Командитне товариство: поняття і правове становище.

Командитпним товариством є господарське товари­ство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних учасників, вони несуть солідарну відпові­дальність щодо боргів товариства.

Згідно з ч. 1ст. 134 ЦК командитне товариство створюєть­ся і діє на підставі засновницького договору. Засновниць­кий договір підписується усіма повними учасниками.

Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у ко­мандитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то уста­новчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені законом для командитного товариства (ч. 3 134ЦК).

Правовий статус командитного товариства визначаєть­ся нормами ст. 133-139 ЦК, ст. 67-74 Закону «Про госпо­дарські товариства» (ці статті закону стосуються правово­го статусу повних товариств) з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (ст.ст. 78-83) Закону «Про господарські товариства», безпосередньо присвяче­них командитним товариствам.

Оскільки правовий статус повних учасників було роз­глянуто раніше, тут доцільно зупинитися на особливостях участі вкладників у командитному товаристві.

Вкладник може вступати до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів.

Згідно з ст. 137 ЦК вкладник командитного товариства має право:

1) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

2) діяти від імені товариства у разі видачі йому довіре­ності та відповідно до неї;

3) переважно перед третіми особами набувати відчужу­вану частку (її частину) в складеному капіталі товариства зідповідно до положень ст. 147 ЦК.

Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі то­вариства;

4) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;

5) ознайомлюватися з річними звітами та балансами то­вариства;

6) після закінчення фінансового року вийти з товари­ства та одержати свій вклад у порядку, встановленому зас­новницьким договором (меморандумом);

7) передати свою частку (її частину) у складеному капі­талі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.

Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади й додаткові внески у розмірі, способами й поряд­ком, передбаченим засновницьким договором, проте сукуп­ний розмір їхніх часток не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в засновницько­му договорі. На момент реєстрації командитного товари­ства кожний з вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.

Таким чином, вкладники беруть участь у діяльності командитного товариства лише своїми вкладами, розмір яких визначає суму отримуваного ними прибутку. Будь-якої участі в управлінні товариством вони не беруть.

Управління справами командитного товариства здійсню­ється тільки повними учасниками. Якщо в товаристві є тільки один такий учасник, управління справами здійсню­ється ним самостійно.

Вкладники не мають права перешкоджати діям повних учасників з управління справами товариства.

Незважаючи на те, що за загальним правилом відпові­дальність вкладника обмежується вкладом у майні това­риства, в окремих випадках, передбачених законом, він також несе повну відповідальність. Приміром, якщо вклад­ник вчиняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, і схвалення його дій командитним товариством не буде отримано, він відповідає пе­ред третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 138 ЦК).

Крім загальних підстав припинення діяльності госпо­дарських товариств командитне товариство припиняється також у разі вибуття усіх вкладників. Повні учасники ма­ють право у разі вибуття всіх вкладників замість ліквідації командитного товариства перетворити його у повне това­риство.