![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Неприбуткові установи здійснюють свою діяльність в тих сферах, які або не можуть бути прибутковими, або повинні бути доступними широким верствам населення. ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8
Бюджетні установи, які фінансуються з державного або місцевих бюджетів на основі планового документу – кошторису.
Основні джерела і форми доходів домогосподарств
Сфера міжнародних фінансів відображає: 1) рівень світового господарства; 2) обмінні та перерозподільні відносини на світовому рівні; Діяльність на цьому рівні як національних суб'єктів господарювання, так і держави. Структура міжнародних фінансів відображена на рис. 2.3
Рис. 2.3 Структура міжнародних фінансів Фінансовий ринок — важлива забезпечуюча сфера, складова фінансової та економічної систем. Суть відносин у сфері фінансового ринку полягає в купівлі-продажу фінансових ресурсів. Мета фінансового ринку — забезпечити грошовими коштами всю систему ринків. Фінансовий ринок складається з великої кількості різних каналів, через які гроші переливаються від власників заощаджень до позичальників (рис. 2.4). Канали прямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників. Канали непрямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються від власників до позичальників через фінансових посередників (банки, інвестиційні та страхові компанії, пенсійні фонди тощо).
Рис 2.4 Види фінансових інвестицій
Фінансовий ринок складається з двох сегментів (ринків): 1) ринку позикових капіталів; 2) ринку цінних паперів.
Страхування складає відокремлену, специфічну ланку фінансової системи. Характерні ознаки страхування: Ø розглядається як один із способів відшкодування за рахунок резервів збитків юридичних і фізичних осіб, спричинених несприятливими обставинами (страховими подіями, ризиками); Ø відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів за рахунок страхових внесків; Ø посідає проміжне місце між фінансами суб'єктів господарювання та державними фінансами. Здійснення страхування забезпечується через страхові компанії, які є суб'єктами підприємництва.
Всю сукупність страхових відносин поділяються на 4 галузі: Ø майнове страхування – галузь страхування, об’єктом якої є майно юридичних і фізичних осіб; Ø особисте страхування – галузь страхування, в якій об’єктивом страхових відносин є життя, здоров’я, працездатність людини; Ø страхування відповідальності – галузь страхування, в якій об’єктом страхування є відповідальність перед третіми особами котрі можуть зазнати збитків внаслідок певної дії чи бездіяльності страхувальника; Ø страхування підприємницьких ризиків – полягає у відшкодуванні втрат, що виникли внаслідок непередбачених умов у здійсненні підприємницької діяльності.
3. Управління фінансовою системою
В основі формування органів управління фінансовою системою лежить її внутрішня структура. Загальне керівництво фінансовою діяльністю в будь-якій країні здійснюють органи державної влади й управління. До організаційного складу фінансової системи України входять: а) органи управління: - Міністерство фінансів; - Державна податкова адміністрація; - Державна контрольно-ревізійна служба; - Державне казначейство; - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; - Рахункова палата; - Аудиторська палата; - Пенсійний фонд; - Фонд соціального страхування; - Українська державна інноваційна компанія; б) фінансові інституції: - національний банк; - комерційні банки; - страхові компанії; - небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди тощо); - міжбанківська валютна біржа; - фондові біржі; - інституційні інвестори.
Склад органів та інституцій фінансової системи України відображено на рис. 2.5.
Фінансові органи та інституції можуть бути згруповані в чотири блоки. Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Це насамперед Міністерство фінансів України та Державне казначейство і Державна контрольно-ревізійна служба. До цієї ж групи також належить Державна податкова адміністрація. Другий блок становлять контрольно-регулюючі органи — Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторська палата й аудиторські фірми. Третій блок становлять фінансові інституції, які працюють на фінансовому ринку: Національний банк України і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондові біржі, інституційні інвестори, страхові компанії. До четвертого блоку входять органи управління цільовими фондами: Пенсійний фонд України, фонди соціального страхування, Українська державна інноваційна компанія.
Рис. 2.5 Склад органів та інституцій фінансової системи України Схема взаємозв’язку органів управління фінансовою системою з її окремими сферами й ланками
|