ТЕМА 5 – 1 год. Дії студентів і співробітників при радіаційних аваріях і радіаційному забрудненні місцевості. Дозиметричні прилади та робота з ними. Захисні споруди ЦЗ.

За останні десятиліття по світу прокотилися хвилі різних інфекційних захворювань, які охоплювали континенти, держави, мільйони людей та нанесли непоправну шкоду і велику смертність. Були не поодинокі випадки, коли грип в Україні змушував у великих містах припиняти заняття у школах на тривалий час (у місті Києві на два тижні), призводив до часткового порушення виробничої та іншої діяльності.

Інфекційні захворювання людей поділяться на:

- окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних хвороб;

- інфекційне захворювання людей хворобами невиявленого походження;

- епідемічний спалах небезпечних інфекційних хвороб;

- групові випадки небезпечних інфекційних хвороб;

- епідемії (грец. - поширений в народі) та пандемії (грец.- все населення.).

Для характеристик масових інфекційних захворювань серед населення прийнято використовувати наступні терміни і визначення.

Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і здоров'я людей, загроза існування сільськогосподарських тварин і рослин в результаті широкого розповсюдження інфекційних захворювань (виникнення джерела біологічно-соціальної надзвичайної ситуації).

Джерело біологічно-соціальної надзвичайної ситуації - особливо небезпечна або широко розповсюджена інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин і рослин, в результаті яких на визначеній території виникла або може виникнути біологічно-соціальна надзвичайна ситуація.

Біологічна безпека - стан захисту людей, сільськогосподарських тварин і рослин, довкілля від небезпеки, що викликана або буде викликана джерелом біологічно-соціальної надзвичайної ситуації.

Особливо небезпечна інфекція - стан зараження організму людей або тварин, що проявляється в вигляді інфекційних захворювань, прогресуючий за часом і в просторі, що викликає тяжкі наслідки для здоров'я людей і сільськогосподарських тварин або їх загибель.

Збудник інфекційного захворювання – патогенний (хвороботворний) мікроорганізм, що має еволюційне пристосування до паразитування в організмі людини або тварини і потенційно здатний викликати захворювання інфекційною хворобою.

Джерело збудника інфекційної хвороби - організм зараженої людини або тварини, в якому іде природний процес зберігання, розмноження і виділення в зовнішнє середовище збудника інфекційної хвороби.

Епідемія - масове, прогресуюче за часом і в просторі в межах визначеного регіону розповсюдження інфекційної хвороби людей, яке значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворюваності.

Епідемічний осередок - місце зараження і перебування людей, що захворіли інфекційною хворобою або територія, в межах якої за певний відрізок часу можливе зараження людей і сільськогосподарських тварин збудниками інфекційної хвороби.

Розміри осередків зараження залежать від виду збудників інфекційних захворювань людей, масштабів і способів їх розповсюдження, метеорологічних умов і швидкості прийняття заходів з ліквідації джерел зараження.

Загальні відомості про інфекційні захворювання та характеристика деяких збудників хвороб.

Інфекційні хвороби людей - це захворюваність хвороботворними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами, рикетсіями, грибками) та виробленими ними токсинами, яка передається від хворої людини або тварини здоровій людині. Інфекційні хвороби проявляються в вигляді епідемічних осередків.

Бактерії можна розглядати під мікроскопом. Вони розмножуються простим поділом. У сприятливих умовах через кожні ЗО хвилин виникають з однієї клітини 2 самостійні. Під дією прямих променів сонця дезинфікуючих речовин і температури більш ніж 60 градусів бактерії гинуть. До низьких температур малочутливі. Деякі види бактерій (збудники сибірки, газової гангрени, правця (рос. столбняк) можуть утворювати поза організмом людини чи тварини спори які дуже стійкі і зберігаються десятки років. Бактерії виділяють токсини, а деякі з них у невеликих кількостях можуть спричинити загибель людини чи тварини.

