Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – це впорядкований перелік усіх опублікованих робіт, а також інших матеріалів, на які зроблені посилання в тексті і розміщується після висновків. Такий список – одна із суттєвих частин курсової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

У список не вносять публікації та інші матеріали, не згадані в тексті, навіть тоді, коли вони відомі автору і безпосередньо стосуються теми дослідження.

Мінімальна кількість джерел, використаних для написання курсової роботи – 20 найменувань.

Джерела необхідно розміщувати у порядку появи посилань у тексті.

Увага! Нормативно правові акти не виділяються окремо а включаються до загального списку використаних джерел.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту (Додаток Ж).

8. Підготовка додатків

8. Підготовка додатків

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на останніх сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток починається з нової сторінки, має заголовок, який друкують угорі малими буквами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком або праворуч друкують слово " Додаток" і арабську цифру або велику літеру, що позначає додаток. У разі використання літерації (нумерації за допомогою літер в алфавітному порядку) не можна застосовувати такі літери українського алфавіту: Ґ, Є, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо наявний лише один додаток, його можна не нумерувати.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна бути стилістично, граматично, а також технічно правильно й акуратно оформлена.

Текст курсової роботи має бути виконаний чітким почерком пастою (чорнилом) чорного (синього) кольору, без скорочень та виправлень, або надрукований за допомогою принтера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Тіmes New Romаn розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Таблиці, формули та рисунки допускається виконувати тільки чорною пастою (чорнилом) або друкованим способом.

Обсяг курсової роботи складає 40–50 сторінок рукописного тексту або 35–40 сторінок друкованого. Вона може складатися з 3–5 розділів.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш (Додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках (починаючи з другої сторінки вступу) номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Завдання, список використаних джерел не нумерують і до загальної нумерації сторінок не включають.

Текст повинен мати поля з чотирьох боків аркуша таких розмірів:

ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє, нижнє – 20 мм.

Заголовки структурних елементів курсової роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкують жирними великими літерами і розташовують посередині сторінки. Після слова „РОЗДІЛ” ставлять його номер без крапки, а з нового рядка теж по центру друкують великими літерами заголовок (назву) розділу. Через два інтервали друкують заголовок підрозділу маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка (розділу чи підрозділу) не ставлять, але якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу в підбір до тексту, а в кінці такого заголовка ставиться крапка.

Не можна вміщувати заголовок у кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Новий підрозділ починається через два інтервали на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься не менше трьох рядків тексту. Приклад виконання заголовків наведено у додатку Г.

Текст курсової роботи повинен поділятися на абзаци, кожен з яких містить самостійну думку. Абзац починається з нового рядка з великої літери на відстані 1, 25 см від полів.

Необхідно дотримуватись єдиних умовних позначень і скорочень слів, які відповідали б загальноприйнятим нормам. Якщо речення починається з цифри, її потрібно писати словами, приблизні цифри теж пишуться словами (наприклад: близько ста днів тощо). Граничні величини позначаються таким чином: від 20 до 50, або 20–50, або 20...30. Римські цифри вживаються на позначення століть, кварталів, року, місяців, томів, частин, з’їздів чи конференцій. Відмінкове закінчення ставиться після останньої цифри: 5, 7, 15–го числа. Не ставиться відмінкове закінчення в номерах додатків, розділів, таблиць, малюнків тощо, а також якщо цифри стоять після іменників, до яких відносяться (наприклад: на мал. 3). Знак № не ставиться у порядковій нумерації розділів, сторінок, додатків, таблиць, а також при скороченнях. У тексті потрібно дотримуватись загально прийнятих скорочень слів: табл., стор., мал., тощо.

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включаються до загальної нумерації сторінок і позначаються словом «Рис.».

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера.

Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу).

За потреби у курсову роботу можна включати ілюстрації. Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Основними видами ілюстрацій є: графіки, діаграми, схеми, фотографії. Назви ілюстрацій розміщуються після їхніх номерів.

