:

97. Авторское право Украины. Сборник нормативно-правовых актов / под ред. В.В.Ситцевого. – Издательство Агентства по защите прав авторов. Рес инкорпоралис. – 1996. – 164 с.

98. Адуев А.Н., Белгородская Е.М. Товарный знак и его правовое значение. М., Юрид. лит., 1972. – 77 с.

99. Азбука авторского права / Под ред. Тарасовой Е.В. – М. – 1982.

100. Азимов Ч.Н. Договорные отношения в области научно – технического прогресса. – X. – 1981.

101. Азимов Ч.Н. Основы патентного права Украины. – Х. – 1995.

102. Алексеев С. В. Правовое регулирование предпринимательской деятельности: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 502 с. – (Серия «Dura lex, sed lex»).

103. Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты. Науч.-практ. Изд. – К.: Издательский Дом «Ін Юре», 2000. – С. 19. (164 с.).

104. Андрощук Г. Раціоналізаторська діяльність за кордоном // Інтелектуальна власність. – К., 2003. – № 4. – С. 29-35.

105. Антимонов Б.С., Флейшиц В.А. Авторское право. – М. – 1957.

106. Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Изобретательское право. – М. – 1960.

107. Богуславский М.М. Вопросы авторского права в международных отношениях М. – Наука. – 1973. – 336 с.

108. Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных отношениях. – М. – 1962.

109. Борохович Л., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. – СПб: Питер, 2001 – 414 с.

110. Венгеров А.Б. Право и информация в условиях автоматизации управления. – М. – 1978.

111. Веркман К. Товарные знаки: создание, психология восприятия: Пер. с англ. – М.: Прогрес, 1986 – 518 с.

112. Гаврилов Э.П. Советское авторское право. Основые положения. Тенденции развития. – М. – Наука. – 1984. – 222 с.

113. Гаврилов Э.П. Издательство и автор. Вопросы и ответы по авторскому праву. – М. – 1981.

114. Гаврилов Э. К вопросу об охране коммерческой, служеюной и личной тайны. Гражданско-правовые аспекты // Хозяйство и право, 2003, № 5. С. 28-33.

115. Гаврина С. Ноу-хау: объект охраны // Юридическая практика, 2003, № 44 (306).

116. Гончар И. Режим коммерческой тайны // Юридическая практика, 2005, № 40 (406).

117. Глухівський Л. Національне законодавство з охорони прав на сорти рослин у контексті міжнародного законодавства // Інтелектуальна власність, 2002. – № 9. – С.3-9.

118. Горнісевич А. Правова охорона сортів рослин в Україні // Інтелектуальна власність, 2002. – № 7-8. – С.10-18.

119. Гришаев С.П. Правовая охрана изобретений, промышленных образцов, полезных моделей в России и за рубежом. – М. – 1993. – 72 с.

120. Данилова Е.Н. Фирма и название предприятия. Спб. 1915 – 39 с.

121. Демченко Т.С. Охорона товарних знаків (порівняльно-правовий аналіз). (Монографія). – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 2004. – 184 с.

122. Демченко Т.С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – С. 198-206.

123. Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей. М.: «Статут», 2003 – 416 с.

124. Дахно И.И. Патентно-лицензионная работа. К., 1996.

125. Денисова Р. Право на наукове відкриття як комплексний правовий інститут // Інтелектуальний капітал. – 2003. – № 3. – С. 32 – 33.

126. Диба І. Комерційна таємниця //Юридичний вісник України, 2005, № 35.

127. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

128. Дручок Г.В. Правовая охрана результатов селекции в СССР и некоторых зарубежных странах. Автореф... канд. юридич.наук: 12.712. – К., 1970 – 28с.

129. Дюма Ролан. Литературная и художественная собственность. – М. – 1993. Законодательство Украины об интеллектуальной собственности /С изменениями и дополнениями на 15 апреля 1998 г. / X., «Одиссей», 1998. Збірник законодавчих та нормативних актів. ч.1. Винаходи. Корисні моделі. – К. – 1998.

130. Еременко В. И., Подшибихин Л. В. Комментарий к закону Российской Федерации «О правовой охране топографий интегральных микросхем» // Комментарии к законодательству об охране интеллектуальной собственности. – М., 1997. – С. 215-236.

131. Завидов Б. Д. Комментарий к Федеральному закону «О коммерческой тайне» от 20 июля 2004 г. № 98-ФЗ. – М.: КНОРУС, 2005. – 52 с.

132. Закорецька Г. Охорона прав на раціоналізаторську пропозицію в новому Цивільному кодексі України // Інтелектуальна власність. – К., 2003. – № 4. – С. 3-7.

133. Збірник нормативних актів з питань промислової власності. Під ред. Голови Держпатенту України В.Л. Петрова і Першого заступника Голови Держпатенту України В.О.Жарова. К. – Вища школа. – 1998.

134. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В.Дзера. Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць та інші; За ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.

135. Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. – Зб. Документів, матеріалів, статтей / За заг. ред. О.Д.Святоцького. – К.: Видавничий центр «Ін Юре», 2003. – 368 с.

