Визначити коефіцієнти деформації для карти масштабу 1:25000

Лабораторна робота № 1

Тема: Дослідження топографічних карт

При розробці генплану і аналітичних розрахунках проектів ряд вихідних даних: координати, довжини ліній, нахили схилів і т. ін. ви­значають за топографічною картою. Тому виникає потреба оцінити точність величин, які вимірюють на конкретній карті, тобто виконати певні її дослі­дження.

При дослідженні вирішують кілька задач: визначають деформації карти, знаходять точність вимірюваних довжин ліній, координат.

Запропоновані методи при визначенні деформацій та оцінці точності то­пографічні карти можуть бути успішно застосовані і для дослідження топографічних планів, які використовують для вишукувань, складання генпланів та проектів землевпорядних робіт.

1.1. Деформація планів і карт та її врахування при планіметричних роботах

Деформація планів і карт - це зміна розміру їх основи (паперу) в залежно­сті від зовнішніх умов, термінів зберігання та умов використання.

Деформація паперу характеризується коефіцієнтами деформації: у поздовжньому напрямі g_xіупоперечному – g_y.Згідно з " Технічними умова­ми" при виготовленні паперу для друкування карт допустима деформація не повинна перевищувати таких величин: g_x= ± 0.4% g_y =± 0.5%.

Для інших гатунків паперу g_y. g_y можуть мати різні значення від 0, 5% до 2, 0%.

В процесі друкування карт витримують певні умови: забезпечують температуру повітря у навколишньому середовищі 4 = +18... +20°, відносну вологість - 60...70%. При цьому вологість паперу становить 7%.

Зміна відносної вологості повітря при користуванні картами на 10% ви­кликає зміну вологості паперу на 1%, що зумовлює деформацію 0, 1%.

Визначити коефіцієнти деформації для карти масштабу 1: 25000

Коефіцієнти вираховують за формулами:

де l₀, l’₀ - теоретична довжина позначеної для вимірювання лінії на карті (тобто довжина кількох сторін квадратів координатної сітки),

l_х, l_у - виміряна довжина відповідної лінії у поздовжньому та у попере­чному напрямі.

Щоб зменшити вплив похибки вимірювання визначають довжини кіль­кох ліній, які включають максимально можливу кількість сторін квадратів ко­ординатної сітки у відповідних напрямах. При цьому використовують контрольну лінійку.

Результати вимірів і обчислень записують у таблицю