Представлення інтересів клієнта в судових органах.

136. Суб’єкти, звітність яких підлягає обов’язковому щорічному аудиту, ––це:

– сільськогосподарські підприємства;

– публічні акціонерні товариства;

– товариства з обмеженою відповідальністю;

– господарюючі суб’єкти з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

137. Керівники та інші посадові особи підприємства, що перевіряється, повинні:

– надавати аудитору роз’яснення у письмовій та усній формі за запитом аудитора;

– обмежувати коло питань, які належить з’ясувати;

– обов’язково виконувати всі рекомендації аудитора щодо підвищення ефективності виробництва;

– стежити за ходом проведення аудиту.

138. Офіційний документ, який засвідчує право фізичної особи на здійснення аудиту підприємств і банків на території України, –– це:

– сертифікат аудитора;

– посвідчення аудитора;

– свідоцтво аудитора;

– диплом аудитора.

139. Аудитор, який є засновником підприємства, що перевіряється, може проводити перевірку:

– не може;

– може;

– може, якщо аудитора включено до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності;

– може, на безоплатній основі.

140. Аудиторський ризик має такі складові:

– властивий ризик, ризик контролю, ризик невиявлення;

– властивий ризик, ризик контролю;

– ризик контролю, ризик невиявлення;

– ризик контролю, ризик невиявлення, ризик аналітичного огляду.

141. Аудиторський ризик – це:

– імовірність невиявлення помилок системою внутрішнього контролю;

– імовірність невиявлення суттєвих помилок у процесі проведення вибіркової перевірки;

– імовірність складання неправильного висновку про перевірену фінансову звітність;

– ризик, притаманний бізнесу клієнта, зумовлений характером і умовами діяльності організації.

142. Суттєвість в аудиті – це:

– обсяг помилок в обліку і звітності;

– гранично допустимий рівень можливого перекручення окремої статті чи показника фінансової звітності;

– попередня оцінювання ймовірності перекручень звітності;

– правильна відповідь відсутня.

143. Час, коли направляється клієнтом лист-зобов’язання про згоду аудиторської фірми на проведення перевірки:

– до укладення договору на проведення аудиту;

– після укладення договору на проведення аудиту;

– одночасно з укладенням угоди на проведення аудиту;

– правильна відповідь відсутня.

144. Аудиторські процедури, в яких основну увагу приділяють дослідженню системі внутрішнього контролю, – це:

– анкета з внутрішнього контролю;

– перевірка залишків за рахунками на суттєвість;

– тестування системи контролю;

– правильна відповідь відсутня.

145. Документ, що підтверджує згоду аудитора на проведення аудиту та супутніх аудиту послуг, –– це:

– лист-зобов’язання;

– лист-погодження;

– лист-пропозиція;

– контракт.

146. Дії аудитора на етапі оцінювання інформації про бізнес клієнта відповідно до вимог МСА:

– розроблення загального плану аудиту;

– ознайомлення з інформацією про зовнішні чинники, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта;

– розроблення програми перевірки;

– визначення витрат праці.

147. Форма, в якій аудитори мають право під час проведення аудиторських перевірок отримувати необхідну інформацію від третіх осіб, –– це:

– в будь-якій формі;

– лише за письмовим запитом;

– не мають права;

– лише в усній формі.

148. Найбільший рівень надійності мають такі докази:

– внутрішні документи фірми;

– письмове пояснення, отримане від керівництва фірми;

– документи, отримані від третьої сторони;