Закон України «Про інвестиційну діяльність» - основа інвестиційного законодавства України.

Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні
умови інвестиційної діяльності на території України.

Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав,
інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від
форм власності, а також на ефективне інвестування народного
господарства України, розвитку міжнародного економічного
співробітництва та інтеграції.

Це основний кодифікаційний акт, який визначає правові й економічні основи інвестиційної діяльності в Україні, а саме:

• розкриває поняття «інвестиції» (ст. 1), «інвестиційна діяльність» (ст. 2);:

• визначає види та форми інвестицій та інвестиційної діяльності (статті 1—3);

• дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їхні джерела (ст. 10);

• визначає об'єкти інвестування (ст. 4);

• дає визначення понятть «суб'єкти інвестиціної діяльності», «інвестор» (ст. 5), закріплює їхні основні права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

• визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

• визначає правові форми державного регулювання в сфері інвестування (ст. 12);

• закріплює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських (республіканських) інвестицій (ст. 13);

• визначає принципи державного замовлення на капітальне будівництво (ст. 14);

• закріплює основні засади державної експертизи інвестиційних проектів будівництва'(ст. 15);

• визначає принципи ціноутворення в сфері інвестиційної діяльності (ст. 17);

• закріплює державні гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 18) та захисту інвестицій (ст. 19);

• визначає умови припинення інвестиційної діяльності (ст. 21) та основні засади відповідальності її суб'єктів.

Друга (спеціальна) частина включає нормативні акти, що регулюють особливості здійснення інвестиційної діяльності та функціонування її суб'єктів у певних галузях економіки (сільському господарстві, транспорті, промисловості тощо), сферах інвестиційної діяльності (проектуванні, будівництві, містобудуванні, приватизації державного майна, здійсненні лізингових операцій, іноваційній діяльності, кредитуванні, матеріально-технічному забезпеченні, страхуванні інвестиційних, у т. ч. будівельних ризиків), чи за участю окремих суб'єктів (іноземне інвестування).

Особлива частина інвестиційного законодавства складається з таких розділів:

правове регулювання капітального будівництва'. до цього розділу відносяться нормативні акти, які регулюють особливості правового становища проектних і будівельних підприємств та органів управління будівельним комплексом (наприклад, Декрет Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів» від 19 лютого 1993 р.і; Закон України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р.2, який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні та спрямований на формування повноцінного життєвого середовища; постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових положень про управління містобудування та архітектури обласної. Київської і Севастопольської міської ради народних депутатів, відділу містобудування та архітектури районної, районної й у містах Києві та Севастополі державної адміністрації» від 29 лютого 1996 р.3), а також особливості договірних відносин у сфері проектування та будівництва (глава 29 Цивільного кодексу України «Підряд на капітальне будівництво», постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсів (тендерів) у будівництві» від 1 вересня 1998 р. № 13694 Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затверджені постановою Державного комітету СРСР з науки та техники від 19 листопада 1987 р. № 4355 та інші);