![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Радіометричні роботи
Усі роботи, які пов'язані з використанням радіоактивних речовин у закритому або відкритому виді, проводяться з дотриманням «Санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань», а також діючих інструкцій, настанов і нормативів. Особи, які направляються на роботу з радіоактивними речовинами (РР) і джерелами іонізуючих випромінювань, попередньо проходять медичний огляд. Допускаються до роботи тільки ті, хто не має медичних протипоказів. У період роботи вони піддаються періодичному медичному огляду. Усі працюючі з радіоактивними речовинами й іонізуючими джерелами повинні бути навчені безпечним прийомам роботи, знати правила користування санітарно-технічними пристроями і захисними пристосуваннями, а також правила особистої гігієни — повинні здати відповідний техмінімум. Для того щоб убезпечити обслуговуючий персонал від шкідливої дії радіоактивних речовин, необхідно організувати правильне збереження, перевезення РР і роботу з ними на свердловинах, а також контроль за забрудненням цими речовинами робочих місць. Для запобігання опромінення треба дотримуватися наступних правил: - використовувати джерела випромінювання мінімальної активності, яка необхідна для даного виду робіт; - виконувати операції з джерелами випромінювань протягом дуже короткого часу; - проводити роботи на максимально можливій відстані від джерела випромінювань, використовуючи дистанційний інструмент; - застосовувати захисні засоби у виді контейнерів, екранів і спецодягу; - здійснювати радіометричний і дозиметричний контроль. При радіометричних дослідженнях свердловин використовуються закриті і відкриті джерела випромінювань. На базах промислових геофізичних контор радіоактивні речовини зберігаються в спеціальних приміщеннях (сховищах), які обладнані у відповідності з вимогами «Санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань». Сховище має відділення для джерел нейтронів, джерел гамма-випромінювань, для рідких радіоактивних ізотопів, а також для радіоактивних джерел, які непридатні для використання через їх малу активність. Радіоактивні речовини зберігають у переносних контейнерах, що у залежності від активності РР знаходяться в спеціальних сейфах або колодязях. Відповідальність за збереження радіоактивних речовин несе працівник, який призначений наказом на підприємстві. Він також приймає і видає РР начальникам партій з дозволу керівника підприємства, що фіксується в журналі обліку і руху РР. В усіх випадках РР транспортуються тільки в спеціальних контейнерах. Контейнери жорстко кріпляться в задній частині лабораторії або підйомника. Кришки контейнерів і кузова лабораторії або підйомника закривають на замок. Ключі зберігаються в начальника партії (загону), який несе повну відповідальність за зберігання РР, які отримані із сховища. При втраті або розливі РР начальник партії (загону) негайно сповіщає про це в міліцію, органам санітарного нагляду і керівництву свого підприємства. Про те, що трапилося, складається акт. Місця перебування джерел радіоактивних випромінювань позначаються спеціальним знаком, у якого внутрішнє коло і три сектори у виді пелюстків пофарбовані в червоний колір на жовтому тілі самого знака. У нижній частині знака є попереджувальний напис “Обережно, радіоактивність! ”. Роботи з закритими джерелами випромінювання Після прибуття на свердловину переносний контейнер із джерелом нейтронів або гама-джерелом відносять на відстань 10 м від місця роботи і ведуть за ним постійне спостереження. Перед встановленням в свердловинний прилад джерело витягається з контейнера за допомогою дистанційних пристосувань (маніпуляторів). Свердловинний прилад опускають у свердловину і витягають з неї за допомогою спуско-підйомних механізмів. Після підйому приладу із свердловини джерело нейтронів або гамма-випромінювання негайно перекладають у контейнер. В аварійних випадках – залишенні приладу в свердловині та неможливості його витягу в неушкодженому стані – прилад обережно збивають на вибій і заливають цементом згідно «Санітарним правилам роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань». Аварія ліквідується за планом, який погоджений з органами Державного санітарного нагляду (Держсаннагляду). Роботи з рідкими радіоактивними ізотопами У свердловину радіоактивні ізотопи вводяться за допомогою спеціальних маніпуляторів та інших пристосувань для розбивання ампул щоб уникнути забруднення устаткування і території промислу, геофізичного устаткування, а також виконавців робіт. Після роботи, яка пов'язана із використанням рідких радіоактивних ізотопів, необхідно контролювати забруднення радіоактивними речовинами устя свердловини, території, яка прилягає до свердловини, контейнерів та іншого устаткування геофізичної партії, а також спецодяг, який стикався з радіоактивним розчином. Результати вимірів заносять у спеціальний журнал і за ними складають радіометричну карту з вказівкою потужності дози на кожному окремому об'єкті. У випадку виявлення забруднення радіоактивними ізотопами складають акт і план ліквідації забруднення за участю представників органів Держсаннагляду. Для дезактивації місць забруднення застосовують спеціальні миючі розчини. При виконанні робіт, які пов'язані з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань, за обслуговуючим персоналом ведуть радіометричний контроль, що зводиться до визначення дози нейтронного випромінювання і гамма-випромінювання. Дозу гамма-випромінювання, яка отримана кожним працівником за робочий день, вимірюють за допомогою кишенькових індивідуальних дозиметрів або шляхом перерахування показів радіометрів, які відградуйовані в одиницях потужності дози Р мікрорентгенів у годину. В останньому випадку сумарну дозу Д знаходять як добуток потужності дози на тривалість опромінення t:
Дозу опромінення тепловими або швидкими нейтронами (у нейтронах на квадратний сантиметр) на кожній окремій операції можна визначати за допомогою радіометрів і розрахунковим шляхом для швидких нейтронів. У випадку використання радіометрів дозу опромінення розраховують за приведеною вище формулою (11.1) для дози гамма-опромінення, де Р – потужність дози теплових або швидких нейтронів, яка зняти за шкалою радіометра в нейтр./см2·с, t — тривалість роботи в с. При розрахунковому способі визначення дози опромінення швидкими нейтронами використовують наступні формули: при незахищеному джерелі:
при наявності захисту:
де N – потужність джерела нейтронів; R – відстань від джерела до тіла працюючого; В – фактор нагромадження; Sn з – макроскопічний перетин взаємодії; х – товщина екрана; t – тривалість опромінення. При шестигодинному робочому дні гранично допустима доза опромінення (ГДД) для гамма-опромінення складає до 0, 1 Р в тиждень, або 0, 017 Р в день, для швидких нейтронів – до 2, 6·106 нейтр./см2 у тиждень, для теплових нейтронів – до 108 нейтр./см2 у тиждень.
|