![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Газовий каротаж після буріння
Газовий каротаж після буріння свердловин базується на вивченні газовмісту промивної рідини, яка збагачується газоутворюючими вуглеводнями, що надходять із пластів, у період перериву її циркуляції. Газовий каротаж після буріння проводиться при відновленні циркуляції промивної рідини після простою свердловини. Про газонасиченість пластів судять за вмістом в промивній рідині вуглеводневих газів, що надходять з пластів в свердловину. Істотною задачею при цьому є вибір оптимального часу перерви циркуляції рідини. Недостатня перерва циркуляції рідини приводить до пропуску покладу, а дуже велика - до утруднення локалізації покладу. Оптимальний час складає від 3 до 20 годин. При газовому каротажі після буріння проводиться безперервна реєстрація газовмісту промивної рідини у перебігу часу, достатнього для виходу двократного об'єму цієї рідини з досліджуваної глибини до земної поверхні. Для визначення істинної глибини розміщення аномальних газосвідчень (до початку спуску бурильних труб) користуються виразом:
де Н а – глибина аномального газосвідчення, зафіксованого на кривій після спуску колони; Н к – глибина спущеної бурової колони до початку циркуляції; V к – об’єм рідини, що витісняється колоною бурильних труб завдовжки 1 м; V 0 – об’єм 1 м відкритого стовбура свердловини. Газометрія свердловин після буріння включає визначення вмісту газу в промивній рідині: - при відновленні циркуляції без обробки стовбура свердловини; - при обробці стовбура свердловини після перериву циркуляції; - при розширенні стовбура свердловини після перериву циркуляції. При проведенні газометрії свердловин після буріння розв’язують наступні задачі: - виявлення покладів нафти і газу; - визначення характеру покладів (газовий, нафтовий, обводнений); - визначення глибини залягання покладів.
|