Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Права та обов’язки учасників господарських товариств.






 

Учасники товариства мають право:

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

- вийти в установленому порядку з товариства;

- одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

- отримувати частину вартості майна товариства у разі його ліквідації. Ця частина має бути пропорційною вар­тості частки (акцій), що належать учаснику;

- розпоряджатися часткою (акціями): продавати, переда­вати, відчужувати іншим способом у порядку, визначено­му чинним законодавством та установчими документами товариства;

- купувати частку (її частину) у разі відступлення учасником товариства (додатково випущені акції - в акціонерному товаристві).

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Учасники товариства зобов’язані:

- додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

- виконувати свої зобов’язання перед товариством, в тому числі і пов’язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

- нести інші обов’язки, якщо це передбачено ЗУ «Про господарські товариства», іншим законодавством України та установчими документами.

27_Порядок ліквідації господарських товариств.

 

Господарське товариство ліквідується:

- за ініціативою власника (власників) або уповноважених ним органів,

- за рішенням інших осіб (засновників господарського товариства чи їх правонаступни­ків),

- за рішенням суду (у випадках, передбачених чинним законо­давством);

- у зв'язку із закінченням строку, на який воно створю­валося чи в разі досягнення мети, заради якої його було створено;

- у разі визнання його в установленому порядку банкрутом;

- у разі скасування його державної реєстрації.

Ліквідація господарського товариства здійснюється ліквідацій­ною комісією, яка створюється власником (власниками) майна то­вариства чи його (їх) представниками (органами), або за рішенням суду (в разі припинення діяльності товариства за рішенням суду). Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію, встановлює порядок та визначає строки її проведення, а також строк для заяви претензій кредито­рами (він може бути меншим, ніж 2 місяці з дня оголошення про ліквідацію).

З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повно­важення щодо управління справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія насамперед вміщує в спеціальному виданні оголошення про ліквідацію товариства та про порядок і строки за­яви кредиторами претензій; явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально в письмовій формі у строки, встановлені чинним за­конодавством. Одночасно ліквідаційна комісія вживає відповідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості господарсько­го товариства, яке ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, письмово повідомляючи кожного з них про ліквідацію товариства. Вона оцінює наявне майно господарського товариства, яке ліквіду­ється, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний ба­ланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквіда­ційну комісію.

Претензії кредиторів задовольняються з майна суб'єкта, що лік­відується. Слід зауважити, що кошти, належні господарському то вариству, в тому числі від продажу його майна в разі ліквідації, піс­ля розрахунків розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, перед­бачених ГК, ЗУ" Про господарські товариства" та установчими документами товариства, 6-місячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його кошти не під­лягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій пога­шення заборгованості.

Май­но, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, вико­ристовується за вказівкою власника.

Товариство вважається ліквідованим з дня внесен­ня до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Відповідно до положень Закону України від 14 травня 1992 р. " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йо­го банкрутом" процедури санації та ліквідації акціонерного товариства або товариства з об­меженою відповідальністю, які є сільськогосподарськими товаро­виробниками, мають ряд особливостей.

По-перше, під час введення процедури розпорядження майном боржника аналіз фінансового становища сільськогосподарського товаровиробника повинен здійснюватися з урахуванням сезоннос­ті сільськогосподарського виробництва та його залежності від при­родно-кліматичних умов, а також можливості задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які господарське товариство може одержати після закінчення відповідного періоду сільськогосподар­ських робіт.

Рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про санацію сільськогосподарських товаровиробників приймає ко­мітет кредиторів за участю представника органу місцевого самов­рядування відповідної територіальної громади. Санація таких гос­подарських товариств вводиться на строк до закінчення відповід­ного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, пот­рібного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та пере­робленої) сільськогосподарської продукції. Однак зазначений строк не може перевищувати 15 місяців. У разі, якщо протягом строку санації погіршилося фінансове становище сільськогоспо­дарського товаровиробника через стихійне лихо, з епізоотіями та іншими несприятливими умовами, вищенаведений строк санації можна продовжити на 1 рік.

По-друге, у разі продажу об'єктів нерухомості, які використову­ються для цілей сільськогосподарського виробництва та є у влас­ності господарського товариства, що визнано банкрутом, за інших рівних умов переважне право на придбання зазначених об'єктів на­лежить сільськогосподарським підприємствам і фермерським гос­подарствам, розташованим у цій місцевості.

По-третє, рішення щодо земельних ділянок, які є у власності такого господарського товариства і надані йому в постійне чи тим­часове (на умовах оренди) користування, приймається за ЗК. Зок­рема, згідно зі ст. 139 ЗК, звернення стягнення на земельні ділян­ки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського ви­робництва, допускається у випадках, коли у власників таких діля­нок відсутнє інше майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки. Такі земельні ділянки підлягають продажу на земельних торгах, що про­вадяться у формі аукціону відповідно до норм гл. 21 ЗК.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал