Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

О. Гольденвейзер «З київських спогадів»

Це завдання передбачає складання розгорнутої відповіді:

1) Визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;

2) Визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій і історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з’ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в документі;

3) Поміркуйте, у чому цінність документа, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів.

То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних коміса­рів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших “завоювань революції”, – скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Зага­лом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих – у руках Центральної Ради, яка так само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, незважаючи на всі старання українців довести, що вони – ті самі більшовики, це змагання “хто лівіший” закінчи­лось не на їхню користь…

26 січня… Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів – від 15 до 26 січня. Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звід ти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки… Жертв серед киян було порівняно небагато: проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спала­хували пожежі, і це справляло моторошне враження. Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом Ще з деся­ток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчувати­ся випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив. 26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одер­жання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала помітною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з місцевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків.

Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вон були вже в Києві… Наступного ранку, після втечі Євгенії Бош т інших комісарів, до міста ввійшли незначні українські частини н чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти nej тими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці.

…Цікавість брала гору, і кияни юрбами потяглися на вокзал, ще подивитися на заморських гостей… Вигляд вони мали обвітрених зморений і виснажений. Одягнені в суцільний сірий колір, із сірим заплічниками, біля сірих візків і кухонь, німецькі полки справляли враження якогось каравану подорожніх.

Утім, наступного дня на Софійському майдані німецьке командування влаштувало доволі імпозантний парад, який, за словами присутніх, уже більшою мірою відповідав нашим уявленням про німецьку армію.

Потім почалося те, що один німецький солдат визначив словам “Ми наведемо лад”. Було видрукувано прекрасний план міста німецькою мовою. На всіх перехрестях встановлено дощечки з німецьким написами. Спеціальні стрілки вказували, як куди пройти, і одра було зазначено, скільки хвилин на це потрібно. Все місто, наче пав тинням, обплутали телеграфними й телефонними дротами…»