Що таке технологія WiFi і як вона працює

Технологія Wi-Fi - бездротової аналог стандарту Ethernet, на основі якого сьогодні побудована велика частина офісних комп'ютерних мереж. Він був зареєстрований в 1999 році і став справжнім відкриттям для менеджерів, торгових агентів, співробітників складів, основним робочим інструментом яких є ноутбук або інший мобільний комп'ютер.

Wi-Fi - скорочення від англійського Wireless Fidelity, що позначає стандарт бездротового (радіо) зв'язку, який об'єднує декілька протоколів і має офіційне найменування IEEE 802.11 (від Institute of Electrical and Electronic Engineers - міжнародної організації, розробкою стандартів у області електронних технологій, що займається). Найвідомішим і поширеним на сьогоднішній день є протокол IEEE 802.11b (звичайно під скороченням Wi-Fi мають на увазі саме його), що визначає функціонування бездротових мереж, в яких для передачі даних використовується діапазон частот від 2, 4 до 2.4835 Гигагерца і забезпечується максимальна швидкість 11 Мбит/сек. Максимальна дальність передачі сигналу в такій мережі складає 100 метрів, проте на відкритій місцевості вона може досягати і великих значень (до 300-400 м).

Крім 802.11b існують ще бездротовою стандарт 802.11a, що використовує частоту 5 ГГц і що забезпечує максимальну швидкість 54 Мбит/с, а також 802.11g, 2, 4 ГГц, що працює на частоті, і що теж забезпечує 54 Мбит/с. Проте, через меншу дальність, значно більшої обчислювальної складності алгоритмів і високого енергоспоживання ці технології поки не набули великого поширення. Крім того, зараз ведеться розробка стандарту 802.11n, який в осяжному майбутньому зможе забезпечити швидкості 320 Мбит/с.

Подібно традиційним дротяним технологіям, Wi-Fi забезпечує доступ до серверів, що зберігають бази даних або програмні додатки, дозволяє вийти в Інтернет, роздруковувати файли і т.д. Але при цьому комп'ютер, з якого прочитується інформація, не потрібно підключати до комп'ютерної розетки. Досить розмістити його в радіусі 300 м від так званої точки доступу (access point) - Wi-Fi-пристрою, що виконує приблизно ті ж функції, що звична офісна АТС. В цьому випадку інформація передаватиметься за допомогою радіохвиль в частотному діапазоні 2, 4-2, 483 ГГц.

Таким чином, Wi-Fi-технологія дозволяє вирішити три важливі завдання:

Ø спростити спілкування з мобільним комп'ютером;

Ø забезпечити комфортні умови для роботи діловим партнерам, що прийшли в офіс з своїм ноутбуком

Ø створити локальну мережу в приміщеннях, де прокладка кабелю неможлива або надмірно дорога.

Окрім цього, саме існування мережі Wi-Fi - важливий штрих до портрета фірми. Він так само працює на її корпоративний імідж, як шкіряні крісла в переговорній і красиво видані інформаційні буклети.

Бездротова технологія може стати як основою IT-системи компанії, так і доповненням до вже існуючої кабельної мережі.

- Найчастіше доступ по Wi-Fi використовують менеджери топа і співробітники IT-підрозділів, - розповідає Віктор Максимов, комерційний директор компанії Art Communications, що займається дістрібьюцией і інтеграцією устаткування для бездротової передачі даних. - Велика частина співробітників компаній наших клієнтів поки що працює за звичними настільними стаціонарними комп'ютерами. Проте і у тих, і у інших є можливість працювати в одному інформаційному полі.

Ядром бездротової мережі Wi-Fi є так звана точка доступу (Access Point), яка підключається до якої-небудь наземної мережевої інфраструктури (наприклад, офісної Ethernet-мережі) і забезпечує передачу радіосигналу (див. малюнок 1). Звичайно точка доступу складається з приймача, передавача, інтерфейсу для підключення до дротяної мережі і програмного забезпечення для обробки даних. Після підключення навколо точки доступу утворюється територія радіусом 50-100 метрів (її називають хот-спотом або зоною Wi-Fi), на якій можна користуватися бездротовою мережею.

Для того, щоб підключитися до точки доступу і відчути всі достоїнства бездротової мережі, володарю ноутбука або іншого мобільного пристрою, оснащеного Wi-Fi адаптером, необхідно просто потрапити в радіус її дії. Всі дії за визначенням пристроїв і настройкою мережі більшістю ОС виробляються автоматично. Якщо користувач потрапляє одночасно в декілька Wi-Fi зон, то відбувається підключення до точки доступу, що забезпечує наймогутніший сигнал. Час від часу виробляється перевірка наявності інших точок доступу, і у випадку, якщо сигнал від нової крапки сильніше, пристрій переподключаєтся до неї, настроюючись абсолютно прозоро і непомітно для власника

Одним з головних достоїнств будь-який Wi-Fi мережі є можливість доступу в Інтернет для всіх її користувачів, яка забезпечується або прямим підключенням точки доступу до інтернет-каналу, або підключенням до неї будь-якого серверу, сполученого Інтернет В обох випадках мобільному користувачу не потрібно нічого самостійно настроювати - досить запустити браузер і набрати адресу якого-небудь інтернет-сайту.

Також декілька пристроїв з підтримкою Wi-Fi можуть з'єднуватися один з одним безпосередньо (зв'язок пристрій пристрій), тобто без використання спеціальної точки доступу, утворюючи якусь подібність локальної мережі, в якій можна обмінюватися файлами, але в цьому випадку обмежується число видимих станцій (див. малюнок 5).

У випадку з пристроями без вбудованої підтримки Wi-Fi (наприклад, із звичними домашніми або офісними комп'ютерами) потрібно буде придбати спеціальну карту, що підтримує цей стандарт. Зараз її середня вартість складає близько 30-50 доларів, а підключатися до комп'ютера вона може через стандартні інтерфейси (PCI, USB, PCMCIA і т.п.).

Багато експертів вважають, що революція Wi-Fi почалася з ініціативи звичних приватних користувачів. Людям сподобалося ділитися підключенням до мережі за допомогою нової бездротової технології. Для позначення безкоштовних Wi-Fi крапок була розроблена система умовних знаків, які наносилися крейдою на стіни домів, біля яких можна було вийти в інтернет. Спочатку ці дії викликали негативну реакцію мобільних і інтернет-операторів, але незабаром Wi-Fi провайдери стали мирно уживатися з приватними мережами.