Завдання 3. Точка беззбитковості у грошових одиницях – це сума змінних і постійних витрат

Точка беззбитковості у грошових одиницях – це сума змінних і постійних витрат. Розрахувати її можна також у натуральних одиницях, виходячи із даних на одиницю продукції за формулою:

ТБ = ПВ / (Ц-ЗВ), де ПВ – постійні витрати підприємства; Ц – ціна реалізації одиниці продукції; ЗВ – змінні витрати на одиницю продукції.

Вважаємо, що у короткостроковому періоді постійні витрати підприємства незмінні. Для розрахунку скористайтесь таблицею:

Маржинальний дохід – це обсяг продажу мінус змінні витрати або постійні витрати плюс прибуток. Коефіцієнт маржинального доходу – відношення маржинального доходу до обсягу продаж.

Для розрахунку скористайтесь таблицею:

Запас міцності у грошових одиницях є різницею між обсягом продаж та точкою беззбитковості. Коефіцієнт запасу міцності - це відношення запасу міцності до обсягу продаж.

Для розрахунку скористайтесь таблицею:

Тема: „ Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв ”

Завдання 1. Калькуляція собівартості продукції консервного цеху, оприбуткування продукції та закриття аналітичних рахунків (простий метод обліку витрат)

1. Скласти бухгалтерські проводки по наведених господарських операціях.
2. Визначити фактичну собівартість готової продукції.
3. Списати калькуляційні різниці та закрити аналітичні рахунки.

За звітний період у аграрному підприємстві виникли такі затрати.

Планова собівартість отриманої продукції становить: квашена капуста - 210 грн. за 1 ц, консервовані помідори - 541 грн. за 1 ц, консервовані кабачки у банках ємністю 3 л - 7801 грн. за 1 тис. банок, ємністю 2 л – 5203 грн. за 1 тис. банок, ємністю 1, 5 л – 3906 грн. за 1 тис. банок.Коефіцієнти переводу 10-ти літрової ємкості у туби – 28, 3, 3-х літрової – 8, 48, 2-х літрової – 5, 66, 1, 5-а літрової – 4, 24.

Вся квашена капуста використана у власній їдальні. Із загальної кількості консервованих кабачків 70% реалізовано через власний магазин, а решта знаходяться на складі. Для потреб їдальні використано 40% виготовлених консервованих помідорів, решта були реалізовані.

Завдання 2. Калькуляція собівартості продукції борошномельного виробництва (позамовний метод обліку витрат)

1. Скласти кореспонденцію рахунків по списанню витрат і оприбуткуванню готової продукції.
2. Визначити фактичну собівартість 1 ц борошна, 1 ц дерті та 1 помелу.
3. Списати калькуляційні різниці та закрити аналітичний рахунок «Борошно».

У млині аграрного підприємства перемелено на борошно зерно озимої пшениці власного виробництва і давальницьке, а також власну кукурудзу на дерть.

Для переробки надійшло зерна: власне зерно озимої пшениці - 1380 ц, давальницьке зерно озимої пшениці - 1060 ц, власне зерно кукурудзи - 1400 ц. Справедлива вартість з урахуванням витрат на продаж 1 ц зерна озимої пшениці становить 56 грн. за 1 ц, кукурудзи 66 грн. за 1 ц.

Трудомісткість розмелу зерна на борошно – 1, 0, а переробки кукурудзи на дерть – 0, 7.

Від переробки власного зерна пшениці та кукурудзи отримано: борошно пшеничне - 993, 6 ц, висівки - 121, 5 ц, дерть кукурудзяна - 1358 ц.

Планова собівартість 1 помелу 4, 5 грн. за 1 ц. Планова собівартість отриманої продукції становить: борошно пшеничне - 85 грн. за 1 ц, дерть кукурудзяна - 71 грн. за 1 ц, висівки - 42 грн. за 1 ц.

Для власного споживання у їдальні підприємства залишено на складі 6% отриманого борошна, решта реалізовано.

В млину ТОВ " Обрій" при розмелюванні озимої пшениці на борошно та кукурудзи на дерть були понесені такі витрати.

Завдання 3. Калькуляція собівартості продукції рибництва (попередільний метод обліку витрат)

1. Скласти кореспонденцію рахунків по списанню витрат і оприбуткуванню готової продукції.
2. Визначити фактичну собівартість 1 ц риби кожного виду на кожному із переділів.
3. Списати калькуляційні різниці та закрити аналітичний рахунок.

Спеціалізоване рибогосподарське підприємство займається вирощуванням риби різних видів. Для цього воно має три ставки та живорибну базу, у якій утримують рибу від моменту її вилову до моменту продажу. Однак продавати рибу можуть на кожному переділі. Переділом є календарний рік – від зариблення до вилову, причому різні види риби утримують різну кількість років і при можливості суміщають у одному ставку два-три види риби одного року зариблення.

У ставку №1 утримують коропа та товстолоба. Тривалість вирощування коропа – 2 роки, товстолоба - 3 роки. Зариблення відбулося в один рік. Витрати між видами риби (крім кормів) ділять пропорційно до вартості зарибка.

Витрати на рибу у роки утримання відповідно до бухгалтерських даних становили:

За результатами першого року було проведено пробний вилов і зважування риби. Запаси одноліток оцінено – коропа 5583 кг, товстолоба 12298 кг.

На другий рік проведено вилов коропа у кількості 12430 кг та частини товстолоба у кількості 1886, 5 кг (приблизно 15% від загального запасу). Решта товстолоба перейшло на вирощування у 3 році.

У третьому році виловлено 21023, 5 кг товстолоба.

Перед реалізацією рибу, виловлену із ставка, утримують у живорибній базі. Витрати на утримання відносять до собівартості відповідного виду риби.

Тема «Облік витрат і виходу продукції рослинництва та тваринництва»

Завдання 1. Калькуляція собівартості продукції зернових культур, оприбуткування продукції та визначення доходу від первісного визнання та реалізації продукції