Грибки - це одно, або багатоклітинні організми, які відрізняються від бактерій складнішою будовою. Розмножуються простим поділом, спороутворенням, брунькуванням і статевим шляхом. Спори грибків стійкі до висушування, дії променів сонця і дезинфікуючих засобів. Захворювання, які виникають внаслідок дії грибків, характеризуються ураженням внутрішніх органів, важким і затяжним протіканням.

Рикетсії є однією із груп бактеріоподібних організмів, що паразитують в клітинах живої тварини. Розмножуються поперечним бінарним діленням. Не утворюють спор, достатньо стійкі до висушування, заморожування і дії " відносно високих температур" до 50 градусів. Рикетсії є причиною захворювання людей висипним тифом та інших.

Віруси - це велика група біологічних агентів, які не мають клітинної структури. Розвиваються і розмножуються тільки у живих клітинах, використовуючи для цього їх біосинтетичний апарат. Вони легко переносять низькі температури та температури до 60 градусів, але погано - висушування, ультрафіолетове випромінювання та дію дезинфікуючих засобів: формаліну, хлораміну та інших.

Патогенні віруси є причиною багатьох важких і небезпечних захворювань людей, тварин та рослин. До них відносяться віспа, ящур, тропічні пропасниці та інші.

Епідемічним процесом називають процес виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей, що являє собою безперервну ланцюгову послідовність виникнення однорідних інфекційних захворювань людей. Він може проявлятися у формі епідемічної і екзотичної захворюваності.

Епідемічна захворюваність або епідемія - це постійна реєстрація на визначеній території захворюваності, яка властива даній місцевості. Екзотична захворюваність відмічається при завозі збудників на територію, яка вільна від даної інфекційної хвороби.

Спорадична захворюваність - це звичайний рівень захворюваності, який властивий відповідній хворобі в даній місцевості.

Епідемічним вибухом називають обмежений за часом і на визначеній території різкий підйом захворюваності, яка пов'язана з одночасним зараженням людей.

Захворюваність визначається відношенням числа захворювань за певний відрізок часу до числа жителів даного району, міста в той самий період.

Смертність - це число смертей від даного захворювання, яке визначено коефіцієнтом на 100 тисяч, 10 тисяч і 1000 чоловік, що охоплені епідемічним спостереженням.

Як уже зазначалося вище збудниками інфекційних захворювань є патогенні (від грец. пато - біль, страждання + ген – породжую, створюю) організми.

Особливостями дії мікроорганізмів є:

> висока ефективність зараження людей;

> здатність викликати захворювання внаслідок контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;

> наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву повного захворювання (від декількох годин до десятків днів);

> певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;

- здатність проникати в негерметичні приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей.

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:

- через верхні дихальні шляхи (повітрям);

- через шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);

- через проникнення у кров (переважно кровососними паразитами);

- через шкіру та слизові оболонки.

Шляхи передачі збудника - це визначені елементи навколишнього середовища або їх комбінації, які забезпечують перенос збудника від джерела до оточуючих людей в конкретних епідемічних умовах.

Дуже велика кількість інфекційних захворювань передається через дихальні шляхи. Збудники цих захворювань паразитують на слизових оболонках носа, горла, гортані, тобто на слизових так званих верхніх дихальних шляхів. При спілкуванні хворого зі здоровою людиною збудник захворювання передається під час розмови з носа і рота, найдрібніші частки слизу розбризкуються і внаслідок цього відбувається ураження здорової людини. Патогенні мікроорганізми легко проникають у верхні дихальні шляхи здорової людини. Внаслідок цього відбувається поширення епідемій, особливо в місцях скупчення людей. Боротьба з цими захворюваннями ведеться ізоляцією хворих, за допомогою правил особистої гігієни та безпеки.

Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають: чуму, ♦ сибірку, ♦ сап, ♦ холеру, ♦ лихоманку, ♦ віспу, ♦ ботулізм, грип тощо. Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфек­ційних захворювань можуть викликати різні розлади, як клінічного, так і анатомічного характеру. Деякі із збудників захворювань можуть спричиняти інфекційні хвороби через харчі (вода, молоко, продукти), вжи­ваючи які, людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприяють комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.

Розглянемо ряд збудників інфекційних захворювань та їх вплив на організм людини.

Таблиця № 1.