Таблиці застосовуються для наочності та зручності порівняння показників. Кожна таблиця повинна мати назву, яка відображає її зміст. Назву таблиці розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

Після закінчення списку використаних джерел, відступивши 2 інтервали, праворуч, студент (курсант) вказує дату написання курсової роботи і ставить свій підпис.

Скорочення. У тексті роботи бажано використовувати лише стандартні й загальновживані скорочення. Усі нестандартні скорочення слід розшифрувати в тексті.

1. При невеликій кількості таких скорочень перший раз слово або словосполучення пишуть повністю, а в дужках наводять скорочення.

2. Якщо кількість нестандартних скорочень велика, то їх перелік подають після змісту. Перелік слід друкувати двома колонками, у яких ліворуч в алфавітному порядку подають скорочення, а праворуч – їхнє детальне розшифрування. У тексті роботи за наявності переліку скорочень використовують тільки скорочення.

У тексті курсової роботи дозволено робити лише однотипні скорочення, тобто одне і те ж саме слово чи словосполучення завжди скорочують однаково; одне скорочення відповідає лише одному слову або словосполученню (терміну).

Оформлення переліків. Для наочності елементи переліків часто (а) нумерують, (б) літерують (як у цьому випадку) або (в) виділяють графічно за допомогою тире (–). Розрізняють внутрішньоабзацні переліки (див. попереднє речення) і переліки з елементами-абзацами, які розгорнуті до одного або кількох речень.

Елементи внутрішньоабзацних переліків позначають малою українською буквою або арабською цифрою з круглою дужкою. Перед переліком після узагальнюючого слова, якщо воно є, ставлять двокрапку (:). Елементи переліку пишуть з малої літери. Між елементами ставлять кому(,) або крапку з комою(;), залежно від ступеня логічного зв’язку між ними і складності синтаксичної побудови елементу переліку.

Перед переліком із елементами-абзацами після узагальнюючого слова, як звичайно, ставлять двокрапку(:). Коли немає узагальнюючого слова або елементи переліку є великими і складними фрагментами тексту, замість двокрапки ставлять крапку.

Абзаци-елементи переліку виділяють:

- арабськими цифрами або малими буквами з дужкою, якщо елементи переліку є невеликими і складаються з одного речення, яке починають з малої букви, та відокремлюють від наступного комою(,) або крапкою з комою(;) (наприклад: а)…; 1)…..,);

- арабськими цифрами і великими буквами з крапкою(.), якщо елементи переліку є складнішими, починаються з великої букви і відокремлені крапкою(.) (наприклад: А. 1.);

- графічно, причому, якщо елементи починаються з великої букви, то їх відокремлюють крапкою(.), а якщо з малої, то комою (,) або крапкою з комою(;).

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Використовуючи при написанні курсової роботи наукові праці інших авторів, необхідно дотримуватися авторських прав шляхом оформлення посилань на використані джерела.

Посилання в тексті курсової роботи робляться у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за переліком посилань.

Якщо посилання здійснюється на джерело в цілому чи групу джерел, то в дужках зазначаються тільки порядкові номери посилань за переліком посилань. Наприклад:

цитата в тексті «… відповідно до ст. 2 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. [15]…».

Відповідний опис у переліку посилань:

15. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №49. - Ст.682.

Коли необхідно зробити посилання на конкретні сторінки джерел, які було використано, необхідно зазначити порядковий номер посилання за переліком посилань і номери сторінок у джерелах. Наприклад:

цитата в тексті: «Також необхідно звернути увагу на ту обставину, що у разі, якщо кредитор погодився з заміною боржника у зобов’язанні, то після отримання його згоди договір переведення боргу вже не може бути змінений чи розірваний сторонами без відповідного волевиявлення на це кредитора…[13, с. 14]".

Відповідний опис у переліку посилань:

13. Гладков Е. Договірні зобов’язання та окремі їх види. – К.: МедіаПро, 2005. – 120 с.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «Рис. 1.2.».

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «…у табл. 1.2.». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3.».

