Загальні відомості. До вивчення дисципліни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ФІЛОСОФІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До вивчення дисципліни

Та виконання контрольних робіт

СХВАЛЕНО на засіданні кафедри філософії Протокол № 1 від 30. 08. 2008. р.

Київ НУХТ 2008

ФІЛОСОФІЯ: Метод: вказівки до вивч. дисципліни та виконання контрольних робіт для студ. спеціальностей ден. та заоч. форм навч./ Уклад.: М.Г. Кітов. – К.: НУХТ, 2008. – 24 с.

Рецензент: проф. Скуратівський В.А.

Укладачі: М.Г. Кітов, канд. філос. наук, доцент

Відповідальний за випуск: М.Г. Кітов к. філос. н., доцент

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Будучи самокритикуючою рефлексією духовності філософія реалізує себе в різних проявах: як самоусвідомлення міфології, науки, релігії, мистецтва, моралі, права, політики.

Самоусвідомлення духовності відбувається в різних формах: теоретичній, художньо-образній, релігійно-містичній, афористичній тощо. Це зумовлює багатовимірність філософської свідомості.

Програмаз дисципліни “Філософія” розрахована на лінгвістичних університетів. Її мета – за мінімального обсягу загальнофілософських знань, що потребують запам’ятовування, надати студентові можливість опанувати логіку розвитку методологічної та світоглядної культури людства і тим самим сприяти розвиткові гнучкості мислення студентів, їх здатності застосовувати все багатство мисленевих форм, засвоєних з курсу філософії. Актуалізація особистості, здійснювана в процесі опанування засадами аналітичного й синтетичного мислення під час вивчення дисципліни “Філософія”, забезпечує ефективну професійну діяльність в сучасних умовах, зокрема й у такій сфері, як лінгвістика.

Опанування філософії означає актуалізацію особистості, здатної до прийняття самостійних рішень і успішного самовиявлення у майбутній професійній сфері.

Усе зазначене зумовлює недогматичну структуру дисципліни, наголос на висвітленні різноманітності підходів до наскрізних методологічних та світоглядних філософських питань, що виявилися в історико-культурному процесі. Це, в свою чергу, передбачає збільшенння уваги до історії філософії, адже саме на історико-філософському грунті уможливлюється висвітлення поліфонічності методологічного змісту, можливостей неординарного підходу до проблемної ситуації, творчого осмислення здавалося б стандартних проблем. Пропонований курс філософії зорієнтований на зосередження уваги студентів передусім на проблемних “вузлах” філософського процесу, що потребує розуміння специфіки основних етапів розвитку філософської думки в історико-культурному контексті, та ролі філософії щодо конкретного наукового знання, зокрема взаємозв’язку найновітніших технологій і технічних новацій та суспільних і світоглядних трансформацій сучасної людини, а також специфіки його вияву в розвиткові українського суспільства.

Філософування може виникати в результаті самоусвідомлення науки. Історично це виникає в моменти революційних змін в науці (математиці, механіці, фізиці, хімії, біології, мікробіології тощо). Тому вивчення філософії студентами базується на історії розвитку фундаментальних наук. Водночас філософія є методологічною основою соціології, соціальної психології і педагогіки, економічної і соціально-політичної теорії, культурології, етики, естетики, логіки, релігієзнавства та інших дисциплін.

Після курсу філософії студенти повинні:

- орієнтуватись у загальній логіці й закономірностях розвитку філософії у всіх її вимірах та їх взаємозв’язках;

- знати основні підходи щодо розв’язання наскрізних методологічних та світоглядних проблем фіілософії у тому чи іншому історико-культурному середовищі й уміти відстежити зв’язок домінування тих чи тих підходів з ознаками того суспільства, в якому вони поширені;

- сформувати для себе загальне бачення історико-філософського процесу з погляду його цілісності, наявності в ньому тяглості провідних методолого-світоглядних проблем та їх історичних трансформацій і особливостей їх постановки й розв’язання в сучасному світі;

- випрацювати навичку бачити стандартну ситуацію з несподіваної, проблемної точки зору, вміти окреслити творчі шляхи її розвитку;

- набути культури змістовного діалогу в ситуації зіткнення носіїв різних ціннісних і світоглядних координат.

У програмі подано головні питання дисципліни і рекомендовано основну й додаткову літературу з кожної теми.