Договір оренди землі.

Регулюється ЦК, ГК, ЗК, ЗУ „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року

Форма договору затверджена Кабміном від 3 березня 2004 р. N 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зо­бов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений догово­ром строк у володіння та користування за плату. Іншими словами, це правочин про взаємні зобов'язання, відповідно до яких наймодавець зобов'язаний за плату передати наймачеві земельну ділянку у строкове володіння користу­вання, а наймач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.(ч.1 ст.124 ЗК)

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. (ч.2 ст.124 ЗК)

Договір найму (оренди) земельної ділянки є двостороннім, відлатним консенсуальтім.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Сторонами договору найму (оренди) земельної ділянки с наймодавець та наймач (згідно Закону України " Про оренду землі" - орендо­давець та орендар).

Наймодавцями (орендодавцями) за договором найму (оренди) земельної ділянки можуть виступати фізичні та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до ст. 15 З У " Про оренду землі" істотними умовами договору найму (оренди) землі є:

1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

2) строк дії договору оренди;

3) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її несення перегляду та відповідальності за її несплату;

4) умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

5) умови збереження стану об'єкта оренди;

6) умови строки передачі земельної ділян­ки орендарю;

7) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

8) існу­ючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

9) визна­чення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

10) відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов’язань сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об’єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід’ємною частиною договору оренди землі є:

-план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

-кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

-акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-акт приймання-передачі об’єкта оренди;

-проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Об'єктом договору оренди є земельна ділянка, яка перебуває у власності фізичної, юридичної особи, комунальній або державній власності.

Договір найму (оренди) земельної ділянки укладається в письмовій формі.

Не­від'ємною його частиною є план (схема) земельної ділянки.

Орендна плата може встановлюватися за погодженням сторін у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Орендна плата за земе­льні ділянки, що перебувають у державній комунальній власності, має бути виключно у грошовій формі.

Договір оренди землі припиняється в разі: 1) закінчення строку, на який його було укладено, 2) викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; 3) поєднання в одній особі власника зе­мельної ділянки та орендаря; 4) смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, визначених в законі (спадкоємців, осіб, які використовували земельну ділянку разом з орендарем та ін.), від ви­конання укладеного договору оренди земельної ділянки; 5) ліквідації юриди­чної особи-орендаря.

Відповідно до Закону України " Про оренду землі" громадяни, які мають право на земельну частку (пай) у недержавному сільськогосподарському підприємстві, можуть передати в оренду відповідну земельну ділянку лише для сільськогосподарського використання. Це означає, що власник земельної частки (паю) може передати її в оренду лише після виділення земельної частки в натурі у вигляді земельної ділянки. І саме так необхідно розуміти зміст Указу Президента України від 15 грудня 1998 р. " Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай)". Передача селянами-пенсіонерами та іншими членами господарства належних їм земельних часток (паїв) в оренду можлива лише після виділення земельної частки в натурі у вигляді земельної ділянки та отримання державного акта на право приватної власності на землю.

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

-використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

-дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

-дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

-своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов’язаний:

-передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

-при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

-не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

-відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

-попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Орендар земельної ділянки має право:

-самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

-за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

-отримувати продукцію і доходи;

-здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар земельної ділянки зобов’язаний:

-приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

-виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

-дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

-у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.