136. Интеллектуальная собственность. Основные материалы. Перевод с английского. – Новосибирск. – 1993.

137. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. В 4-х томах. Научно-практическое издание. Под общей редакцией доктора юридических наук, професора А.Д. Святоцкого. – К. – Інюре. – 1999. – 578 с.

138. Интеллектуальная собственность /в двух книгах /. – Минск – 1997.

139. Ионас В.Я. Произведения творчества в гражданском праве. – М. – Юрид. литература. – 1972.

140. Калюжный Р.А. Научно-технический прогресс в деятельности правоохранительных органов. – К. – 1990.

141. Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). Учебник. М.: Из-во НОРМА, 2000 – 480 с.

142. Капіца Ю. М. Проблеми охорони комерційної таємниці, ноу-хау та конфіденційної інформації в праві України // Огляд законодавства України та його реалізації. – К., 2000. – С. 175 – 199.

143. Коломиец А. Коммерческая тайна как объект гражданского оборота. – М.: Хозяйство и право, 2001. – 48 с. – (Прил. к журн. «Хозяйство и право», 2001, № 6).

144. Копылов В. А. Информационное право: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2004. – 512 с.

145. Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 384 с.

146. Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 463 с.

147. Кохановська О. В. Інформація як об’єкт правовідносин // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – Вип. 63-64. – С. 73-76.

148. Кохановська О. Теоретичні проблеми цивільно-правового регулювання інформаційних відносин в Україні // Право України, 2004, № 2. – С. 104-107

149. Кейзеров Н.М., Чалиба Т.М. Интеллектуальная собственность и культурные ценности /Проблеми социально-правовой защиты /. – М. – 1994.

150. Крайнєв П.П., Работягова Л.І., Дятлик І.І. Патентування винаходів в Україні / За ред. П.П.Крайнєва: Монографія. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 340 с.

151. Крижна В.М. Співвідношення прав на торговельну марку та промисловий зразок за законодавством України. // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 3. – С.191-197.

152. Кузнецов М.Н. Охрана результатов творческой деятельности в международном частном праве. – М. – 1988.

153. Кукрус А.Б., Кейтель X. Охрана промышленной собственности. Аналитический обзор. – Таллин. – 1980.

154. Кузнєцова Н.С., Кохановська О.В. Найменування юридичної особи і комерційне (фірмове) найменування. – С.446-459. // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. наук. статей / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України: ТОВ «Юрид. думка», 2006. – 638с.

155. Левченко В.И. Правовая охрана селекционных дострижений. – М., 1983. – 168 с.

156. Лопатин В. Н. Правовая охрана и защита коммерческой тайны // Законодательство, 1998, № 11. – С. 77-82.

157. Макода В.Є. Правова охорона промислових зразків в Україні. К.: УАБ, 2000. – 172с.

158. Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав. – М. – 1987.

159. Матвеев Ю.Г. Международные конвенции по авторскому праву. – М. – Межд. отношения. – 1978.

160. Международное частное право. Учебное пособие /сост. Задыхайло Д.В. – Харьков. – «Консум». – 1998.

161. Мельник О.М. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні: цивільно-правовий аспект. Ірпінь, 2001. – 135 с.

162. Мельник О.М. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в України. Харків, 2002. – 362 с.

163. Мироненко Н.М., Карпенко О.Д. Товарные знаки: практика правовой охраны. – Реферативный обзор действующего законодательства и практики его применения. – К. – 1996.

164. Мусияка В.Л. Авторские договоры. – К. – 1988

165. Нікіфоров Г.К., Нікіфоров С.С. Підприємництво та правовий захист комерційної таємниці: Навч.-практ. посіб. Для вищих навч. зал. – К.: олан, 2001. – 208 с.

166. Ніколаєв В., Остапович Г., Костицька І., Ніколаєва А. Правове регулювання інформаційної безпеки у сфері підприємницької діяльності. – К., 2002, 20с.

167. Ніколаєва Т. Конфіденційна інформація // Юридичний вісник України, 2004, № 37.

168. Носік Ю. Міжнародно-правова охорона комерційної таємниці // Право України. – 2004. – № 11. – с. 131-135.

169. Носік Ю.В. Збереження комерційної таємниці в господарському судочинстві //Вісник господарського судочинства.– 2003. – № 3. – с. 214 – 223.

170. Отнюкова Г.Д. Коммерческая тайна // Закон, 1998, № 2. – С. 57-60

171. Основи інтелектуальної власності. – К. – Ін Юре – 1999. – 578 с.

172. Охрана изобретений и товарных знаков. – Рига. – Зинанте. – 1995.

173. Охрана промышленной собственности в Украине. – К. – Ін Юре – 1998. – 426 с.

174. Оценка интеллектуальной собственности: Учеб. Пособие / Под ред. С.А.Смирнова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 352 с.

175. Пастухов О.М. Авторське право в Інтернеті. – К.: Школа, 2004. – 144 с.

176. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е., М.: «Статут», 2001. – 353 с.(Классика российской цивилистики).

177. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. – К. – Юрінком Інтер. – 1998.

178. Підопригора О.О. Інтелектуальна власність. Законодавство України про інтелектуальну власність. Харків. – Консум. – 1997.

179. Підопригора О. Наукове відкриття в Цивільному кодексі України // Інтелектуальна власність. – К., 2003. – № 7. – С. 3-7.

180. Пиленко А.А. Право изобретателя. – М.: «Статут», 2001. – 688 с. (Классика российской цивилистики).

181. Постульга В. Некоторые аспекты правового статуса информации с ограниченным доступом // Юридическая практика, 2003 г. – № 11 (273).

182. Право інтелектуальної власності. Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д.Святоцького. – 2-ге вид. К.: «Ін Юре», 2002 – 672 с.

183. Промислова власність в Укрїні: проблеми правової охорони: Зб. наук. статей / За ред. Ю.С.Шемчушенка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004 – 548 с.

184. Радченко Н.А. Соотношение правовой охороны промышленных образцов и товарных знаков. М.: 2001. – 50 с.

185. Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю (аналіз складів злочинів). Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.: 12.00.08 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2002. – 15 с.

186. Раевич С.И. Исключительные права. Право на товарные знаки, промышленные образцы, изобретения, авторское право. Л., 1926. – 137с.

187. Рачковский В.В. Зарубежное законодательство о коммерческой тайне // Правоведение. – 1999. – № 3. – С.100 – 104.

188. Редько В.; Пічкур О. Захист прав селекціонерів і національних інтересів України! Міф чи реальність? // Інтелектуальна власність, 2001. – № 8. – С.15.

189. Рассомахіна О. Особливості правової охорони добре відомих знаків в Україні. // Юридичний журнал № 6. – 2004. – С. 79-83.

190. Розенберг В.В. Фирма. Догматический очерк. Спб. 1914. – 181 с.

191. Рульєв В.; Туровцева В.; Саньков С. Правова охорона селекційних досягнень у садівництві // Інтелектуальна власність, 2003. – № 1. – С.19-22

192. Свядосц Ю.И. Правовая охрана товарных знаков в капиталистических странах. Учеб. пособие, М., 1969. – 189 с.

193. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. – Учебник. – М. – ТЕИС. – 1996. – с.702.

194. Сергеев А.П. Патентное право. Учебное пособие. – М. – 1994.

195. Сергєєва О. Поняття та ознаки комерційної таємниці // Підприємництво, господарство і право, 2001, № 2. – С. 36 – 38.

196. Сляднева А. Определение понятия коммерческой тайны субъекта хозяйствования // Підприємництво, господарство і право, 2004, № 9. – С. 40-43.

197. Сляднєва Г.О. Право суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.: 12: 00.04 / Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2005. – 16 с.

198. Соловьев Э. Я. Коммерческая тайна и ее защита. – М.: Ось-89, 2001. – 128 с.

199. Серебровский В.Й. Вопросы советского авторского права. – М. – 1956.

200. Тимофеенко Л.П. Охрана прав на интеллектуальную собственность. – К. – 1994.

201. Тимофеенко Л.П. Интеллектуальная собственность: Проблемы правовой охраны и использования. – К. – 1995.

202. Тимофеенко Л.П. О смежных правах. – К. – 1996.

203. Хекл. Б, Шпунда М. Товарные знаки и промышленные образцы. М.: ЦНИИПИ, 1969. – 68 с.

204. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Книга перша / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004 – 736 с.

205. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2 т. / За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 520 с.

206. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фадеевої, В.Л.Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1 – 480с.

207. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. / За ред. розробників Цивільного кодексу України. – К.: Істина. – 928 с.

208. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – Ч.1. – 692 с., Ч.2. – 896 с.

209. Цират А.В. Франчайзинг и франчайзинговый договор: Учебн. – практ. пособие. – К.: Истина, 2002. – 240 с.

210. Чертков В.Л. Судебная защита прав и интересов автора. – М. – 1971.

211. Шатров В.П. Международное сотрудничество в области изобретательского и авторского права. – М. – межд. отношения. – 1982.

212. Шестимиров А.А., Минаев А.А. промышленные образцы. – М. – 1996. – 397 с.

213. Шишмарева Е. В. Общие признаки информации, составляющей коммерческую тайну // Журнал российского права, 2004, № 9. – С. 73 – 80.

214. Шишка Р.Б. Охорона прав суб’єктів інтелектуальної власності у цивільному праві України. / Автореф. дис. … док. юр. наук: 12.00.03. // Одеська національна юридична академія. – Одеса. – 2004. – 38 с.

215. Шишка Р.Б. Охорона прав інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект: Монографія. – Х.: Вид-во Нац.ун-ту внтур.справ, 2002. – 368 с.

216. Штефан М.И. Ответственность за нарушение авторских и смежных прав.

217. Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 9. – С. 32-35.

218. Штефан М.И. Ответственность за нарушение прав в сфере промышленной собственности и судебная защита этих прав. Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 10. – С. 41-44.

219. Юрченко А.К. Издательский договор. – Ленинград, 1988.