Вказівка в тексті курсової роботи на позиції інших авторів може бути здійснена у два способи: думка автора передається без точного цитування або за допомогою точної цитати. В обох випадках посилання є обов’язковим.

Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує наукову цінність курсової роботи.

Матеріали курсової роботи скріплюються (підшиваються) у наступній послідовності:

· титульна сторінка

· сторінка реєстрації

· завдання на курсову роботу

· календарний план

· зміст

· вступ

· розділи основної частини

· висновки

· список використаних джерел

· додатки (за необхідності)

· таблиця критеріїв оцінювання курсової роботи

· рецензія на курсову роботу

Робота подається до захисту у переплетеному вигляді.

Курсова робота повинна бути виконана згідно з методичними рекомендаціями, інакше вона буде недопущена до захисту, незалежно від її змісту.

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ІV. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Належним чином оформлена та підшита курсова робота подається на кафедру для отримання рецензії наукового керівника не пізніше дати, визначеної відповідним графіком.

У рецензії науковий керівник вказує про дотримання студентом (курсантом) вимог щодо оформлення курсової роботи, визначає позитивні сторони та допущені студентом (курсантом) недоліки, оцінює масштабність опрацьованої інформації, ступінь самостійності формування та обґрунтованості основних положень і висновків, а також робить висновок про допуск роботи до захисту з попередньою оцінкою.

У разі отримання студентом (курсантом) висновку про не допуск курсової роботи до захисту, вона у встановлені строки має буди доопрацьована та перероблена із урахуванням зауважень наукового керівника. Вдруге робота подається для рецензування з попередньою рецензією.

З результатами рецензування студенти (курсанти) ознайомлюються до дня захисту курсових робіт, а ті, хто, отримали негативні рецензії – негайно після рецензування.

Захист курсової роботи відбувається до початку заліково-екзаменаційної сесії на кафедрі в присутності комісії, студентів групи, наукового керівника і проходить за певною процедурою, яка передбачає:

- виступ студента (до 3 хвилин), у якому доповідаються основні здобутки курсової роботи та вказуються труднощі чи проблеми, з якими зіткнувся студент під час написання курсової роботи;

- відповіді на запитання наукового керівника;

- оцінку курсової роботи з урахуванням процедури її захисту.

Відповіді студента мають бути конкретними, змістовними, лаконічними та науково обґрунтованими.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за модульно-рейтинговою системою. Оцінка заноситься до залікової книжки студента.

Студенти, які не виконали або не захистили курсову роботу, не допускаються до семестрового контролю.

Наслідки захисту студентами курсових робіт щорічно заслуховуються на засіданні кафедри.

Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються в установленому порядку. Роботи, що мають наукову і практичну цінність, рекомендуються кафедрою для написання студентом курсової роботи з даної теми.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Основними критеріями оцінки курсової роботи є:

• відповідність вимогам кафедри;

• ступінь розробленості проблеми;

• міра самостійності роботи;

• використання наукових категорій і їх розгортання на усіх етапах

дослідження, що пропонується;

• ступінь новизни;

• вміння поєднати теоретичний та емпіричний рівень аналізу;

• мова та стиль викладення;

• оформлення роботи;

• рівень володіння матеріалом;

• аргументованість й точність відповідей на запитання.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 5 – бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку.

У разі отримання незадовільної оцінки за курсову роботу вона захищається повторно у встановленому порядку.

ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

VІ. ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Вибір теми та її затвердження на кафедрі – до __________ р.

2. Подання науковому керівнику розгорнутого плану роботи – до ___ р.

3. Написання основної частини роботи (та подання її чернетки науковому керівникові) – до _________ р.

4. Написання висновків та вступу роботи, оформлення списку літератури й, за потреби, додатків (та подання їх чорнового варіанту науковому керівникові) – ____________ р.

5. Усунення зауважень та врахування побажань, висловлених науковим керівником, доопрацювання роботи, оформлення її остаточного (чистового) варіанту – до ___________ р.

6. Подання виконаної роботи на кафедру для реєстрації з допуском її науковим керівником до захисту – до _______________ р.

7. Захист курсової роботи_____________________р.