![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота №2
Тема. Встановлення системної плати в корпус, задання параметрів її роботи. Мета. Вивчити принципи встановлення системної плати в корпус та навчитися налаштовувати основні параметри її роботи. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ. Материнська або системна плата - це той фундамент, на якому побудований будь-який сучасний комп'ютер, будь то настільний ПК, ноутбук або вбудовувана система. Саме материнська плата об'єднує такі різні за своєю суттю і функціональності комплектуючі, як процесор, оперативна пам'ять, плати розширення і всілякі накопичувачі. Саме завдяки материнській платі до комп'ютера можна підключати периферійні пристрої, адже навіть якщо набір системної логіки (чіпсет) підтримує різноманітні шини і інтерфейси, до звичної мікросхеми напряму підключити, наприклад, принтер, навряд кому вдасться.
Зупинимося лише на двох чисто електричних параметрах материнської плати. Оскільки мікросхеми розраховані на роботу в строго обумовлених режимах, для забезпечення їх надійності і довговічності необхідне якісне живлення. Звичайно, значну роль тут виконує блок живлення, до якого підключається плата, проте різним компонентам необхідна різна потужність, причому енергоспоживання окремих комплектуючих, наприклад, процесора, непостійне. Всі ці чинники змушують вдаватися до додаткових міркувань. Для подачі необхідної напруги на різні комплектуючі у всіх сучасних материнських платах використовується стабілізатор напруги, який найчастіше встановлюється безпосередньо на плати, але, буває, і виконується у вигляді окремої невеликої плати, розміщуваної в цілях належного охолоджування в безпосередній близькості від блоку живлення. Стабілізатор напруги працює в автоматичному режимі, залежно від того, на які контакти подається навантаження, іншими словами, до якого роз'єму підключений той або інший пристрій або елемент плати. Функція розгону процесора, часто підтримувана сучасною платою, використовує ручне регулювання напруги (в розумних межах, безумовно), яке реалізується для користувача через BIOS або через спеціалізовану утиліту.
Перейдемо до безпосередніх функцій материнської плати. У обов'язковому порядку на цій платі розміщуються системна шина, процесорний роз'єм, слоти для модулів оперативної пам'яті (можливий варіант, коли мікросхеми пам'яті упаюються безпосередньо в плату), слоти розширення, різні контроллери, а також порти вводу-виводу. Як бачимо, системна плата об'єднує в єдину систему всі компоненти комп'ютера - без неї вони б залишалися просто набором не зв'язаних один з одним комплектуючих. На наступній фотографії зображена типова сучасна материнська плата P5GDC-V Deluxe виробництва відомої тайваньської компанії Asus. Ця плата на основі набору системної логіки Intel 915G розрахована на процесори Intel Pentium 4 в корпусі LGA 775 і підтримує майже всі технології, що зустрічаються в сучасних настільних комп'ютерах. Короткі характеристики цієї моделі:
Розглянемо, де ж на платі розташовані ці компоненти. Відразу в очі впадає роз'єм для процесора, на який наклеєна захисна жовта наклейка, що одночасно закликає до обережності при установці чіпа.
Ще лівіше і дещо нижче ми бачимо ще один масивний радіатор з фірмовою назвою сімейства материнських плат Asus. Цим радіатором накритий " південний міст" ICH6R, що відповідає за системи вводу-виводу і контроллер USB 2.0, а також (у нашому випадку) RAID-контроллер. Нижче за процесорне гніздо і " північний міст" розташовані слоти для оперативної пам'яті. Плата, що розглядається нами, відрізняється тим, що в ній можуть використовуватися як звичні модулі пам'яті DDR, так і дорожчі, але потенційно продуктивніші модулі пам'яті DDR2. Як бачимо, слотів шість і вони виділені кольором в пари - це означає, що плата розрахована на оперативну пам'ять, що працює в двохканальному режимі, тобто в даному випадку модулі пам'яті однакового типу і об'єму повинні встановлюватися попарно в слоти одного кольору. При цьому в плату можна встановити або чотири модулі пам'яті DDR, або два модулі типа DDR2, одночасна робота пам'яті різних типів не підтримується (як, втім, і в будь-якій іншій подібній системній платі). Безпосередньо під слотами для оперативної пам'яті розміщені роз'єм IDE для накопичувачів (зліва) і роз'єм для підведення до материнської плати електроструму від блоку живлення.
Оскільки для сучасних процесорів Pentium 4 потрібне додаткове електроживлення, в правому верхньому кутку плати передбачений відповідний роз'єм для підключення до блоку живлення.
Зліва від " південного моста" розташований ще один роз'єм IDE для підключення вінчестерів або оптичних накопичувачів по традиційній паралельній шині ATA.
Мікросхема BIOS, що відповідає за зберігання однойменної програми базової системи вводу-виводу, а також батарея, від якої здійснюється живлення цієї мікросхеми. Роз'єм для підключення флоппи-дисковода розташований у лівого краю плати. Хоча сьогодні дискетами вже мало хто користується, багато виробників системних плат не поспішають відмовлятися від цього контролера, ймовірно, в ім'я сумісності. Втім, в комп'ютерах Apple флоппі-дисководи не встановлюються вже декілька років, і цей факт нікого не обурює. У лівій верхній частині системної плати розташовані слоти для установки плати розширення. Два крайніх зліва маленьких слоти - це роз'єми для плати з інтерфейсом PCI Express x1 (теоретична смуга пропускання - до 250 Мбайт/с). Таких плат поки що практично немає на ринку, проте в перспективі виробники мають намір повністю відмовитися від звичних PCI і перейти на випуск карт виключно з новим інтерфейсом. Далі слідують три слоти PCI, а чорним кольором виділений слот PCI Express x16 (теоретична смуга пропускання - до 4000 Мбайт/с) для установки відеокарти. У правій верхній частині розпаяні різні роз'єми, які після установки плати в системний блок будуть виведені на його задню стінку. Розглянемо їх докладніше. Зліва, один над іншим, розміщені два порти PS/2 для підключення миші і клавіатури. Потім йдуть паралельний порт, цифровий аудіоінтерфейс S/PDIF, аналоговий відеовихід VGA (15-контактний роз'єм D-Sub) для підключення монітора, порт IEEE 1394 або FireWire (вгорі) і два порти USB 2.0, мережевий порт і ще два порти USB 2.0, і, нарешті, шість аудіопортів від вбудованого звукового контроллера.
ХІД РОБОТИ
1. Установка материнської плати на шасі.
Відкриваю панелі з обох боків корпусу ПК, викручуючи 4 гвинти(по 2 шт. на кожну панель). Із зображень зліва та справа видно що даний корпус типу башта типорозміру міді, має незнімну панель, на яку кріпиться системна плата. 2. Підключення індикаторів лицьової панелі.
На корпусі комп'ютера розташовані 2 кнопки управління і кілька світлодіодних індикаторів. Для підключення цих органів управління до системної плати вона має контактне поле, до якого приєднуються всі роз'єми,
|