Методи створення штучного рослинного покриву на відвалах

Відновлення земель, порушених промисловістю, за допомогою біологічних методів може йти як по лінії створення штучних лісових співтовариств, так і сільськогосподарських угідь, на перших етапах освоєння — сінокосів і пасовищ з наступним переведенням цих площ під зернові та технічні культури. У тому випадку, коли порушені землі знаходяться в селитебной межі населених пунктів, найбільш раціональним напрямом біологічного відновлення цих земель є створення співтовариств декоративного і санітарно-озеленювального призначення.

Незалежно від конкретного призначення співтовариства, утвореного штучним способом (сільськогосподарські угіддя, лісові насадження або декоративні садово-паркові комплекси), в усіх випадках на порушених землях має бути створений стійкий грунтовий і рослинний покрив, сумірний по рівню продуктивності із зональними співтовариствами. Необхідною умовою успіху таких робіт є правильно підібраний асортимент трав'янистих, деревних і чагарникових рослин.

Вивчення динаміки росту і розвитку, проходження фенологічних фаз, вегетативної і насінної продуктивності, і виявлення амплітуди коливань цих показників у рослин, що вирощуються на промислових відвалах на тлі різних агротехнічних заходів, є основою для вибору найбільш перспективних видів для біологічної рекультивації.

При виборі асортименту видів для створення культурфітоценозов на порушених землях у багатьох випадках необхідно враховувати і такий додатковий екологічний чинник, як забруднення атмосфери промисловими викидами. У рослин відсутні які-небудь спеціальні механізми пристосування до цих чинників середовища. Як правило, рослини, стійкі до дії одного забруднювача, вражаються іншими інгредієнтам промислових викидів. Відсутність рослин, комплексно стійких до забрудненої атмосфери, примушує індивідуально підходити до підбору асортименту видів для цих умов. Накопичений до теперішнього часу експериментальний, і теоретичний матеріал показує здатність окремих видів рослин непогано рости і розвиватися в умовах забрудненої атмосфери. До їх числа в першу чергу відносяться види, що філогенетично пристосувалися до росту на засолених або карбонатних грунтах. Використання газостійкого асортименту при біологічній рекультивації дозволяє створити більш високопродуктивні та стійкі рослинні співтовариства. Як правило, найбільший ефект біологічної рекультивації може бути одержаний при використанні видів широкої екологічної амплітуди, здатних в короткий термін сформувати високопродуктивні співтовариства. Останні, будучи одним з істотних структурних компонентів ландшафту, повинні в той же час, виконувати грунтозахисну, культурно-естетичну та санітарно-гігієнічну функції.

Останнім часом найбільш перспективним і економічним є спосіб гідропосіву, запропонований спочатку для зміцнення укосів транспортних магістралей і створення газонів. Є позитивний досвід використання гідропосіву і для створення на порушених землях рослинних співтовариств з трав'янистих і деревних рослин. Проте специфічність хімічної природи грунтів і їх сумішей у відвалах, а також характер кліматичних умов конкретних ділянок значно впливають на отримання позитивного ефекту від такого способу.

Спосіб гідропосіву має певні переваги перед звичайним посівом, особливо при зміцненні поверхні укосів відвалів і бортів кар'єрів від водної і вітрової ерозії, де можливості механізації робіт обмежені або дуже трудомісткі.

Лекція№9

Тема: «Рекультивація забруднених грунтів»

План:

1.Види забруднення грунтового покриву

2.Охорона грунтів від хімічного забруднення

3.Агрохімічні методи захисту грунтів від забруднення

4.Захист грунтів від пестицидів