Основні поняття. Розроблення системи моніторингу реалізації програм забезпечення сталого розвитку регіону

Розроблення системи моніторингу реалізації програм забезпечення сталого розвитку регіону

Мета роботи: ознайомитися з основними етапами розроблення моніторингу реалізації програми сталого розвитку регіону.

Основні поняття

Моніторинг та оцінювання важливі, але не єдині елементи сучасної уп­равлінської практики. Спосіб, у який розробляють та впроваджують про­грами, передбачає виконання низки послідовних взаємопов’язаних кроків, відомих під загальною назвою етапів «проектного циклу». І хоча в різних країнах залежно від сфери впровадження програми іноді використовують дещо відмінні підходи та терміни, як правило, проектний цикл передбачає такі головні етапи: ідентифікація, розроблення, схвалення та фінансування, впровадження, моніторинг і оцінювання та звітування (див. мал. 1).

Рис. 1. Етапи проектного циклу

Моніторинг програми – складовий елемент оцінювання програми, за допомогою якого відстежуються факт і якість проведення програмових заходів, результати впровадження програми.

Етап «Ідентифікація» передбачає визначення концепції програми, ви­явлення цільової групи (бенефіціарів) програми та можливих зацікавлених сторін і учасників, детальне дослідження проблем і потреб цільової групи та окреслення потенційних шляхів їх вирішення.

На етапі «Розробка проекту» здійснюється точне формулювання еле­ментів програми та вироблення чіткого плану його реалізації з урахуванням інтересів цільової групи та зацікавлених осіб, чіткого розподілу ролей і пов­новажень між виконавцями, графіку виконання та моніторингу програми, визначення необхідних ресурсів і процедур звітування тощо.

Етап «Схвалення та фінансування» виконує установа, котра фінансує. Після того, як організація-заявник подала програму, ця установа розглядає її та приймає відповідне рішення. На основі прийнятого рішення готують відповідні документи.

«Реалізація проекту» означає забезпечення чіткого виконання завдань проекту у співпраці з партнерами. Формування взаємної довіри між парт­нерами з реалізації програми та її беніфіціарами, через активне залучення останніх до всіх етапів виконання проекту, є запорукою ефективності та ре­зультативності програми.

Етап «Моніторинг та оцінювання» передбачає збір та аналіз інформації, необхідної для забезпечення досягнення очікуваних результатів і вдосконалення процесу реалізації програми. Іншими завданнями моніторингу й оцінювання є забезпечення відкритості та звітності, а також сприян­ня поширенню набутого досвіду – як позитивного, так і негативного.

Етап «Звітування» передбачає надання керівникам відповідної(их) організації(й), установі, котра фінансує, та бенефіціарам програми інформа­ції про досягнення очікуваних (або недосягнення) та неочікуваних резуль­татів і про витрату ресурсів.

Запровадження системи моніторингу потребує витрат часу, коштів та ін­ших ресурсів, але забезпечує, своєю чергою, належне виконання програми та досягнення очікуваних результатів.

Визначення необхідної системи моні­торингу загалом означає пошук відповідей на такі питання:

Þ Хто має здійснювати моніторинг?

Þ Що необхідно моніторити?

Þ Коли й де має відбуватися процес моніторингу?

Призначення як моніторингу, так і оцінювання полягає в тому, що б упливати на прийняття рішень, зокрема щодо вдосконалення, переорієнтації та припинення оцінюваної програми, рішень стосовно стратегії та управлінсь­кої структури впровадження програми тощо.

Моніторинг можна означити як управлінську функцію, яка передбачає безперервне забезпечення керівництва програми, бенефіціарів і зацікавлених сторін даними, що підтверджують чи спростовують наявність поступу в досяг­ненні очікуваних результатів програми. Іншими словами, це процес регулярного збору та фіксації даних про ключові елементи реалізації програми протягом періоду її впровадження за для виявлення проміжних результатів і досягнень, своє­часного виявлення проблем та відхилень від намічених результатів і здійснен­ня необхідних коригувань, забезпечення ефективного використання ресурсів, виконання запланованих завдань, мінімізації негативних наслідків, визначення можливостей для подальшого розвитку програми тощо. Для моніторингу ха­рактерні прості запитання: відбулося заплановане чи ні, скільком користувачам надано послугу, кількість продукції була вироблена тощо.

Моніторинг програм соціально-економічного розвитку базується на комплексності, системності та регулярності використання одних і тих же принци­пів та інструментів. Це дає змогу здійснювати поточний контроль динаміки змін щодо проблем протягом реалізації програми та своєчасно координувати напрями діяльності, використовувати адекватні методи й засоби.

Як зазначалося вище, розроблення та впровадження програм здійснюється циклічно. Важливим складником проектного циклу є спеціально розроблена й підігнана до конкретних потреб система моніто­рингу впровадження програми.

У таблиці 1.1 представлено узагальнене розуміння етапів та кроків цього процесу

Таблиця 1.1