Розслідування підпалів і злочинного порушення правил пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 6 ст. 101 КПК України органи держпожнагляду є органами дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил. Організація роботи органів дізнання регламентується КПК України, Положенням про органи дізнання в системі МНС, затвердженим наказом МНС України від 27 квітня 2004 р. № 187 і будується за центральним, територіальним та місцевим принципами з урахуванням оперативної об­становки з пожежами.

Питання взаємодії органів внутрішніх справ та органів держпожнагляду з розсліду­вання пожеж та злочинів, пов'язаних з ними, регламентуються наказом МВС України та МНС України «Про взаємодію органів внутрішніх справ України та органів Держав­ного пожежного нагляду МНС України в попередженні, розкритті та розслідуванні зло­чинів, пов'язаних із пожежами» від 26 серпня 2003 р. № 943/302.

Слідчі дії:

1. Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися негайно. До цього за­прошуються як спеціалісти: інженер-електрик, інженер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі сприяли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік(якщо є припущення про можливе самозаймання речовини) та інші — відповідно до специфіки об'єкта, що оглядається.

Під час огляду місця події особлива увага приділяється вивченню обстановки і слідів, що дає змогу з'ясувати: а) осередок пожежі; б) обставини, що сприяли поширен­ню вогню; в) час виникнення пожежі; г) її причини; ґ) засоби підпалу; д) винних; е) стан протипожежних засобів та заходів; є) характер і розміри заподіяних збитків. Під час ог­ляду трупа слід зафіксувати позу, визначити ступінь обгоряння, наявність кіптяви у ди­хальних шляхах, слідів боротьби та ін.

Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити: а) в якому місці виявлено труп; б) поза трупа в момент виявлення (поза «боксера» свідчить про прижиттєвий ха­рактер ушкоджень); в) ушкодження на трупі (від високої температури, вогнестрільної рани; ушкодження, заподіяні внаслідок обвалу будівлі тощо); г) стан одягу та знайде­них біля трупа предметів; Г) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа (можливе свідчення самоспалення). Ці дані відображаються в протоколі огляду місця події.

2. Призначення судових експертиз. Найчастіше у справах про пожежі призначається по­жежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи з'ясовують­ся: а) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення; б) технічні причини пожежі; в) несправність протипожежної техніки і причиниїївиникнення; г) можливість загорян­ня певної речовини з тих чи іншихпричин (від іскри, недопалка); ґ) можливість самозай­мання певної речовини залежно від конкретних умов; д) можливість виникнення корот­кого замикання; е) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освіт­лювальні прилади; є) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані; ж) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина; з) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані під час виконання певних робіт; й) причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.

Якщо на місці події виявлено труп, призначається судово-медична експертиза, яка вирішує такі питання: а) причина смерті; б) час настання смерті; в) характер і походжен­ня ушкоджень на трупі; г) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла; ґ) прижиттєві чи посмертно спричинені вогнем ушкодження та ін.

Широко використовуються також висновки дактилоскопічної, трасо-логічної, судово-балістичної, судово-почеркознавчої експертиз.

Криміналістичні експертизи, що призначаються у справах про пожежі, вирішують такі питання: а) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг; б) ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріляними кулями і гільзами, особи — за почерком (запи­ски, залишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.

3. Обшук повинен бути проведений своєчасно і ретельно. Під час обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому підпалювач був на місці події, руш­ник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки тканин або частини пред­метів, знайдених на місці підпалу.

4. Обшуку в приміщенні передує обшук особи підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява, сажа або сліди дії вогню. На виявлене в ході обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.

5. Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило, після огля­ду місця події. Обсяг і характер питань, що з'ясовуються у свідків та потерпілих, обумов­лені слідчими версіями, спрямованими на встановлення причин пожежі.

6. Допит підозрюваного. Залежно від даних, отриманих у результаті проведення першо­чергових заходів, і обставин, пов'язаних із затриманням підозрюваного. У процесі допиту докладно з'ясовуються дії підозрюваного, події, що передували по­жежі (де був, з ким, коли пішов, хто і коли його бачив) та супроводжували її (у зв'язку з чим перебував у тому чи іншому місці, які інструменти і предмети мав при собі, де вони знаходяться тощо).

7. Допит обвинуваченого передбачає з'ясування широкого кола обставин. Для підготов­ки до нього необхідні: а) аналіз зібраних на початковому етапі розслідування доказів і визначення кола питань; б) вивчення даних про особу обвинуваченого; в) вибір при­йомів допиту, визначення доказів, які можуть бути використані для викриття обвинува­ченого у випадку заперечення ним вини.

8. Виїмка проводиться відповідно до вимог статей 178—186, 187і, 188, 189 КПК Украї­ни. Підготовка до цієї слідчої дії полягає у визначенні документів, що мають значення у справі:

9. Відтворення обстановки і обставин події, як правило, пов'язане зі встановленням можливості бачити чи чути те, що відбувалося.